КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/11587/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2019 року місто Київ

справа № 755/13062/18

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Борисової О.В.,

суддів Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргупредставника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви, постановлену під головуванням судді Савлук Т.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на його користь 43140,56 грн. та судовий збір.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 вересня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу у зв`язку із неусуненням недоліків.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що позивач 29 листопада 2018 року отримав ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 07 вересня 2018 року, якою його позовну заяву було залишено без руху.

Вказував, що позивач на виконання вимог ухвали суду від 29 листопада 2018 року у десятиденний строк здійснив оплату судового збору через офіційний веб-портал Судової влади України та в межах установленого законом строку 10 грудня 2018 року скерував докази сплати судового збору та відповідне клопотання про виправлення недоліків на адресу Дніпровського районного суду міста Києва.

Вважає, що підстав для повернення позовної заяви позивачеві, який виконав вимоги ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 07 вересня 2018 року не було, а суд першої інстанції зобов`язаний був відкрити провадження у справі.

Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вимоги до форми і змісту позовної заяви викладені у ст.175 ЦПК України, згідно вимог якої у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення коштів.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 вересня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суддя виходив з того, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, а саме позивачем не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 704,80 грн., виходячи з ціни позову.

Також в ухвалі було зазначено, що відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору з урахуванням вимог п.7 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, ухвалою від 07 вересня 2018 року суд першої інстанції обґрунтовано залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу у зв`язку із неусуненням недоліків.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд виходив з того, що ОСОБА_1 , отримавши ухвалу суду про залишення позовної заяви буз руху, в межах визначеного судом строку не надав доказів, які б свідчили про виконання ним вимог суду та усунення недоліків, визначених в ухвалі суду.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 30 листопада 2018 року отримав копію ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 07 вересня 2018 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали суду від 07 вересня2018 рокупозивач направив по пошті 10 грудня 2018 року (понеділок) до Дніпровського районного суду міста Києва оригінал клопотання про виправлення недоліків від 08 грудня 2018 року та оригінал документа, що засвідчує сплату судового збору (квитанція про сплату через офіційний веб-портал Судової влади України від 08 грудня 2018 року №17653), що підтверджується описом вкладення у лист з №0102415296603 та чеком ПАТ «Укрпошта» від 10 грудня 2018 року.

Колегія суддів вважає, що позивачем направлено до суду клопотання про виправлення недоліків, встановлених ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 вересня 2018 року в межах строку наданого судом для виправлення недоліків позовної заяви.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Так, у справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тому, повернення позивачу позовної заяви з підстав, викладених в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року є передчасним.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: