Справа 556/1093/19

Номер провадження 2-а/556/21/2019

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2019 р. смт. Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Закревського Л.В.

при секретарі судового засідання Басик Г.Т.

з участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до капрала поліції 3 роти 2 батальйону відділу організації несення служби в м.Ковель Управління патрульної поліції в Волинській області Савлук Наталії Венедиктівни про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до капрала поліції 3 роти 2 батальйону відділу організації несення служби в м.Ковель Управління патрульної поліції в Волинській області Савлук Наталії Венедиктівни про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1031249 від 31.03.2019 року якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 425.00 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що «31» березня 2019 р. Близько 12 год. 15 хв. керуючи автомобілем «Peugeot 806» д/н НОМЕР_1 рухався по А/Д Київ-Ковель-Ягодин, був зупинений капралом поліції роти №2 батальйону відділу організації несення служби в м, Ковель УПП у Волинській області Савлук Н.В. Незрозуміло відрекомендувавшись, капрал звинуватила мене у перевищенні швидкісного режиму і показала зафіксовану на приладі «ТRUCAM» швидкість 80 км/год. ОСОБА_1 пояснив, що на спідометрі його автомобіля швидкість не перевищувала відмітку 50 км/год., поряд з моїм автомобілем рухалося ще багато автомобілів - дана магістраль з дуже великим потоком машин, отже прилад міг зафіксувати швидкість іншого автомобіля. Надані твердження поліцейська не зреагувала та наказала надати документи водія. ОСОБА_1 твердо вказав поліцейській, що її дії незаконні, але надав всі необхідні документи.

Після перевірки всіх документів, які ОСОБА_1 надав відповідно до вимог п. 2.1 г, попрямував по справам.

08 червня 2019 року ОСОБА_1 отримав поштовим зв`язком постанову Володимирецького районного відділу державної виконавчої служби, з якої дізнався, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, було складено незаконну постанову, факти, викладені в ній, не відповідають дійсності.

Підтвердженням є те, що в позивача в наявності страховий поліс иА/022/14268191, який діяв до 31.03.2019 року (включно) та завжди знаходиться в автомобілі (додається).

Також зазначив, що поліцейська при винесенні постанови не керувалася жодними допустимими доказами, які б підтверджували його вину у скоєнні правопорушення.

ОСОБА_1 вважає, що адміністративне стягнення накладено відносно нього безпідставно в зв`язку з чим звернувся до суду.

01.07.2019 року ухвалою Володимирецького районного суду було задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.

16.07.2019 року відповідачем було надіслано відзив на позовну заяву в якому відповідач вказує, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не піддягають задоволенню з огляду на наступне.

Під час несення служби на автодорозі М-07 " Київ- Ковель- Ягодин" - 31.03.2019 року о 12 год. 03 хв. екіпажем "Цунамі" за допомогою лазерного вимірювача швидкості ТгuСаm LTI 20/20 (серійний номер ТС000698) було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій транспортного засобу РЕGЕОТ 806 з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 80 км/год в населеному пункті, а саме м. Ковель, Волинської області, що на 438 км. автодороги М-07 (Київ - Ковель -Ягодин), при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 30 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України.

Після чого було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію". Поліцейський Савлук Н.В. підійшла до водія, ким виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належним чином представилась, пояснила суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросила пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України, на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України.

Водій виконав законну вимогу патрульного та надав для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Поліцейський Савлук Н.В. повторно попросила водія пред`явити поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на що водій пред`явив поліцейській здалеку «Зелену карту», що була не дійсна на території України (UА - ПЕРЕКРЕСЛЕНО), поліцейська попросила надати поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що дійсний на території України. Водій ОСОБА_1 повідомив, що іншого у нього немає.

Поліцейським Савлук Н.В. було перевірено в базі МСТБУ відомості по транспортному засобу позивача (водія ОСОБА_1 ) РЕGЕОТ 806 з номерним знаком НОМЕР_1 , щодо наявності полісу (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на день вчинення правопорушення 31.03.2019 - де встановлено, що поліс на т.з. № НОМЕР_1 - не знайдено.

Згідно підпунктом "ґ" п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Оскільки чинного полісу страхування водієм ОСОБА_1 пред`явлено не було, поліцейським Савлук Н.В. було встановлено порушення водієм вимоги п.п. "ґ" п. 2.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.І ст.126 КУпАП.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 та п.п. "ґ" п. 2.1 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 та ч.І ст. 126 КупАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача.

Після чого водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Поліцейська Савлук Н.В . винесла постанову за ч.І ст.122 та ч.І ст. 126 КУпАП, шляхом об`єднання вчинених правопорушень за ч.2 ст. 36 КУпАП та наклала стягнення на правопорушника в розмірі 425 грн., відповідно до санкції статті ч.І ст. 126 КУпАП як за більш серйозне з числа вчинених. До постанови в якості доказу долучено фото, на якому зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу, що перевищив встановлені Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населеного пункту.

Згідно зі ст. 285 КУПАП позивача було ознайомлено зі змістом Постанови, та під підпис вручено її копію.

Позивач, подавши позов, обґрунтував свою позицію, проте не надав жодного доказу на її підтвердження.

Щодо правомірності притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності відповідач вказує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

Також факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень серії ЕАВ№ 1031249 від 31.03.2019, фотознімком №1554033791_wA000J3331__120311.jpg та відезаписом №1554033791_wA000_0331_12031 l.avi від 31.03.2019 з приладу ТгuСаm, а також відеозаписами з нагрудного відеореєстратора поліцейського DM4219 № 0190331192216001148.avi та №20190331192309001150.avi, на якому зафіксована процедура винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

На відеозаписі " № 0190331192216001148.avi " поліцейський зупинив транспортний засіб, підійшов до автомобіля під керуванням правопорушника, належним чином представився та повідомив суть вчиненого правопорушення. Водій факт порушення не заперечував, gояснив, що помилково вважав, що в населеному пункті дозволено рухатися зі швидкістю 60 км/год.

На відеозаписі " № 0190331192216001148.avi " водій також не пред`являє чинний поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

На відеозаписі " № 20190331192309001150.avi " водій ознайомлюється з винесеною постановою, та відмовляється отримувати її копію.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив винести рішення яким заявлені вимоги задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду адміністративної справи, але попередньо надали до суду відзив на позовну заяву в якому просили розгляд справи проводити у відсутності їх представника на підставі пояснень викладених у відзивіта та доданих до нього матеріалів. Також вказали, що заявлені вимоги не визнають та просять відмовити в задоволенні заявлених вимог.

Проаналізувавши та дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому суд встановив та врахував наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху.

Судом встановлено, що 31.03.2019 року, постановою ЕАВ №1031249, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф в розмірі 425 грн.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1031249 від 31.03.2019 року, винесеної капралом поліції роти №3 батальйону відділу організації несення служби в м.Ковель Управління патрульної поліції в Волинській області Савлук Н.В. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.

В оскаржуваній постанові вказується, що 31.03.2019 року о 12 год. 03 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Peugeot 806» д/н НОМЕР_1 , по А/Д М-07 Київ-Ковель-Ягодин, перевищивши встановлене обмеження швидкості в населеному пункті на 30 км/год, а також в ході перевірки був відсутній обов`язковий страховий поліс власників наземних транспортних засобів, чим порушив ПДР України, за що був притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП є у разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі, або не пред`явила поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Статтею 222 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.126 КУпАП розглядають органи Національної поліції.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до відеозапису дослідженого у судовому засідання було достовірно встановлено, що позивач керуючи транспортним засобом марки «Peugeot 806» д/н НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті на 30 км/год. Також дані відеозапису містять відомості про те, що водій повідомив працівнику поліції, що в нього з собою відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але взагалі він існує.

Крім того, після роз`яснення водію ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП останній ствердив, що ніяких документів підписувати не буде та відмовився підписувати та отримувати постанову про накладення адміністративного стягнення. Дана постанова була направлена позивачу поштовим відправленням.

Згідно п.2.1 г Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

В силу вимог ч.2 ст.77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правомірність своїх дій відповідачем повністю доведено у судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Пояснення позивача надані в судовому засіданні не заслуговують на увагу суду, оскільки судом встановлено, що 31.03.2019 року ОСОБА_1 дійсно допустив порушення п.2.1 г Правил дорожнього руху, а капрал поліції №3 роти 2 батальйону відділу організації несення служби в м.Ковель Управління патрульної поліції в Волинській області Савлук Н.В. діяла у межах наданих їй повноважень.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адмінімстративний суд має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку, що доводи позивача нічим не підтверджені та спростовані відповідачем, що вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.2, 19-20, 205, 241-243 КАС України, ст. ст.9, 33, 126, 251, 254, 258, 268 КУпАП, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до капрала поліції роти №3 батальйону відділу організації несення служби в м.Ковель Управління патрульної поліції в Волинській області Савлук Наталії Венедиктівни про скасування постанови про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.126, КУпАП відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: Л.В.Закревський