Справа №2-99/10

З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

03 березня 2010 р.                                        м. Сімферополь

Центральний     районний суд м. Сімферополя, у складі:

Головуючого судді - Малухіна В.В.,

При секретарі – Борисової О.Д.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» до ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства Українська страхова компанія «Княжа» про відшкодування матеріальної шкоди, треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач 20.05.2009 р. звернувся до суду із вказаним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що 18.10.2007 р. на перехресті вул. 1-ї Конної Армії та вул.. Севастопольської у м. Сімферополі сталося ДТП, за участі водіїв автомобіля “VOLKSVAGEN” д/н НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_1 і автомобілем НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_2 За цим фактом розглянуто адміністративну справу, відповідно постанови якої винним визнано ОСОБА_1 В зв’язку із тим, що автомобіль НОМЕР_1 застраховано в НАСК “Оранта”. Страхова компанія відповідно до страхового акту №400 від 30.11.2007 року сплатила страховику суму шкоди в сумі 20804  грн. 67 коп. та франшизу 510 грн. У зв’язку з чим позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 20804,67 грн. та понесені судові витрати по справі.

    26.01.2010 року представник НАСК «Орната»  уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_1 суму франшизи 510 грн., з ЗАТ УСК «Княжа» 20294,67 грн., а також просила стягнути з відповідачів солідарно понесені витрати по справі.

    У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 уточнені вимоги підтримав повністю, задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про час та місце слухання справи сповіщалися належним чином та в строк, про що свідчать повідомлення в матеріалах справи. Відповідно ст. ст.169 ч. 4, 224 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності  відповідачів,  на підставі даних та доказів, що є в матеріалах справи. Представник позивача не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.

Треті особи у судове засідання не з’явилися, про час та місце слухання справи сповіщалися належним чином та в строк, про що свідчать повідомлення в матеріалах справи.

    Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 18.10.2007 р. на перехресті вул. 1-ї Конної Армії та вул.. Севастопольської у м. Сімферополі сталося ДТП, за участі водіїв автомобіля “VOLKSVAGEN” д/н НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_1 і автомобілем НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_2 (а.с. 18). Постановою Алуштинського міського суду АР Крим від 06.12.2007 року №3-8639/07 ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні ДТП (а.с. 55). За договором добровільного страхування транспортного засобу №317-10/07 від 15 жовтня 2007 року автомобіль НОМЕР_1 застраховано в НАСК “Оранта” (а.с. 13) страхова компанія відповідно до страхового акту №400 від 30.11.2007 року сплатила страховику суму шкоди за наслідками ДТП в сумі 20804  грн. 67 коп. (а.с. 6). Відповідно полісу №ВВ/2174302 на час скоєння ДТП транспортний засіб ОСОБА_3 був застрахований у ЗАТ УСК «КНЯЖА» (а.с. 51).

    Відповідно квитанції №2353956 від 18.11.2009 року ОСОБА_1 сплатив на користь НАСК «Оранта» франшизу у розмірі 510 грн. (а.с. 63).

Відповідно ст.61 ч. 4 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1187 ч. 2 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використовування і утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1191 ч. 1 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно ст. 27 Закону України “Про страхування” к страховику, сплатившому відшкодування по договору майнового страхування в межах фактичних витрат переходе право вимоги, яке страховик, отримавши страхове відшкодування, має к відповідальному за спричинений збиток.

При таких обставинах суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, шляхом стягнення з Закритого акціонерного товариства Українська страхова компанія «Княжа» на користь Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» суму плаченого страхового відшкодувння у розмірі 20294 (двадцять тисяч двісті дев’яносто чотири) грн. 67 коп.

Відповідно ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідачів в рівних частках на користь НАСК «Оранта» сплачений судовий збір у розмірі 208 грн. та сплачені витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст.  1187 ч. 2, 1191 ч. 1 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України “Про страхування”,  ст. ст. 10, 11, 27, 31, 60, 61, 79, 88, 169, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України,  суд

В И Р І Ш И В:

Позов Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»  – задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Українська страхова компанія «Княжа» на користь Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» матеріальну шкоду у розмір 20294 (двадцять тисяч двісті дев’яносто чотири) грн. 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 та Закритого акціонерного товариства Українська страхова компанія «Княжа» в рівних частках на користь Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»  сплачений судовий збір у розмірі 208 грн. та сплачені витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

    Рішення може бути оскаржене  до Апеляційного суду Автономній Республіці Крим  через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі до суду заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів від дня проголошення рішення, і апеляційної скарги на рішення суду  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: