ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2007року Зачепилівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - голови суду, судді Бойко Г.В.,
при секретарі - Оданець С.В.,
за участю прокурора - Комар Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Зачепилівка кримінальну
справу №1-П-3/2007 року по обвинуваченню :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Первоуральськ Свердловської області, росіянина, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, мешканцяАДРЕСА_1
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.І КК України (в редакції 2001 року), -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1. 08.06.1998 року близько 10.40 годин, проходячи повз домоволодіння гр. ОСОБА_2 в с Старопекельне Зачепилівського району Харківської області, у зв'язку з відсутністю господаря, скоїв крадіжку велосипеда "Тіса", який належав громадянці ОСОБА_3., чим причинив потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 150 грн. 00 коп.
Постановою Зачепилівського районного суду від 29.06.1998 року ОСОБА_1. був переданий суду. Справа слуханням призначалася на 27.06.1998 року, підсудний ОСОБА_1. в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, слухання справи перенесено на 07.09.1998 року, 30.10.1998 року, але підсудний ОСОБА_1. на виклики в суд не з'являвся.
30.10.1998 року винесено постанову Зачепилівського районного суду про розшук ОСОБА_1. та змінено йому міру запобіжного заходу з підписки про невиїзд на утримання під вартою. Виконання постанови доручено Зачепилівському РВ УМВС України в Харківській області. Проте, незважаючи на неодноразові нагадування суду, Зачепилівським РВ УМВС України постанова суду відносно ОСОБА_1. виконана не була.
02.02.2004 року Зачепилівським районним судом винесено окрему ухвалу на адресу Зачепилівського РВ УМВС України в Харківській області за неналежне виконання постанови суду.
Слухання кримінальної справи відносно ОСОБА_1. призначалося на 24.05.2004 року, однак підсудний ОСОБА_1. не був доставлений в судове засідання, у зв'язку з чим слухання справи перенесено.
24.05.2004 року постановою Зачепилівського районного суду Харківської області кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1. була направлена прокурору Зачепилівського району для проведення додаткового розслідування в частині вивчення особи підсудного та встановлення місця його перебування.
2
02.03.2007 року до Зачепилівського районного суду надійшла кримінальна
справа по обвинуваченню ОСОБА_1. за ст. 185 ч.І КК України з постановою
про закриття справи в порядку ст. 72 КПК України.
ОСОБА_1. заявив клопотання, в якому він просить кримінальну справу
відносно нього провадження закрити у зв'язку із дійовим каяттям, указавши, що
він щиро розкаюється у вчиненому злочині і намагався виправити скоєне,
повернувши викрадений велосипед законному власнику, що підтверджується
заявою громадянки ОСОБА_3. від 18.06.1998 року (а.с. 10).
Органами досудового слідства 01.03.2007 року були перекваліфіковані дії, вчинені ОСОБА_1. в 1998 році із ст. 140 ч.І КК України (в редакції 1960 року) на 185 ч.І КК України (в редакції 2001 року) - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), у зв'язку з тим, що 5 квітня 2001 року вступив в законну дію новий Кримінальний кодекс України. Відповідно до ст. 5 КК України (в редакції 2001 року) "Закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності...".
У зв'язку з декриміналізацією окремих злочинів, зважаючи на зміни до ст. 51 КУпАП, внесені Законом України від 02.06.2005 року №2635-ИУ, що набрав законної сили 30.06.2005 року, для розмежування адміністративно караних дрібних розкрадань з розкраданнями, відповідальність за які настає згідно з Кримінальним кодексом України має проходити від 3 неоподаткованих соціальних пільг у розмірі 50% мінімальної заробітної плати на місяць, яка згідно Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року №3235-IV з 01 січня 2006 року визначена у розмірі 350,00 грн., а податкова соціальна пільга становить половину від цієї суми, тобто 175 грн., отже розмір завданої шкоди повинен становити 525,00 грн., щоб відповідальність настала згідно з Кримінальним кодексом України.
Отже судом встановлено, що на час розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1. раніше вчинене ним злочинне діяння внаслідок змін обстановки в країні (декриміналізації таких діянь) втратило суспільну небезпечність - одну з необхідних ознак злочину (ч. 1 ст. 11 КК України), тобто відсутня підстава кримінальної відповідальності, оскільки сума викраденого становить 150,00 грн.
Вирішуючи питання щодо можливості звільнення ОСОБА_1. від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям суд враховує, що ст. 45 КК України передбачає такі підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності, як щире розкаяння у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю цього злочину та повне відшкодування завданих збитків.
Суд переконався в щирості розкаяння ОСОБА_1., оскільки він визнав факт вчинення ним злочину, дійсно та відверто, а не уявно визнав свою провину у вчиненій крадіжці, висловив щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки.
Крім того, ОСОБА_1. активно сприяв розкриттю злочину - надав вичерпні
3
пояснення органам досудового слідства для встановлення всіх обставин даної
кримінальної справи (а.с.48). Добровільно з'явився до: Зачепилівського РВ
ГУМВС України в Харківській області, незнаючи що його /оголошено в розшук, і
заявив клопотання про закриття кримінальної справи відносно нього, у зв'язку з
дійовим каяттям (а.с. 49).
Ще в 1998 році в повному обсязі відшкодував заподіян злочиним збитки. В матеріалах справи є заява потерпілої ОСОБА_3., в якій-вона вказує на повернення їй викраденого велосипеду "Тіса" і зазначає про відсутність у неї претензій до обвинуваченого ОСОБА_1. (а.с. 10).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що факт щирого розкаяння особи у вчиненні злочину, її активного сприяння у його розкритті, повного відшкодування збитків знайшли своє закріплення в матеріалах кримінальної справи, тому у зв'язку з цим ОСОБА_1. можна вважати таким, що перестав бути суспільно небезпечним.
Беручи до уваги викладене вище, враховуючи думку прокурора району Комар Р.В., а також те, що ОСОБА_1. вчинив злочин вперше, у скоєному щиро розкаявся, про що свідчить те, що з моменту вчинення злочину і до теперішнього часу у скоєнні інших злочинів він не був заміченим, за місцем проживання характеризується добре, активно сприяв розкриттю злочину - добровільно з'явився до органів міліції і надав пояснення для з'ясування всіх обставин справи, в повному обсязі відшкодував задані злочином збитки, про що свідчить заява потерпілої, а також те, що злочинне діяння, вчинене ОСОБА_1. внаслідок декриміналізації втратило суспільну небезпечність, тобто відсутня підстава кримінальної відповідальності, оскільки сума викраденого становить 150,00 грн., тому суд вважає, що відповідно до ст. 45 КК України у суду є всі підставі для звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям, а відповідно ст.72 КПК України кримінальна справа відносно ОСОБА_1. підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 45 КК України, ст.72, 282 КПК України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 185 ч.І КК України (в редакції 2001 року) провадженням закрити в зв'язку із дійовим каяттям.
Міру запобіжного заходу - утримання під вартою та розшук ОСОБА_1 - відмінити.
Постанова може бути оскаржена і на неї може бути внесено протест прокурора у встановлений законом 7-денний термін.
Головуючий