ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2019 року

Київ

справа №540/2057/18

адміністративне провадження №К/9901/15278/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П?ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Шеметенко Л.П. (головуючого), Стас Л.В., Турецької І.О. у справі №540/2057/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу від 31 серпня 2018 року №190, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 31 серпня 2018 року №190, поновити на посаді та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. Рішенням Херсонського окружного адміністративного від 12 листопада 2018 року позов задоволено.

2.1. Визнано протиправним та скасовано наказ №190 від 31 серпня 2018 року Головного Управління Національної поліції в Херсонській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1

2.2. Визнано протиправним та скасовано наказ №238 о/с від 10 січня 2018 року Головного Управління Національної поліції в Херсонській області про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

2.3. Поновлено ОСОБА_1 в органах Національної поліції України на посаді старшого інспектора-чергового сектора реагування патрульної поліції №1 Голопристанського відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області.

2.4. Стягнуто з Головного Управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 за вимушений прогул 11 858, 49 грн. з подальшим вирахуванням обов`язкових податків та зборів.

2.5. Постановлено, що рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за один місяць в сумі 5 646, 90 грн. з утриманням обов`язкових платежів та зборів підлягає негайному виконанню.

3. Постановою П?ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою відмовлено у задоволенні позову.

3.1 При цьому, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач обґрунтовано притягнутий до дисциплінарної відповідальності та звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), оскільки характер накладеного дисциплінарного стягнення відповідає ступеню вини і тяжкості вчиненого позивачем проступку.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено:

4.1. ОСОБА_1 працював в органах внутрішніх справ з 04 березня 2013 року по 06 листопада 2015 року, а в органах Національній поліції України - з 07 листопада 2015 року.

4.2. 31 серпня 2018 року наказом ГУ Національної поліції в Херсонській області №190 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за п. 6 ч.1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію".

4.3. Наказом ГУ Національної поліції в Херсонській області № 238 о/с від 10 вересня 2018 року позивача звільнено зі служби в поліції.

4.4. Вказані накази прийнято за результатами проведеного службового розслідування, призначеного у зв`язку із надходженням 17 липня 2018 року до ГУНП в Херсонській області інформації про те, що цього ж дня о 15.50 год. працівниками УСБУ в Херсонській області, у рамках кримінального провадження №42018230000000084, розпочатого 08 серпня 2018 року за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ст. 190 КК України, задокументований факт вимагання та отримання старшим інспектором-черговим СРПП №1 Голопристанського відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області капітаном поліції Коробовим Є.С. незаконної грошової винагороди у розмірі 2 000 гривень.

4.5. У зв`язку з надходженням вказаної інформації наказом ГУНП в Херсонській області від 17 серпня 2018 року №1088 було призначено службове розслідування за цим фактом.

4.6. 31 серпня 2018 року за результатами службового розслідування, начальником ГУНП в Херсонській області затверджений висновок, згідно з яким до позивача запропоновано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби за пунктом 6 частини 1 статті 77 ЗУ "Про Національну поліцію".

4.7. У зв`язку з встановленням грубого порушення службової дисципліни відповідачем було прийнято накази про звільнення позивача з органів поліції.

4.8. Вважаючи протиправними зазначені накази відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги

5. Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначене рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції не дослідив всі наявні у справі докази, що спричинило невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

7. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без змін, а рішення судів попередніх інстанцій без задоволення, як такі, що є законними та обгрунтованими.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

8. Конституція України

8.1 Частина друга статті 19

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VII «Про Національну поліцію»

9.1 Стаття1

Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

9.2 Стаття 3

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

9.3 Частина перша статті 8

Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

9.4 Частина перша статті 18

Поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

9.5 Стаття 19

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

9.6 Пункт 1 статті 59

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

9.7 Частина перша статті 64

Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

9.8 Пункт 6 частини 1 статті 77

Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

10. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV

10.1 Стаття 1

Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

10.2 Стаття 2.

"Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни".

10.3 Стаття 5

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

10.4 Стаття 7

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.

10.5 Стаття 12

На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

10.6 Стаття 14

З метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

11. Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затверджена наказом МВС України від 12 березня 2013 року № 230.

11.1 Пункт 2.1

Підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового та начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Абзац 1 пункту 5.4.

Якщо вину особи РНС (особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Пункт 6.3.

Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України.

12. Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179

Пункт 1 розділу ІІ. Під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

13. Судами встановлено, що підставою для видання наказу про звільнення позивача з посади слугував висновок службового розслідування, яке проводилось на підставі отримання інформації про отримання позивачем неправомірної винагороди.

14. При цьому, судами в межах розгляду цієї справи не досліджувалось питання наявності або відсутності вини у скоєнні злочину позивачем, а надавалась правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.

15. Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

16. Окремо колегія суддів Верховного Суду зазначає, що в даному випадку, особою було вчинено діяння, несумісне з його посадою. Так, позивачем вчинений дисциплінарний проступок, який проявився у порушенні статті 18 Закону №580-VIII, статті 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Присяги працівника поліції. Тим самим, позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

17. Судом відхиляються доводи касаційної скарги про те, що під час службового розслідування відповідач фактично оцінював докази в рамках кримінального провадження, подані на підтвердження винуватості позивача у вчиненні кримінальних правопорушень. Разом з тим, рішення про захід впливу у вигляді звільнення вжито до позивача за дії, що виразились у корумпованій поведінці, скоєнні проступку, що підриває авторитет поліції і її працівників в очах громадськості, порушення етики поведінки поліцейського, чим допущено порушення службової дисципліни. Тобто, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах, натомість, встановлення вини позивача у скоєнні злочину є компетенцією кримінального суду.

18. Аргументи позивача про порушення відповідачем порядку проведення службових розслідувань також не знаходять свого підтвердження. В матеріалах справи наявний акт від 29 серпня 2018 року про відмову позивача від дачі будь-яких пояснень під час проведення службового розслідування, тому посилання на неповідомлення про проведення розслідування та не надання можливості надати пояснення є безпідставними. Крім цього, з копії висновку службового розслідування встановлено, що позивач був ознайомлений з вказаним висновком, про що свідчить його підпис на останній сторінці.

19. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, а саме - звільнення зі служби в поліції, ГУ НП в Херсонській області діяло обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

20. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.

21. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходила з того, що всі обґрунтування сторін були перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, їм було надано належну правову оцінку. Жодних підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

22. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

23. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - залишенню без змін.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

24. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

25. Постанову П?ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу від 31 серпня 2018 року №190, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

26. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Cуддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко