ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"27" червня 2007 р.                                                                            Справа  № 14/258

за позовом         Підрозділ Українського козацтва "Волинська січ"  

до відповідача  1  Рівненська філія "Діпроміст"

до відповідача 2 Рівненська обласна організація Української народної партії             

 про визнання права власності

                                                                                                               Суддя  Марач В.В.

Представники:

Від позивача  :    наказний отаман Олексіюк С.С.представник Сокаль В.О.    

Від відповідача : 1- Якуткіна В.І.(довіреність у справі)

від відповідача 2 - Смачило І.В. (довіреність у справі)   

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ  СПОРУ : Підрозділ Українського козацтва "Волинська січ" звернувся до господарського суду з позовом в якому просить визнати за ним право власності на сарай-гараж, що знаходиться за адресою м.Рівне,вул..С.Петлюри,1. Свої вимоги позивач мотивує тим, що вказане майно  Рівненська крайова організація НРУ на основі договору купівілі-продажу  від 26.11.1992 року придбала у філії "Діпроміст" та проплатила останньому його вартість в сумі 13721 крб. 60 коп.. В дальнішому РКО НРУ передала сарай-гараж зі свого балансу на баланс та у власність Українського козацтва "Волинська січ" де він перебуває і на даний час. В позовній заяві позивач вказує на те, що правовстановлюючі документи на які він посилається були втрачені.  

Відповідач-1 надав суду відзив на позов в якому вимоги позивача визнав. Крім того представник вказаного відповідача в судовому засіданні підтвердила факт укладення договору купівілі-продажу  від 26.11.1992 року між ним та позивачем та отримання коштів від останнього.

Відповідач-2 письмового відзиву на позов суду не надав, представник його в судовому засіданні вимоги позивача визнала.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються  їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

Згідно Розпорядження виконкому Рівненської обласної ради народних депутатів № 312 – Р від 09.10.1991 року автомобіль РАФ-2203 № 70-21РВГ (автобус) був переданий в автогосподарство Рівненській крайовій організації Народного Руху України. Рішенням Рівненського міськвиконкому № 90 від 28.02.1992 року РКО НРУ було дозволено створити автогосподарство з місцем паркування транспорту, в тому числі переданого автобуса, було визначено гараж на подвір’ї Народного дому (вул.Червоноармійська,1) На зазначеному подвір’ї знаходиться сарай-гараж площею 61 м.кв. з одним боксом для автомобіля, що на той час перебував на балансі Рівненської філії „Діпроміст” .

У зв’язку з переїздом у нове приміщення Рівненської філії інституту “Діпроміст” на вул.16 Липня, 38 та недоцільністю утримання сараю-гаража по вул. С.Петлюри,1, „Діпроміст” запропонував Рівненський Крайовій НРУ придбати зазначений вище сарай-гараж під виконання зазначеного рішення Рівненського міськвиконкому. За  таких обставин   РКО НРУ звернулася до директора інституту з проханням про продаж сараю-гаража. (Лист № 204 від 06.11.1992 року).  

В подальшому  дирекція погодилась на продаж сараю-гаража, на виконання чого був виданий наказ по Рівненській філії за № 28-ОС від 07.12.1992 року.

На виконання зазначеної домовленості  Рівненський Крайовий НРУ  отримав рахунок № 217 від 26.11.1992 року та проплатив за гараж-сарай 13721крб 60 коп. (платіжне доручення № 89 від 01.12.1992 року, відповідно договору купівлі-продажу від 26.11.1992р. між РКО НРУ та філією “Діпроміст”).

Після цієї операції гараж-сарай перейшов у власність Краєвого Руху та був поставлений на його баланс.

З часом у зв’язку зі зміною керівництва Управи обласної організації РУХу було втрачено договір куплі-продажу сараю-гаража від 26.11.1992 року та накладну № 28 від 07.12.1992 року, проте довідкою Рівненської філії “Діпроміст”  від 15.02.2000 року, згідно інвентаризаційної карточки №12 обліку основних засобів (для будівель) підтверджується факт продажу РКО НРУ господарчого сараю-гаража по накладній № 28 від 07.12.1992 року та отримання коштів за нього в сумі 13721крб 60 коп. На той час право власності через БТІ не було оформлено у зв’язку з відсутністю такої потреби та вимог закону. Згідно ст. 396 ЦК України суд вправі у наведеному випадку визнати право власності на спірний гараж-сарай.

Після виходу Указу Президента України від 04.01.1995 року “Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва” РКО НРУ передала гараж-сарай зі свого балансу на баланс та у власність Українського козацтва “Волинська Січ” для здійснення статутної діяльності та п.1 вказаного Указу Президента України.

Фонд державно-комунального майна, не знаючи про вчинену вищевказану операцію, на підставі розпорядження міської адміністрації (Управи) за № 226-р від 10.03.1993 року взяв на баланс сарай-гараж по вул.С.Петлюри,1, внаслідок чого об’єкт опинився на подвійному балансі.

Фонд державно-комунального майна пізніше передав його департаменту економіки міста, а останній у свій час, на підставі Розпорядження виконкому міської ради за № 1062-р від 26.07.1996 року, департаменту міського господарства.

В даний час сарай-гараж знаходиться на балансі Управління житлово-комунального господарства, як правонаступник, спочатку Департаменту міського господарства, а потім Управління житлового господарства у зв’язку з їх реорганізацією.

Зазначений вище облік та передача майна оформлялась без відома та участі Українського козацтва „Волинська Січ”, у безпосередньому користувані котрого весь цей час перебував та перебуває досі зазначений сарай-гараж.

В зв"язку з цим суд зазначає, що одне тільки перебування нерухомого майна на балансі підприємства, організації, установи не є підтвердженням  права власності на таке майно.

За останні роки Українським козацтвом “Волинська Січ” виконаний великий обсяг робіт та витрачені значні кошти на покращення технічного стану сараю-гаража, оздоблення фасаду, що надало будівлі сучасного вигляду.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Будь-яких рішень, які б обмежували право власності позивача на вказане, судом не виносилося.

Відповідно до ст.392 цього ж Кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На основі вищенаведеного вимоги позивача грунтються на законі, є правомірними, а відтак підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 82-85 ГПК України, суд

      ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати право власності на сарай-гараж, що знаходиться за адресою м.Рівне, вул.С.Петлюри,1  за Підрозділом Українського козацтва “Волинська січ” (код ЄДРПОУ 22575238).

Суддя                                                           Марач В.В.

підписано "27" червня 2007 р.