Судове рішення #8072677

 


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«15» лютого 2010 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:


Головуючого:

Суддів:

При секретарі: Синельщікової О.В.

Куриленка О.С.

Яковенко Л.Г.

Іванові О.К.


розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Сімферопольської міської ради, виконавчому комітету Сімферопольської міської ради, Сімферопольське міське управління земельних ресурсів про визнання недійсним рішення та державного акту на земельну ділянку за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 жовтня 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, відповідно до ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

На цій підставі суд першої інстанції визнав недійсним рішення Сімферопольської міської ради № 224 від 13.02.1998 р. в частині передачі у власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,0534 га та державний акт на право приватної власності на землю від 11.09.1998 р. на ім’я ОСОБА_6

З такою позицією суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини сторін склалися з приводу суміжного землекористування між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як сусідів.

Позивачка вказує, що оскаржуваними рішенням та державним актом порушуються її права як суміжного землекористувача та власника будинку, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на ст. 155 ЗК України.

Право на захист цивільних прав та інтересів встановлено ст. 15 ЦК України.

Судом встановлено, що позивачка стала власником АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2000р.

Відповідачка ОСОБА_6 стала власницею суміжної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 14.08.1998р. між нею та ОСОБА_7, яку в подальшому і приватизувала та отримала державний акт 11.09.1998р.

Тим самим відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 набули право на  земельну ділянку до того часу, як власницею суміжної земельної ділянки стала ОСОБА_5

Позивачка при набутті права власності на суміжну земельну ділянку своїх невдоволень не виказувала, та набувши право власності на ділянку з 2000р. до 2009р. не оскаржувала ні рішення міськвиконкому ні державний акт відповідачів, чим фактично пропустила строк на звернення до суду за захистом свого права.

Крім того, з метою набуття можливості обслуговування належного їй будинку позивачка зверталася до суду за встановленням земельного сервітуту на суміжній земельній ділянці, який і був встановлений рішенням колегії суддів Апеляційного суду АРК від 15.07.2009 р.

Тим самим отримала доступ до обслуговування належного їй будинку та усунула перешкоди в користуванні власністю з боку відповідачки.

При встановлених обставинах, на думку колегії суддів, при прийнятті рішення виконкомом Сімферопольської міської ради № 224 від 13.02.1998р. в частині передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_7 , та при видачі державного акту про право приватної власності на землю від 11.09.1998р. на ім’я ОСОБА_6 порушень прав позивачки не встановлено.  

 Виходячи з наведеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню за п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням по справі нового рішення про відмову позивачці в задоволенні позовних вимог з раніше зазначених підстав.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 жовтня 2009 року – скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Сімферопольської міської ради, виконкому Сімферопольської міської ради, Сімферопольське міське управління земельних ресурсів про визнання недійсним рішення та державного акту на земельну ділянку – відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в двомісячний строк безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація