Справа № 11-584/09 Головуючий у І інстанції Клок О.М.
Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач в апеляційній інстанції С.Л. Міліщук
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 22 грудня 2009 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді – Міліщука С.Л.
суддів – Бешти Г.Б., Оксентюка В.Н.,
за участю прокурора – Старчука В.М.
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 07.10.2009 року, яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого Луцьким міськрайонний судом:
- вироком від 16.09.2005 року за ч.ч. 1, 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст.ст. 70, 75 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком два роки;
- вироком від 03.03.2006 року за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України на 4 роки позбавлення волі. Постановою Ківерцівського районного суду від 28.01.2008 року ОСОБА_2 замінено покарання на обмеження волі на невідбутий строк 1 рік 10 місяців 6 днів та постановою Рівненського районного суду від 06.06.2008 року звільнено умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 26 днів, -
засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки 10 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 03.03.2006 року з розрахунку, у відповідності до ст. 72 КК України, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі і, остаточно ОСОБА_2 визначено до відбування 3 роки 4 місяці позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишено попередній – тримання під вартою.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з моменту його затримання, тобто з 11 травня 2009 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати за проведення товарознавчої та дактилоскопічної експертиз в сумі 1633 грн. 97 коп. в доход держави.
Судові витрати за проведення балістичної експертизи віднесено на рахунок держави.
Майно ОСОБА_2 – мобільний телефон «Нокіа» та зарядний пристрій на які було накладено арешт, звернуто в рахунок погашення судових витрат по справі.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він, 27 березня 2009 року біля 01 год., знаходячись в м. Луцьку на пр. Відродження, та будучи в стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння чужим майном, розбив скло в припаркованому біля буд. № 9 автомобілі НОМЕР_1, з якого повторно таємно викрав належні громадянину ОСОБА_3 портативний телевізор «Хюндай» та радіостанцію «Кенвуд» загальною вартістю 937 грн..
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вирок, зазначаючи, що інкримінований йому злочин він не вчиняв. Вважає що справа відносно нього сфабрикована, а докази, що підтверджують його вину здобуті незаконним шляхом. Показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 суперечать показанням потерпілого ОСОБА_3 щодо місця вилучення викрадених речей, а понятий ОСОБА_6 дав викривальні показання, щоб не псувати дружні стосунки з потерпілим.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляції, засудженого ОСОБА_2, який просив її задовольнити та скасувати вирок, міркування прокурора, який просив залишити апеляцію без задоволення, а вирок без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, за який він засуджений, підтверджуються зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні доказами:
- показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 – працівників міліції, про те, що вони 27 березня 2009 року, біля 01 год. неподалік буд. № 9 на пр. Відродження м. Луцьку вони затримали ОСОБА_2, якого доставили в приміщення ДПМ № 1, де в останнього, в присутності понятих, були виявлені та вилучені портативний телевізор «Хюндай» та радіостанція «Кенвуд»;
- протоколом вилучення, згідно якого 27.03.2009 року біля 02 години, в приміщенні ДПМ № 1 в присутності понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у ОСОБА_2 були виявлені та вилучені портативний телевізор «Хюндай» та радіостанція «Кенвуд»;
- показаннями та поясненнями понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтвердили обставини виявлення та вилучення у засудженого в приміщенні ДПМ № 1 викрадених речей;
- протоколом огляду місця події та показаннями потерпілого ОСОБА_3, із яких вбачається, що 27 березня 2009 року біля 02 год., в м. Луцьку на пр. Відродження було виявлено, що у припаркованого біля буд. № 9 автомобіля НОМЕР_1, який належить громадянину ОСОБА_3, розбите скло і з нього викрадені портативний телевізор «Хюндай» та радіостанція «Кенвуд»;
- показанням свідка ОСОБА_8, із яких вбачається, що в ніч на 27.03.2009 року ОСОБА_2 з ним не перебував і, при ньому працівниками міліції не затримувався;
- показаннями свідка ОСОБА_9 – працівника міліції, який показав, що ОСОБА_2 в усній розмові зізнався йому у своїй причетності до крадіжки майна із автомобіля ОСОБА_3;
- висновком товарознавчої експертизи, згідно якої вартість викраденого портативного телевізора «Хюндай» становить 567 грн. а радіостанції «Кенвуд» 370 грн..
Твердження засудженого про те, що інкримінований йому злочин він не вчиняв і що справа відносно нього сфабрикована, а докази, що підтверджують його вину здобуті незаконним шляхом, показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 суперечать показанням потерпілого ОСОБА_3 щодо місця вилучення викрадених речей спростовується вищенаведеними доказами, які суд поклав в основу вироку, давши їм правильну юридичну оцінку та вірно кваліфікувавши його дії за ч. 2 ст. 185 КК України.
При цьому суд навів у вироку достатні мотиви, чому він не прийняв до уваги показання ОСОБА_2 щодо його непричетності до інкримінованого йому злочину.
Будь-яких порушень кримінально-процесуального законодавства при збиранні та закріпленні доказів під час розслідування даної кримінальної справи не встановлено.
Посилання ж засудженого ОСОБА_2 на те, що понятий ОСОБА_6 дав викривальні показання, щоб не псувати дружні стосунки з потерпілим, нічим не підтверджується, а тому суд не приймає їх до уваги.
Виходячи з вищенаведеного, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України повністю доведена зібраними та дослідженими судом доказами.
Призначене покарання засудженому відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для зміни чи скасування вироку по обставинах, викладених в апеляції, колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 07 жовтня 2009 року щодо нього – без зміни.
Головуючий підпис С.Л. Міліщук
Судді підпис Г.Б.Бешта
підпис В.Н.Оксентюк
Згідно оригіналу
Суддя апеляційного суду
Волинської області С.Л. Міліщук