Справа № 22ц – 315/10 Головуючий у 1 інстанції – Крупінська С.С.
Категорія: 27 Доповідач - Свистун О.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів Свистун О.В., Подолюка В.А.,
при секретарі Матюхіній О.Г.,
з участю представника позивача – Рудя Б.Ю.,
представника відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства « Банк» Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставлене майно в рахунок заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 25 грудня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А :
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 вказує на незаконність рішення суду із-за невідповідності висновків суду обставинам справи, неповного з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 25 грудня 2009 року позов задоволено.
Передано предмет застави автомобіль марки ФІАТ, модель Добло 05524653, 2007 року випуску, колір сірий, шасі НОМЕР_2, державний реєстраційний № НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса місця проживання АДРЕСА_1) на зберігання на період до його реалізації Публічному акціонерному товариству « Банк» Фінанси та Кредит» в особі філії « Північно-Західне регіональне управління» ПАТ « Банк» Фінанси та Кредит».
Звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки ФІАТ, модель Добло 05524653, 2007 року випуску, колір сірий, шасі НОМЕР_2, державний реєстраційний № НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса місця проживання АДРЕСА_1) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № Ф1-07/56051-903 від 03.09.2007 року в розмірі – 166549 грн.41 коп. шляхом продажу вказаного автомобіля Публічномим акціонерним товариством « Банк» Фінанси та Кредит» в особі філії « Північно-Західне регіональне управління» ПАТ « Банк» Фінанси та Кредит» з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям з обліку в органах ДАІ України.
Стягнуто з ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства « Банк» Фінанси та Кредит» в особі філії « Північно-Західне регіональне управління» ПАТ « Банк» Фінанси та Кредит» сплачений судовий збір в розмірі 1665 грн. 49 коп. та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом не вірно зазначено назву банку, оскільки позивач надав документи про зміну назви. Вважає, що у відповідача немає заборгованості станом на травень 2009 року так як оплата боргу та відсотків проводилася з більшою сумою оплати основного боргу. Крім того, зазначає, що судом не вказано початкової ціни предмета застави при зверненні стягнення на це майно та не застосовано ст..20 Закону України «Про заставу». А також не вирішив питання щодо поданого зустрічного позову в даній справі.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з підстав у ній зазначених.
Представник позивача Рудь Б.Ю. апеляційну скаргу заперечив, оскільки вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір, згідно якого відповідачу було надано кредит в сумі 21 623 доларів США. Станом на травень 2009 року відповідач не сплатив періодичних платежів і загальна сума заборгованості становить 166 549. 41 грн.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 03 вересня 2007 року між ВАТ« Банк» Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № Ф1-07/56051-903 згідно з яким останній надано кредит в сумі 21623 долари США зі сплатою 11.8 % річних /а.с.9-11/. Вказані кошти відповідачем використані для придбання автомобіля марки ФІАТ, модель Добло 05524653, 2007 року випуску, державний реєстраційний № НОМЕР_1.
Судом першої інстанції встановлено, що станом на травень 2009 року відповідач ОСОБА_3 не належно виконувала взяті на себе зобов’язання і загальна сума заборгованості становить 166 549.41грн. з яких 142 045.29 – по кредиту; 5 090.39 грн. – по відсотках; 19 413.73 грн. – пеня.
В рахунок забезпечення взятих на себе зобов’язань ОСОБА_3 між нею та ВАТ« Банк» Фінанси та Кредит» укладено договір застави на придбаний автомобіль марки ФІАТ, модель Добло 05524653, 2007 року випуску, державний реєстраційний № НОМЕР_1.
Згідно із ст.. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Оскільки позичальник не виконує взятих на себе зобов’язань належним чином, кредитор вправі вимагати повернення всієї суми кредиту згідно умов кредитного договору.
Відповідно до ст.. 572 ЦК України в силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Статтею 20 Закону України «Про заставу», ст..589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, яке відповідно до ст.. 590 цього ж Кодексу здійснюється за рішенням суду.
Таким чином, позивач вправі звертатися в суд із вимогою про звернення стягнення на предмет застави.
Отже, задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції діяв в межах норм матеріального та процесуального права.
Покликання відповідача, що суд невірно зазначив назву позивача не заслуговують на увагу, оскільки позивача не ліквідовано, не реорганізовано та це не впливає на об’єктивне повне вирішення справи по суті. Крім того, не заслуговують на увагу і пояснення відповідача в частині оцінки майна на час звернення стягнення, оскільки в акті опису майна /а.с. 12/ чітко зазначена вартість заставленого майна.
Доказів, як вимагає ст.. 60 ЦПК України, які б спростовували доводи позивача ні відповідач, ні його представник суду не надали.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не спростовує висновків суду, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319,218 ЦПК України , колегія суддів
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 25 грудня 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді