ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року Справа № 200/20498/14-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Молоданова М.Ю.,

представника позивача: ОСОБА_2,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2014 року ОСОБА_1 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Дніпропетровської міської ради, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила:

- визнати неправомірним списання в архів клопотання ОСОБА_1 №13/4568 від 01.04.2010 року і доданих до нього матеріалів без розгляду на сесії міської ради;

- зобов`язати Дніпропетровську міську раду повернути із архіву за належністю для розгляду на сесії міської ради клопотання ОСОБА_1 №13/4568 від 01.04.2010 року з доданими до нього матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що з листа Дніпропетровської міської ради від 12.08.2014 року за вих.№8/13-999 позивач дізналася про протиправне списання відповідачем її клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці в районі АДРЕСА_1 від 01.04.2010 року за №13/4568 та доданих до нього матеріалів в архів без розгляду на сесії міської ради, що є порушенням вимог ст.118 Земельного кодексу України, а також фактичним не виконанням рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.06.2013 року у справі №200/2746/13-а, яким суд зобов`язав Дніпропетровську міську раду розглянути вищевказане клопотання ОСОБА_1 від 01.04.2010 року та на підставі якого було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження з його виконання. Рішення Дніпропетровської міської ради від 18.06.2014 року №223/53, яким ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці в районі АДРЕСА_1 , винесене відповідачем на виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.06.2013 року у справі №200/2746/13-а та виконавчого листа у цій справі, на думку позивача, прийнято відповідачем без фактичного розгляду клопотання ОСОБА_1 №13/4568 від 01.04.2010 року та доданих до нього графічних матеріалів, які були надані позивачем у повному обсязі та є достатніми для прийняття відповідачем позитивного рішення за вищевказаним клопотанням позивача.

Дніпропетровська міська рада пред`явлений позов не визнала, подала на нього письмові заперечення від 17.06.2015 року, в яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на те, що прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є результатом проходження передбаченої земельним законодавством, зокрема, ст.118, 123 Земельного кодексу України, та Порядком оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки у м. Дніпропетровську, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 24.02.2010р. №43/55, процедури підготовки цього рішення, при цьому Дніпропетровська міська рада при розгляді клопотання позивача була позбавлена можливості в законному порядку прийняти рішення із порушеного позивачем питання, оскільки клопотання ОСОБА_1 та додані до нього документи були оформлені без дотримання вимог п.2.2.2 Порядку оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки у м. Дніпропетровську, тому листом від 23.11.2010 року за вих. №13/9-3612 позивача було проінформовано про некомплектність поданих разом із клопотанням документів з посиланням на п.6 ст.118 Земельного кодексу України. При цьому ОСОБА_1 скористалася правом на оскарження в суді таких дій Дніпропетровської міської ради і рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.06.2013 року у справі №200/2746/13-а, ухваленим за результатами такого оскарження, відповідача було зобов`язано розглянути вищевказане клопотання ОСОБА_1 від 01.04.2010 року. На виконання вказаного судового рішення Дніпропетровська міська рада розглянула вищевказане клопотання ОСОБА_1 та прийняла за результатами його розгляду рішення від 18.06.2014 року №223/53 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці в районі АДРЕСА_1 . Отже, твердження позивача щодо не розгляду відповідачем її клопотання №13/4568 від 01.04.2010 року не відповідає дійсності. Щодо списання цього клопотання в архів відповідач зазначав, що такі дії вчинені ним правомірно та на виконання приписів п.10 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року №348.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2019 року адміністративна справа №200/20498/14-а за вищевказаною позовною заявою ОСОБА_1 була передана до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю на підставі ч.1 ст.20 КАС України.

20.06.2019 року адміністративна справа №200/20498/14-а надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями цю справу розподілено судді Туровій О.М.

На підставі положень частини другої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2019р. адміністративна справа №200/20498/14-а прийнята до провадження та призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судовому засіданні на 23.07.2019р. об 11:00год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У судове засідання 23.07.2019 року представник відповідача не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

Заслухавши думку представника позивача, який з`явився у судове засідання 23.07.2019 року та проти задоволення вищевказаного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи не заперечував, суд задовольнив це клопотання та відклав розгляд справи на 31.07.2019 року на 15:00год.

У судовому засіданні 31.07.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 31.07.2019 року не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

За таких обставин, суд відповідно до ч.3 ст.205 КАС України розглянув справу за відсутності представника відповідача.

Також у судовому засіданні 31.07.2019 року представником позивача було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №200/20498/14-а до набрання законної сили судовим рішенням у справі №200/20497/14-а.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 року у задоволенні вищевказаного клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, що розглядається, відмовлено.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 01.04.2010 року ОСОБА_1 в порядку приписів ст.118 Земельного кодексу України звернулася до Дніпропетровської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в районі АДРЕСА_1 . Вказане клопотання було прийнято Дніпропетровською міською радою та зареєстровано за вхідним №13/4568 (а.с.107).

Листом від 23.11.2010 року за вих. №13/9-3612 Дніпропетровська міська рада повідомила позивача, що її клопотання від 01.04.2010 року за вх.№13/4568 та додані до нього матеріали розглянуті Земельним управлінням Дніпропетровської міської ради та на їх підставі підготовлено відповідні проекти рішень, але у зв`язку із наявністю листа ВАТ «Дніпропетровський машинобудівний завод» від 2610.2010 року за №0002/81-7 продовжити роботу не вбачається можливим до вирішення питання щодо вилучення із постійного користування ВАТ «Дніпропетровський машинобудівний завод» земельної ділянки, оскільки п.6 ст.118 Земельного кодексу України передбачено необхідність подачі разом із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку погодження землекористувача щодо вилучення земельної ділянки (а.с.59).

При цьому судом встановлено, що Дніпропетровською міською радою не прийнято жодного рішення в порядку приписів ст.118 Земельного кодексу України стосовно вказаного клопотання позивача від 01.04.2010 року.

Не погодившись з такою бездіяльністю Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_1 у лютому 2013 року звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, в якому просила6

- визнати неправомірною бездіяльність Дніпропетровської міської ради щодо розгляду клопотання від 01.04.2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в районі АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Дніпропетровську міську раду розглянути клопотання від 01.04.2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці в районі АДРЕСА_1 .

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.06.2013 року у справі №200/2746/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської міської ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 01.04.2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в районі АДРЕСА_1 та зобов`язано Дніпропетровську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.04.2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці в районі АДРЕСА_1 (а.с.62-63, 202-204).

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, вищевказаними судовими рішеннями у справі №200/2746/13-а, які є такими, що набрали законної сили 16.03.2016 року, встановлено лист Дніпропетровської міської ради від 23.11.2010 року №13/9-3612 не є ані відмовою у задоволенні клопотання позивача від 01.04.2010 року, ані рішенням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зазначений лист не містить передбачених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України підстав для відмови позивачу у наданні дозволу.

При цьому відповідно до п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно зі ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до п.1 ст.122 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі, зокрема, надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Згідно з вимогами ч.6 ст.118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 ЗК України).

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч.10 ст.118 ЗК України).

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч.10 ст.118 ЗК України).

З наведеного слідує, що упродовж місяця після подання заяви суб`єкт владних повноважень повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.

Як слідує з матеріалів справи, клопотання позивача 06.05.2010 року було передано для підготовки рішення на розгляд сесії Дніпропетровської міської ради, проте, на час розгляду справи №200/2746/13-а судами першої та апеляційної інстанцій Дніпропетровською міською радою не було прийнято рішення надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надано мотивованої відмови у його наданні.

Отже, відповідач, в порушення ст.118 ЗК України та ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не виконав покладений на нього обов`язок, а саме не розглянув клопотання позивача на пленарному засіданні міської ради та не прийняв відповідне рішення з цього питання.

Водночас, згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, судовими рішеннями у справі №200/2746/13-а, які є такими, що набрали законної сили 16.03.2016 року, встановлено факт протиправної бездіяльності Дніпропетровської міської ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 01.04.2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в районі АДРЕСА_1 , а , отже, протиправними є і дії відповідача щодо списання в архів клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку в районі АДРЕСА_1 від 01.04.2010р. за вх.№13/4568 та доданих до нього матеріалів без розгляду цього клопотання на пленарному засіданні міської ради та без прийняття відповідного рішення за результатами його розгляду.

Відносно посилань відповідача на те, що, вчиняючи такі дії щодо списання клопотання позивача в архів, він діяв відповідно до приписів п.10 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року №348, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року №348, якою затверджено Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації (в редакції на момент виникнення спірних відносин), означена інструкція затверджена відповідно до ст.13 Закону України «Про звернення громадян», якою передбачено, що діловодство щодо звернень громадян ведеться у порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому відповідно до преамбули Закону України «Про звернення громадян» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України (254к/96-ВР) права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Згідно з ст.1 Закону України «Про звернення громадян» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до п.1 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року №348, діловодство за пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями) і скаргами громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації (далі - організаціях) ведеться окремо від інших видів діловодства і покладається на спеціально призначених для цього посадових осіб чи на підрозділ службового апарату.

З аналізу наведених законодавчих приписів слідує, що приписи Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року №348, стосуються ведення діловодства саме за зверненнями громадян, які подаються в порядку Закону України «Про звернення громадян», і таке діловодство ведеться окремо від інших видів діловодства і покладається на спеціально призначених для цього посадових осіб чи на підрозділ службового апарату.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до Дніпропетровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці в районі АДРЕСА_1 від 01.04.2010 року за №13/4568 та доданими до нього матеріалами в порядку приписів ст.118 ЗК України, а не в порядку Закону України «Про звернення громадян», а, отже, до цього клопотання не можуть бути застосовані приписи Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року №348, бо діловодство щодо розгляду клопотань, поданих в порядку приписів ст.118 ЗК України, ведеться окремо від діловодства за пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями) і скаргами громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації (далі - організаціях), поданими відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

За наведених обставин, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині щодо визнання протиправними дій Дніпровської міської ради щодо списання в архів клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку в районі АДРЕСА_1 від 01.04.2010р. за вх.№13/4568 та доданих до нього матеріалів без розгляду цього клопотання на пленарному засіданні міської ради та без прийняття відповідного рішення за результатами його розгляду.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо зобов`язання Дніпропетровської міської ради повернути із архіву за належністю для розгляду на сесії міської ради клопотання ОСОБА_1 №13/4568 від 01.04.2010 року з доданими до нього матеріалами, оскільки судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в подальшому Дніпропетровська міська рада на виконання постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.06.2013 року у справі №200/2746/13-а, якою відповідача було зобов`язано розглянути вищевказане клопотання позивача, 18.06.2014 року на сесії міської ради розглянула клопотання ОСОБА_1 від 01.04.2010 року та прийняла за результатами його розгляду рішення від 18.06.2014 року №223/53 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці в районі АДРЕСА_1 у зв`язку із ненаданням до клопотання документів та матеріалів із землеустрою, визначених ст.123 Земельного кодексу України та п.2.2.2 Порядку оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки у м. Дніпропетровську, затвердженого рішенням міської ради від 25.12.2013р. №175/45 (а.с.71).

Крім того, судом також встановлено, що 29.10.2014 року Дніпропетровською міською радою на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.07.2014 року за виконавчим листом №200/5976/13-ц, виданим 16.06.2014 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, щодо зобов`язання Дніпропетровської міської ради розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.04.2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку в районі АДРЕСА_1 , знову було розглянуто вищевказане клопотання позивача від 01.04.2010 року на сесії міської ради та прийнято рішення від 29.10.2014 року №318/56 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці в районі АДРЕСА_1 у зв`язку із ненаданням до клопотання документів та матеріалів із землеустрою, визначених ст.ст.118,123 Земельного кодексу України, а саме: письмової згоди землекористувача, засвідченої нотаріально (а.с.143).

Таким чином, судом встановлено, що після визнання вищевказаними судовими рішеннями у справі №200/2746/13-а, які є такими, що набрали законної сили 16.03.2016 року, бездіяльності відповідача щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 01.04.2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в районі АДРЕСА_1 протиправною та зобов`язання його вчинити відповідні дії щодо розгляду цього клопотання, Дніпропетровська міська рада виконала ці судові рішення та розглянула на сесії міської ради клопотання ОСОБА_1 №13/4568 від 01.04.2010 року та прийняла за результатами такого розгляду відповідне рішення, отже, підстави для зобов`язання відповідача в рамках розгляду цієї справи повернути із архіву за належністю для розгляду на сесії міської ради клопотання ОСОБА_1 №13/4568 від 01.04.2010 року з доданими до нього матеріалами, відсутні, бо, станом на теперішній час це клопотання є розглянутим в порядку вимог ст.118 Земельного кодексу України та ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з прийняттям відповідного рішення, що позивачем визнається, при цьому в рамках розгляду цієї справи суд не може надавати оцінку законності та обґрунтованості вищевказаному рішенню відповідача про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці в районі АДРЕСА_1 , оскільки це не є предметом позову та предметом розгляду у справі, що розглядається, натомість, ці питання є предметом розгляду у справі №200/20497/14-а, за наслідками розгляду якої судом і буде надана відповідна оцінка такому рішенню відповідача.

Заявляючи позовні вимоги щодо зобов`язання Дніпропетровської міської ради повернути із архіву за належністю для розгляду на сесії міської ради клопотання ОСОБА_1 №13/4568 від 01.04.2010 року з доданими до нього матеріалами, позивач фактично обґрунтовує їх незгодою з рішенням Дніпропетровської міської ради від 18.06.2014 року №223/53 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці в районі АДРЕСА_1 , з посиланням на те, що, на думку позивача, відповідач прийняв це рішення без фактичного розгляду клопотання ОСОБА_1 №13/4568 від 01.04.2010 року та доданих до нього графічних матеріалів, які були надані позивачем у повному обсязі та є достатніми для прийняття відповідачем позитивного рішення за вищевказаним клопотанням позивача.

Однак, як зазначалося вище, оцінка законності та обґрунтованості цього рішення відповідача буде надана за результатами розгляду справі №200/20497/14-а і не може бути предметом розгляду у цій справі, водночас, встановлення судом самого факту розгляду відповідачем клопотання позивача №13/4568 від 01.04.2010 року на сесії міської ради в порядку вимог ст.118 Земельного кодексу України та ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з прийняттям відповідного рішення вже є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині щодо зобов`язання Дніпропетровської міської ради повернути із архіву за належністю для розгляду на сесії міської ради клопотання ОСОБА_1 №13/4568 від 01.04.2010 року з доданими до нього матеріалами, бо фактично розгляд вищевказаного клопотання відбувся і підстави зобов`язувати відповідача здійснити його повторний розгляд за таких обставин відсутні.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що на підставі ч.1 ст.139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 73,08грн., понесені позивачем, підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з Дніпровської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дніпровської міської ради щодо списання в архів клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку в районі АДРЕСА_1 від 01.04.2010р. за вх.№13/4568 та доданих до нього матеріалів без розгляду цього клопотання на пленарному засіданні міської ради та без прийняття відповідного рішення за результатами його розгляду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514, місцезнаходження: пр. Д.Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сум 73,08грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05.08.2019 року.

Суддя О.М. Турова