Ухвала

05 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 263/11945/18

провадження № 61-14563ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 19 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди спричиненої розповсюдженням завідомо неправдивих відомостей,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову зазначав, що є депутатом Маріупольської міської ради та займається організацією і будівництвом «Парку дикої природи». ІНФОРМАЦІЯ_1 під час засідання ХХХІY сесії Маріупольської міської ради, депутат ОСОБА_2 з трибуни висловив звинувачення на його адресу, а саме, що він не оплачує оренду земельної ділянки, борг за яку наразі становить понад 400 000 грн. Крім того, на території «Парку дикої природи», в якому розташований ресторан, здійснюється торгівля спиртними напоями без наявності відповідної ліцензії. Також звинуватив у тому, що він без дотримання процедури узаконення будівель і споруд «Парку дикої природи» подав позов до суду до Маріупольської міської ради. Вказаними діями відповідач принизив його честь, гідність та ділову репутацію, він відчуває сильні моральні страждання та переживає нервовий стрес.

Посилаючись на викладені обставини, просив суд зобов`язати відповідача публічно, через засоби масової інформації принести вибачення і спростувати наклепницьку неправдиву інформацію та стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 березня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано відповідача ОСОБА_2 публічно, через засоби масової інформації спростувати недостовірну інформацію, висловлену ним ІНФОРМАЦІЯ_1 на ХХХІY сесії Маріупольської міської ради щодо ОСОБА_1 , а саме:

- у ресторані «Три ведмедя», розташованому на території «Парку дикої природи» у м. Маріуполі здійснюється торгівля спиртними напоями без наявності відповідної ліцензії;

- ОСОБА_1 без дотримання процедури узаконення будівель і споруд «Парку дикої природи» подав позов до суду до Маріупольської міської ради.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.

В задоволенні інших вимог позову в частині зобов`язання відповідача ОСОБА_2 публічно, через засоби масової інформації спростувати недостовірну інформацію, висловлену ІНФОРМАЦІЯ_1 на ХХХІY сесії Маріупольської міської ради щодо наявності у депутата ОСОБА_1 боргу понад 400 000 грн перед Маріупольською міською радою та громадою відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 19 червня 2019 року рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 березня 2019 року про часткове задоволення позову скасовано та в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено.

У липні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 19 червня 2019 року.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржене судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Предметом спору у зазначеній справі є захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди,спричиненої розповсюдженням завідомо неправдивих відомостей у розмірі 10 000 грн.

Ціна позову у даній справі становить 10 000 грн, яка станом на 1 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн*100=192 100 грн).

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, тому вона поширюються й на касаційне провадження.

Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та

застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, ухвалене у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

У Х В А Л И В :

Відмовитиу відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 19 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди спричиненої розповсюдженням завідомо неправдивих відомостей.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко