Справа №760/4586/24

1-кс/760/2560/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2024 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у залі судових засідань Солом`янського районного суду міста Києва клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні , внесеному до ЄРДР за № 42022102090000230 від 22.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло вище вказане клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна.

З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022102090000230 від 22.09.2022 року.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що групою осіб створено та впроваджено протиправний механізм закупівлі широкого асортименту коштовних товарів та комп`ютерної техніки за допомогою мережі підставних осіб (т.зв. «дропів») через різноманітні Інтернет-сервіси, серед яких «Amazon», «Ebay», «Walmart», «Apple» та ін., оплата за які здійснюється виключено з використанням викрадених платіжних реквізитів банківських карток і рахунків громадян країн Європи та світу (так званий «речовий кардинг»).

Проведеними досудовим розслідуванням заходами було встановлено, що на протязі тривалого часу група осіб з числа яких ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець республіки Вірменія, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , користується автомобілем «FORD EXPLORER» чорного кольору 2018 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у його власності та автомобілем «CHEVROLET CRUZE» білого кольору, 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 (на праві приватної власності належить матері дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженець смт Веселе Запорізької обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , користується автомобілем «AUDI A6» чорного кольору 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 (на праві приватної власності належить його матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець с. Яхники, Лохвицького р-ну, Полтавської обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 , користується автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT» білого кольору 2018 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , який перебуває у його власності, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 уродженець м. Запоріжжя, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_7 , користується автомобілем «VOLKSWAGEN TIGUAN» чорного кольору 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , який перебуває у його власності, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець м. Запоріжжя, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_9 , користується автомобілем «MITSUBISHI OUTLANDER» сірого кольору 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_8 (на праві приватної власності належить його матері ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженець Республіки Вірменія, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_11 , користується автомобілем «HYUNDAI SONATA» чорного кольору 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_10 , який перебуває у його власності, ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженець м. Запоріжжя, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_12 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_13 , користується автомобілем «KIA CERATO» сірого кольору 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_11 , який перебуває у його власності, ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженець смт. Веселе Запорізької обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_14 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_15 , користується автомобілем «MAZDA 3» білого кольору 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_12 , який перебуває у його власності, ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженець с. Заповітне Нижньосірогозького р-ну. Херсонської обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_16 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_17 , через тіньову мережу «DarkNet» отримують реквізити банківських карток, які в подальшому використовують для закупівлі дороговартісної техніки, у т.ч. комп`ютерної техніки, мобільних телефонів, аксесуарів до них, планшетів, відеокарт та іншої техніки.

Вказані товари зазначені особи пересилають із-за кордону в Україну та в подальшому реалізують через низку підконтрольних роздрібних магазинів та сервісів, серед яких « ОСОБА_16 », « ОСОБА_17 », « ОСОБА_18 » та ін. за готівку.

Встановлено, що з метою анонімізації своїх платежів, у т.ч. в мережі «DarkNet», вищевказані особи активно користуються криптогаманцями, а також мають зареєстровані акаунти на різних криптовалютних біржах, серед яких: «Binance», «WhiteBIT», «OKX» та ін.

Разом з тим, встановлено, що вищевказані особи у своїй протиправній діяльності в Інтернет-мережі «DarkNet» широко використовую Інтернет-платформи хакерської направленості, серед яких ІНФОРМАЦІЯ_13 , яка дає можливість т. зв. «кардерам» реалізовувати свою протиправну діяльність, яка полягає в закупівлі вищевказаного обладнання за допомогою викрадених реквізитів банківських карток та рахунків громадян.

Для акумулювання грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, ОСОБА_6 використовує індивідуальний банківський сейф (ячейку в банківському сейфі) №  НОМЕР_13 , який знаходиться у відділенні №1 АТ «Райффайзен Банк», що за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 7-7Б, та який орендує його мати ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка відповідно до відомостей з ПФУ жодних офіційних доходів за останні 10 років не мала, офіційно не працевлаштована та податки не сплачує, та надала довіреність на право розпоряджання його вмістом ОСОБА_6 . Тобто вказаний сейф фактично перебуває у розпорядженні ОСОБА_6 та безпосередньо яким користується виключно ОСОБА_6

22.02.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду було проведено обшук автомобіля марки «КІА» моделі Cerato д.н.з. НОМЕР_11 під час якого було вилучено:

- флеш-накопичувач «Netac» s\n T87C09410T, вказаний предмет визнано речовим доказом, про що винесено відповідну постанову.

Прокурор та власник майна в судове засідання не з`явились. Надав заяву відповідно до якої підтримав клопотання та просив його задовольнити в повному обсязі. Також долучив копію протоколу огляду вказаного флеш-накопичувача.

Дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, у провадженні СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022102090000230 від 22.09.2022 року.

22.02.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду було проведено обшук автомобіля марки «КІА» моделі Cerato д.н.з. НОМЕР_11 під час якого було вилучено:

- флеш-накопичувач «Netac» s\n T87C09410T, вказаний предмет визнано речовим доказам, про що винесено відповідну постанову від 23.02.2024 року.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів, відсутні відомості вважати, що вилучене майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З наданої прокурором копії протоколу огляду речей від 23.02.2024 року вбачається, що вилучений під час обшуку автомобіля флеш-накопичувач «Netac» s\n T87C09410T містить лише чотири файли з фотографіями, які не стосуються даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу в кримінальному провадженні (якщо арешт накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього кодексу – збереження речових доказів).

Згідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Разом з тим, прокурором не було належним чином доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а також те, що вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, містить ознаки речових доказів в даному кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 236, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42022102090000230 від 22.09.2022, а саме, флеш-накопичувача «Netac» s\n T87C09410T, який було вилучено під час проведення обшуку автомобіля марки «КІА» моделі Cerato д.н.з.  НОМЕР_11 – відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя                                                 ОСОБА_1