Справа № 700/1072/23

2/700/32/24

УХВАЛА

іменем України

14 березня 2024 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді: Пічкура С.Д., за участю секретаря судового засідання: Нетребенко В.О., представника позивачки: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Лисянка, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , представник позивача – адвокат Полежака Володимир Федорович до Фермерського господарства «Персть» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

установив:

Представник відповідача ОСОБА_3 через канцелярію суду у день судового засідання надав заяву про відвід судді Пічкура С.Д. від розгляду даної справи.

В обґрунтування заявленого відводу зокрема вказує, що ОСОБА_3 , який уповноважений правлінням на захист інтересів господарства, перебуває на лікуванні в обласній лікарні, що безумовно є поважною причиною неприбуття до суду. Проте, суддя Лисянського районного суду Черкаської області Пічкур Сергій Дмитрович, головуючий суддя у даній справі, не взяв до уваги дані обставини, закрив підготовче провадження у справі, чим позбавив відповідача надати суду документи на підтвердження своєї позиції не визнання даного позову. Також, з незрозумілих причин, не об`єднав дану справу з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі поновленим на той самий строк і на тих же умовах, справа №700/1097/23, доцільно розглядати в одному провадженні. Мало місце проведення судових засідань без належного повідомлення фермерського господарства про дату судових засідань, судова повістка у справі 700/1097/23 на засідання 28 лютого 2024 р. отримана представником 02 березня 2024 р. Але, суддя ухвалив залишити без розгляду позов ФГ «Персть» до ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі поновленим на той самий строк і на тих же умовах, справа №700/1097/23. Проаналізувавши ці події, сформувалось враження, що суддя розглядає справу не об`єктивно і упереджено. За таких обставин вважає, що суддя Лисянського районного суду Черкаської області Пічкур Сергій Дмитрович, не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає відводу, оскільки є сумніву неупередженості і об`єктивності суду. Заяву про відвід просить розглянути без участі представника.

Представник позивачки – адвокат Полежака В.Ф. просив відмовити у задоволенні відводу, оскільки вказані підстави для відводу не передбачені чинним процесуальним законодавством.

Вислухавши учасників судового розгляду та розглянувши заяву про відвід, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений.

Вимога «безсторонності», згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об`єктивно безстороннім тобто, суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Довіра - це суб`єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв`язку з цим викликають недовіру до суду.

При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006р., схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 27.07.2006р., суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи зокрема і в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Зазначені представником відповідача підстави для відводу вказують на його незгоду з прийнятими судом у справі процесуальними рішеннями, що само по собі не є підставою для відводу.

В той же час, згідно рішення Звенигородської районної ради Черкаської області від 13 грудня 2022 року № 10-02/VIII ОСОБА_3 є присяжним Лисянського районного суду Черкаської області та є учасником даного провадження як представник відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Враховуючи заявлені представником відповідача сумніви щодо об`єктивності розгляду справи у даному складі, а також те, що саме представник відповідача є присяжним суду, який здійснює розгляд справи, у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви щодо об`єктивного розгляду даної справи в такому складі, а тому заяву про відвід необхідно задовольнити.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву про відвід головуючого судді Пічкура С.Д. у даній справі задовольнити.

Справу передати до канцелярії суду для повторного авторозподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                         Сергій ПІЧКУР