Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 617/1927/21

Номер провадження 1-кп/948/30/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2024 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12021221250000212 від 02.09.2021р. по обвинуваченню:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осколкове Мглинського району Брянської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працює, не депутата, військовозобов`язаного, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України

в с т а н о в и в :

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним та кваліфікація дій особи

01.09.2021р. в період часу з 22 год. 30 хв. до 22 год. 55 хв. ОСОБА_8 разом зі своїм знайомим ОСОБА_9 знаходився поблизу території домоволодіння в АДРЕСА_1 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, що полягали у образах потерпілим в бік ОСОБА_8 , виникла сварка, в ході якої у останнього виник злочинний умисел на спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .

ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, умисно, наніс по одному удару кухонним ножем: в ліву область обличчя, шиї та лівого плеча потерпілого, а також в праву область грудної клітини, внаслідок чого спричинив ОСОБА_9 тяжке тілесне ушкодження за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення у вигляді непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітини справа в проекції 2-4 міжреберій на межі від середньо-ключичної та передньо-пахвової ліній, з ушкодженням передньої стінки пахвової артерії, яке призвело до масивної крововтрати, що і стало безпосередньою причиною смерті ОСОБА_9 .

За таких обставин, дії ОСОБА_10 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

2. 1. Докази на підтвердження встановлених судом обставин та мотиви суду

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні даного злочину не визнав, як і позов потерпілої та показав, що 01.09.2021р. відпочивав у себе вдома зі своєю дружиною та знайомими жінками, коли у ворота після 21 год. 00 хв. постукав його однокласник ОСОБА_9 і запропонував випити. До себе додому ОСОБА_8 потерпілого не захотів запрошувати, а тому взяв вдома коньяк, і пішов до потерпілого, який сидів на вулиці біля стоянки для велосипедів поруч з магазином, що знаходиться через дорогу. Він не зміг відкрити пляшку з коньяком, а тому вдома взяв ніж, відкрив пляшку та поклав на землі біля себе, після чого вони почали випивати та розмовляти. ОСОБА_9 розповідав про своє життя, а ОСОБА_8 про своє, став вихвалятися, що добре заробляє, планує відпочити за кордоном та купити нову машину, на що потерпілий відповів, що потрібно платити. Обвинувачений в цей час сидів навприсядки, і коли відмовився платити, потерпілий його вдарив кулаком у підборіддя, від чого обвинувачений впав на спину та намагався відкотитися, оскільки має пластину у спині в результаті травми хребта, і почалася бійка. Так як ОСОБА_9 важчий, навалився та підім`яв під себе обвинуваченого, який намагався вирватися, але потерпілий дав йому двічі по вухах, а потім ліктем у груди. Після цього ОСОБА_8 почав вириватися, вперся в решітку для велосипедів, але потерпілий зафіксував його голову та намагався визвати удушення, ОСОБА_8 гріб руками, почався напад клаустрофобії, в очах пішли круги, після чого все завершилося він розвернувся і побіг додому. Перед двором помітив, що ліва рука в крові, в ній же був ніж, а тому зрозумів, що наніс ушкодження, крикнув у своє подвір`я, і побіг до світла та помітив, що ОСОБА_9 переходить через дорогу, а тому крикнув йому, щоб відвести загрозу від сім`ї. В цей час прибігли дівчата, щоб його заспокоїти, відібрали у нього ніж, тоді як ОСОБА_9 лежав між магазином та кіоском. Його дружина кричала, що потрібно спасати, так як в потерпілого відсутній пульс, ОСОБА_8 припустив серцевий напад, а ОСОБА_11 робила непрямий масаж серця. Оскільки обвинувачений має медичну освіту, є фельдшером, тому намагався надати потерпілому допомогу, до приїзду швидкої, при цьому крові на ньому не бачив. В цей час фельдшер ОСОБА_88 сказала, що все, після чого в нього почалася істерика.

Вважає, що саме ОСОБА_9 прийшов його вбивати, оскільки вони мали суперечки зі школи. Також зазначив, що по селу потерпілий характеризується не дуже добре, раніше сидів за вбивство, також вчиняв насильницькі злочини щодо інших людей, при цьому на час конфлікту був вагою близько 120 кг, а ОСОБА_8 мав на той час вагу 76 кг, хоча ростом майже однакові.

Згідно витягу з кримінального провадження № 12021221250000212 від 02.09.2021р. вбачається внесення до ЄРДР відомостей по факту надходження повідомлення про виявлення трупа ОСОБА_9 з ножовими пораненнями в с. Хотімля Вовчанського району Харківської області (а.с.1, 13-14 т.5), які свідчать про законність проведеного розслідування.

01.09.2021р. під час огляду місця події, яким є територія по вул. Щербака в с. Хотімля Чугуївського району Харківської області, поблизу Хотімлянського ліцею біля огорожі виявлено труп ОСОБА_12 в положенні лежачи на спині, з тілесними ушкодженнями в районі лівого вуха, на грудній клітині справа. Біля голови трупа виявлене простирадло з нашаруванням речовини темно-бурого кольору, від нижньої кінцівки трупа близько 14 м до проїзної частини до вулиці Шевченка маються хаотично розташовані плями речовини бурого кольору, більшість яких грушоподібної форми в напрямку ліцею. Рухаючись до сходів, оминаючи справа приміщення «Укрпошти» маються плями речовини бурого кольору. Далі від приміщення, рухаючись до домоволодіння АДРЕСА_1 на проїзній частині виявлені множинні плями речовини бурого кольору та вилучені речові докази: простирадло з нашарування речовини бурого кольору; пусту пляшку «Моршинська» 1, 5 л з нашаруванням речовини бурого кольору; змиви речовини бурого кольору з землі біля трупу ОСОБА_9 , з асфальту, з трави біля приміщення «Укрпошти», з ложе трупа, а також три каменя з нашаруванням речовини бурого кольору, (а.с.15-48, 76-79 т.5).

З висновку експерта № 12-17/111-ВЛ/21 від 28.10.2021р. вбачається, що при дослідженні трупа ОСОБА_9 у нього виявлені такі тілесні ушкодження: одне непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини справа в проекції 2-4 міжреберій, на відстані 13, 5 см вправо від умовної серединної лінії тіла, з дефектами по ходу ранового каналу великого та малого грудного м`язу, з ушкодження передньої стінки пахвової артерії. Саме ушкодження передньої стінки пахвової артерії призвело до масивної крововтрати та стало причиною смерті, було спричинене прижиттєво в період часу, що обчислюється хвилинами (до 30 хв.) до моменту настання смерті. Непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини справа має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення та перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті, утворилося внаслідок дії, ймовірніше за все, ножа, колючо-річужого предмета з помірно вираженими ребрами, удар вірогідніше за все зліва-направо та зверху-вниз. Крім цього, також виявлені тілесні ушкодження, які утворилися в результаті ударної дії тупого, твердого предмету, за механізмом тертя-ковзання, обчислювалося хвилинами-десятками хвилин до настання смерті, зокрема: одне садно на лівому лікті, два садна у верхній третині лівого передпліччя, по одному саднові внутрішньої та зовнішньої поверхні правого передпліччя, три садна на тильній поверхні правої кисті у основи 5 пальця, садно на правому коліні з переходом на поверхню гомілки, одне садно на передній поверхні правої гомілки, 4 садна на правій стопі, садно на лівому коліні з переходом на передню поверхню гомілки, проникаюча поверхнева рана на лівому плечі, синець на правому плечі, синець на тильній поверхні лівої кисті біля основи 2-4 пальців, дві непроникаючі поверхневі рани на обличчі та шиї, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень (а.с.93-102 т.5).

Згідно висновку експерта № 13/1580-С/21 від 08.10.2021р. при дослідженні об`єктів від трупу ОСОБА_9 , зокрема «Правої пахвової артерії з дефектом та крововиливом» визначається стінка крупної вени з вогнищевим розшаровуючим крововиливом в жировій клітковині навколо. У всіх м`яких тканих: м`які тканини області рани правого плеча, м`яз області рани правого плеча, підшкірно-жирова клітковина області правого плеча визначаються вогнищеві розшаровуючі крововиливи зажиттєвого походження (а.с.105-107 т.5).

За змістом висновків експерта № 17-13/134-МКС/ № 17-17/111-ВЛ/21 від 02.09.2021р., № 17-13/135-МКС/№ 12-17/111-ВЛ/21 від 02.09.2021р. та № 17-13/136-МКС/ № 12-17/111-ВЛ/21 від 23.09.2021р. при проведенні судово-медичної експертизи клаптя шкіри з раною грудної клітини праворуч в проекції 2-4 міжреберя від трупа ОСОБА_9 : про краях і стінках рани вбачаються множинні текстильні волокна темного кольору; в місці контакту з зоною ушкодження зміни забарвлення характерного для міді, нікелю, заліза та свинцю не спостерігається; встановлена одна наскрізна колото-різана рана, яка ймовірніше за все утворилася, внаслідок дії одного плоского типу клинка ножа, з лезом середньої гостроти, обухом П-подібного поперечного перетину з помірно вираженими ребрами (а.с.108-116 т.5).

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що 01.09.2021р. її син ОСОБА_13 зателефонував о 22 год. 00 хв. та повідомив, що закінчив працювати, а о 23 год. 04 хв. надійшов дзвінок з невідомого номера, кричала жінка, що сина вбиває ОСОБА_8 . Вона з дочкою та зятем побігли в центр села, де помітили швидку, неподалік був ОСОБА_8 з арматурою весь в крові. Вона побігла до сина, він лежав під деревом від пояса до низу в крові, футболка порвана, тулуб помитий, а поруч простирадло в крові. В цей час ОСОБА_8 поводився неадекватно, туди-сюди бігав, висловлювався нецензурною лайкою та кричав хтозна що, казав, що уб`є, а вже через 10 хв. приїхала поліція і його забрали. ОСОБА_8 погрожував її племінниці ОСОБА_14 , сказав, що заріже як ОСОБА_9 , бо вона його проклинала. Син був однокласником ОСОБА_8 , вони не дружили, останній постійно скандалив, а тому з ним ніхто не товаришував. Останнім часто ОСОБА_15 проживав з цивільною дружиною в Дрогобицькому районі Львівської області, має сина 5 років та приїхав до них ненадовго і збирався на заробітки у Польщу. Син дійсно був засуджений за умисне вбивство та звільнився у 2015 році, тоді як ОСОБА_8 періодично сварився та наносив тілесні ушкодження різним громадянам, а в руці постійно щось тримав. Повідомила, що син мав зріст 1, 70 м, вагою до 100 кг.

Допитана як свідок ОСОБА_16 - племінниця потерпілої, показала, що того дня перебувала вдома, коли о 22-23 год. 00 год. їй передзвонила мати ОСОБА_17 та повідомила, що ОСОБА_8 вбив їхнього ОСОБА_18 . Коли вона прибігла на місце, ОСОБА_19 лежав весь закривавлений на відстані десь 3-4 м від будинку обвинуваченого, поруч плакала мати та вона почула від когось, що потерпілий мертвий. Вона проклинала ОСОБА_8 , а він почав обзивати її та сказав, що як вийде і її положить, також кричав незрозуміло що, косив під дурника, йшла піна з рота. Повідомила, що конфліктів з ОСОБА_20 не було, але коли він випивав, завжди з чимось виходив на вулицю, як-то старинний ніж, арматура, коса, вчиняв домашнє насильство. ОСОБА_9 охарактеризувала позитивно, як чуйну людину, гарного сім`янина. Як розповідала її мати ОСОБА_17 , вона того вечора була з ОСОБА_9 та вони йшли пити кофе, як почули, що ОСОБА_8 бив свою жінку, були крики, а ОСОБА_9 сказав, що заступиться та домовиться з ОСОБА_8 . Після того як він пішов, було чутно крики, потім різко тиша, а потім крики чи то вбили, чи то вбивають, біжіть спасати ОСОБА_18 .

Свідок ОСОБА_21 - фельдшер швидкої допомоги показала, що того дня вона була на чергуванні, коли поступив виклик, що в с. Хотімля людина знаходиться без свідомості. По приїзду близько 23-23.30 год. 00 хв. було встановлено, що поруч з магазином біля дерева на спині лежав без свідомості кремезний чоловік, футболка та шорти якого були в крові, мав поранення в районі правого плеча, смерть якого наступила до приїзду швидкої. Вона викликала поліцію та доповіла черговому лікарю. Біля померлого стояла ОСОБА_22 та сказала, що він був живий, а пізніше підійшла мати та сестра померлого. Обвинуваченого поряд з потерпілим не бачила, але пізніше оглядала його в поліцейській машині, він на всі питання мовчав, був спокійний, здається нічого не розумів, дивився в одну точку.

Свідок ОСОБА_23 показала, що 01.09.2021р. з сім`єю ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , а також з ОСОБА_26 і ОСОБА_27 святкували на річці 1-ше вересня, після чого близько 19 год. 00 хв. приїхали додому до ОСОБА_20 , де включили музику, пили вино та веселилися. ОСОБА_8 пішла відпочивати та вона, свідок, її будила два рази, але та не виходила. Свідок близько 23 год. 00 хв. виходила на вулицю дзвонити своєму чоловікові, та на розі будинку помітила ОСОБА_28 , якогось чоловіка (мабуть потерпілого), а потім з`явився ОСОБА_8 і здається вони нормально розмовляли, після чого вона зайшла у двір, а через якийсь час зайшов і ОСОБА_8 . Вони продовжили сидіти, слухати музику, ОСОБА_29 вів себе нормально. Далі смутно пам`ятає, почула крики ОСОБА_8 на вулиці, він був біля пошти/магазину, де в той час були інші відпочиваючі не бачила, потім приїхала швидка, поліція та сказали, що виявлений труп. ОСОБА_8 знаходився майже напроти, біля магазину, кричав нецензурно до кого конкретно невідомо, неадекватними словами, був нервовий, як там опинився свідок не знає, потім зійшлися родичі потерпілого.

18.10.2021р. під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_23 спочатку розповіла, а потім на місці показала, що десь о 22 год. 00 хв. вона вийшла за двір подзвонити чоловікові та помітила, як за перехрестям ближче до неї, стояв ОСОБА_20 , ОСОБА_30 та якийсь чоловік і розмовляли. Вона покликала ОСОБА_8 за собою та він пішов, при цьому ніяких криків та конфлікту не було. Коли ОСОБА_31 виходив другий раз за двір не помітила, а лише, коли вийшла з туалету, почула, як ОСОБА_31 матюкається за двором десь біля пошти. До чоловіка, що лежав вона не підходила (а.с238-242 т.5).

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_32 показала, що 01 вересня 2021р. спільно з сім`єю ОСОБА_20 , ОСОБА_33 та ОСОБА_23 святкували початок навчального року спочатку на річці, а коли стемніло, поїхали до ОСОБА_20 додому. У ОСОБА_34 розболілася голова, тому вона пішла спати, а вони продовжили танцювати, розмовляти, співати, тобто весело проводили час. ОСОБА_31 також був веселий, у якийсь період здається виходив за двір та був відсутній десь 5-6 хв., а потім як зайшов десь о 20-21 год. 00 хв. поведінка змінилася, став якийсь збуджений, смиканий, злий (не в їхній бік, а взагалі), вона його таким не бачила, при цьому вони почали збиратися додому. Спочатку ОСОБА_29 був у дворі, потім забіг у хату, після чого вискочив та побіг на вулицю за двір, а за ним вискочила та побігла його дружина ОСОБА_35 . Вони з дівчатами збиралися, а через деякий час також вийшли на вулицю, подружжя ОСОБА_20 були в центрі, сварилися, дружина заспокоювала ОСОБА_29 , але він ніяк не реагував, нікого не впізнавав, щось сам собі говорив та кричав «наркомани». Хтось казав, що бачив у нього в руках ніж, хоча свідок стояла поряд, але ножа не бачила. В цей час ОСОБА_36 повідомила, що хтось побіг через дорогу та упав, і вони пішли подивитися та помітили здорового, кремезного чоловіка всього у крові, який лежав на спині з вивернутою раною на правому плечі, пульс нібито був. Вони почали кликали ОСОБА_37 допомогти, бо людина помирає, і вона сказала ОСОБА_38 викликати швидку, яка приїхали через 10 хв. ОСОБА_8 спочатку не хотів підходити, щось кричав, але врешті підійшов, сказав дружині, що потрібно принести та перемотати рану, робив масаж серця, при цьому рана кровоточила, а вони намагалися барсеткою потерпілого перекрити кров. До них також приходила ОСОБА_39 , але потім пішла. Охарактеризувала обвинуваченого позитивно, факти агресивної поведінки не відомі, він спиртним не зловживав, але розмови ходили, що з ним щось бувало, за кимось бігав з «дрином».

18.10.2021р. під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_32 остання спочатку розповіла, а потім на місці показала, як відбувалися події 01.09.2021р., які співпадають з її показаннями наданим в суді (а.с.233-237 т.5).

Під час допиту свідок ОСОБА_40 показала, що 01.09.21р. з сім`єю ОСОБА_20 вони святкували початок навчального року спочатку на ставку, а потім поїхали до ОСОБА_20 додому, ОСОБА_35 пішла відпочивати, а вони сиділи на вулиці в бесідці. Вже було пізно, ОСОБА_31 почав вести себе знервовано і вони стали збиратися додому. ОСОБА_29 запитував де дружина, потім побіг в будинок, почав стукати. ОСОБА_35 прокинулася і почала його заспокоювати, але він її відштовхнув і вибіг з будинку на вулицю, а потім ОСОБА_25 за ним. Свідок в цей час заспокоювала сина ОСОБА_20 - ОСОБА_41 , який прокинувся, а через 1-2 хв. вийшла за двір, саме, в той час як, прийшла племінниця ОСОБА_42 . ОСОБА_43 стояв з дружиною, ОСОБА_44 та ОСОБА_11 на трасі, нервував, ходив туди-сюди біля магазину, трохи кричав та нецензурно висловлювався ні на кого конкретно, а дружина його заспокоювала, пропонувала піти додому, хтось з дівчат сказав, що у ОСОБА_37 був ніж. Десь через 2 хвилини, на відстані близько 10 м від будинку ОСОБА_20 на вулиці, з кущів вискочив якийсь чоловік, пробіг повз неї і недалеко впав. Вона спільно з ОСОБА_11 підійшли до чоловіка, він був весь у крові, а тому свідок побігла у двір телефонувати у швидку, після чого повернулася назад. Дівчата надавали допомогу потерпілому, а потім ОСОБА_35 покликала чоловіка і він також почав надавати допомогу, але як саме не бачила. По приїзду швидка констатувала смерть чоловіка, після чого свідок пішла у двір, за пару хвилин до приїзду швидкої прийшов її співмешканець ОСОБА_45 , та забрав її, а співмешканець ОСОБА_46 з`явився останнім. Охарактеризувала ОСОБА_37 виключно позитивно, в сім`ї гарні відносини, спиртне майже не вживав. Також повідомила, що з того часу як ОСОБА_31 вів себе знервовано до того часу, коли потерпілий перебігав дорогу, пройшло десь 10 хв.

18.10.2021р. під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_47 остання спочатку розповіла, а потім на місці показала, що в якийсь час ОСОБА_31 почав нервувати, бігати по двору, потім вибіг за двір, а вони за ним, почали заспокоювати. Потім він побіг в будинок, де проснулася його дружина, знову вибіг за двір, а дружина за ним, а також прибігла племінниця ОСОБА_48 . Свідок помітила, як біля ОСОБА_49 хтось пробіг та нібито падав, всі побігли до потерпілого, надавали допомогу, викликали швидку (а.с.243-247 т.5).

Свідок ОСОБА_44 - племінниця ОСОБА_50 показала, що сім`я ОСОБА_20 проживала через один будинок від неї. 01.09.2021р. вона завітала до них додому, в дворі був ОСОБА_43 , який спілкувався зі ОСОБА_51 , ОСОБА_52 та ОСОБА_53 , тітка та їхній син ОСОБА_54 в цей час спали, тому вона взяла, що їй потрібно та пішла додому. Через деякий час вона почула несамовитий крик схожий на ОСОБА_37 чи то « ОСОБА_55 , ОСОБА_56 », а потім крик ОСОБА_50 . Вибігши на крик, вона спочатку відвела ОСОБА_57 до себе додому, а потім пішла на вулицю. Навпроти пошти вони помітила тітку, дядька та їхніх гостей, ОСОБА_31 вів себе неадекватно, був агресивний, не розумів де знаходиться, не сприймав ні себе, ні оточуючих, ходив туди-сюди, як загнаний звір, нікого не впізнавав, поведінка нібито не в своєму розумі. У когось з натовпу в руці вона помітила ніж, була метушня, вона висмикнула ніж, на якому крові не було, і викинула його у траву. Хтось із дівчат почав шукати людину, і вона під деревом помітила чоловіка, який лежав на животі, тіло було гаряче, з ОСОБА_49 його перевернули та вона намагалася надавати йому першу медичну допомогу. Помітила рану під правою пахвою та затягла її барсеткою, всі в цей час були в шоці, а вона і ОСОБА_58 допомагали. ОСОБА_31 прийшов в себе, а оскільки є фельдшером, після спілкування з дружиною, почав надавати першу медичну допомогу, зокрема масаж серця. Після цього, свідок пішла додому та повернулася, коли приїхала швидка, і пізніше, на запитання тітки ОСОБА_34 , показала де ніж. Охарактеризувала обвинуваченого позитивно, агресивний як вип`є, дезорієнтований, але такого не бачила, була любляча родина.

Аналогічні відомості були отримані при проведенні слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_44 , яка спочатку розповіла, а потім на місці показала, зокрема і те, що в когось вихватила ніж та викинула його, а потім показала те місце ОСОБА_59 (а.с.228-232 т.5).

18.10.2021р. під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_60 - дружини обвинуваченого, вона спочатку розповіла про події 01.09.2021р., а потім показала як все відбувалося на місці, зокрема, що вони з друзями святкували початок навчального року у них вдома, вона пішла спати, а чоловік з дівчатами залишився. Вона прокинулася від крику чоловіка, заспокоювала його, а потім на його крики побігла за ним на вулицю, але він на неї не реагував. Хтось із дівчат крикнув, що є ще хтось та вони побігли через дорогу і почали спасати потерпілого. Її чоловік щось кричав, але вона наказала йому спасати людину після чого він почав робити масаж серця. Оскільки її племінниця викинула ніж, а тому вона його знайшла, це був кухонний ніж сірий з пластиковою рукояткою, була у шоковому стані та поклала в сарай, не розуміючи цей момент (а.с.219-223 т.5).

02.09.2021р. був проведений огляд домоволодіння в АДРЕСА_1 в ході якого з полиці над вхідними дверима в приміщення сараю вилучений речовий доказ - ніж з нашаруванням речовини бурого кольору (а.с.49-64, 76-79 т.5).

Згідно висновку експерта № 15-12/№820-С/2021 від 30.09.2021р. при дослідженні кухонного ножа встановлено, що на його клинку виявлені сліди крові людини, які можуть походити як від потерпілого ОСОБА_9 так і від підозрюваного ОСОБА_8 у випадку наявності в нього тілесних ушкоджень, які супроводжувались зовнішньою кровотечею (а.с.181-187 т.5).

06.11.2021р. при пред`явленні речей для впізнання свідку ОСОБА_61 остання впізнала ніж, який вихопили з рук ОСОБА_62 та викинули біля приміщення пошти та який вона потім віднесла до приміщення сараю свого господарства на фото № 3 та зазначила, що він є кухонним ножем (а.с.224-227 т.5).

Свідок ОСОБА_63 в засіданні показав, що 01.09.2021р. близько 22.00-22.30 год. він приїхав з роботи в центр села на прохання ОСОБА_28, де зустрів її, тоді як її співмешканець ОСОБА_65 та ОСОБА_9 пішли по пиво, а потім їх наздогнали. В цей час, вони пройшли перехрестя та почули крики в дворі ОСОБА_62 , останній кричав на жінку. ОСОБА_66 крикнув, щоб той заспокоївся, а ОСОБА_8 сказав, що сам розбереться. Він та ОСОБА_67 стримували ОСОБА_9 , але на третій раз він вирвався, і як почули крики «чи вбили» «чи що» побігли додому до ОСОБА_68 дзвонити матері ОСОБА_69 . Їй сказали викликати швидку та поліцію, після чого свідок випив пива та пішов додому. ОСОБА_9 охарактеризував позитивно, тоді як ОСОБА_8 , як особу, яка випиває та бігає з косою.

Допитаний як свідок ОСОБА_70 - цивільний чоловік ОСОБА_71 показав, що того вечора близько 23-23.30 год. подзвонила його жінка, і сказала, що ОСОБА_31 нібито когось зарізав, на що він сказав, щоб подзвонили на 102. Прийшовши на місце, біля магазину помітив ОСОБА_72 , а біля неї на траві біля дерева лежав мертвий чоловік, вона намагалася його відкачати, але у нього була велика рана на 3 пальці та він був весь у крові, нікого на місці не було, а через 1 хвилину приїхала швидка. Після приїзду швидкої почали шукати ОСОБА_8 , який вийшов з дому на перехрестя, потім під`їхала поліція та його затримали, при цьому він нічого не відповідав. По слухам ОСОБА_8 бував в п`янці неадекватний, останнім часом перестав пити, став сімейною людиною, працював по будівництву. Потерпілий бував по різних місцях п`янки-гулянки, був негативною особою. Дружина добре характеризувала сім`ю ОСОБА_20 , бо в іншому випадку він би її не відпустив.

Під час допиту як свідка ОСОБА_73 показав, що десь о 23.00 год. завершив роботу та поїхав до ОСОБА_20 забирати свою дружину ОСОБА_74 . Біля двору стояла швидка, поруч якої були ОСОБА_75 та ОСОБА_76 і сказали, що когось убили біля пошти. Десь через 5 хвилин приїхала поліція і пішли затримувати ОСОБА_20 , якого охарактеризував позитивно, агресії не було.

08.09.2021р. та 05.10.2021р. під час проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_8 він спочатку розповів про обставини зустрічі з потерпілим ОСОБА_9 01.09.2021р., який прийшов до нього додому та запропонував випити, на що обвинувачений погодився та вийшов на вулицю до магазину, взявши з собою 2 бокали, коньяк тетрапак та кухонний ніж, щоб його обрізати. Поділившись з планами на майбутнє, потерпілий сказав, що треба платити і між ними виникла сутичка, якої не пам`ятає, але здогадався про наслідки коли опинився біля своєї хвіртки в ножем у руці та крові, і прийшов до тями, коли почув крики «ОСОБА_24 спасай». На місці обвинувачений детально показав як все це відбувалося, що зафіксовано на відео, яке переглянуте в судовому засіданні (а.с.288-296 т.5).

02.09.2021р. під час огляду приміщення Вовчанського відділу ХОБСМЕ були вилучені речові докази, якими є одяг, який мається на трупі ОСОБА_9 , зокрема: шорти, труси та футболка з плямами бурого кольору (а.с.68-75,76-79 т.5).

Як видно з висновку експерта № 17-13/152-МКС/21 від 29.10.2021р. на футболці потерпілого ОСОБА_9 є три наскрізних, колото-різаних пошкодження, які утворилися внаслідок дії типу клинка ножа, колюче-ріжучого предмета з гострим лезом і обухом П-подібного перетину, які могли бути спричинені наданим на дослідження ножем, одне колото-різане пошкодження співпадає по локалізації з ділянками колото-різаної рани грудної клітини (а.с.203-209 т.5).

Згідно висновків експерта № 14/504-С/21 від 02.09.2021р., № 14/519-С/21 від 23.09.2021р., № 14/518-С/21 від 22.09.2021р., № 14/517-С/21 від 21.09.2021р., № 14/520-С/21 від 29.09.2021р., № 14/515-С/21 від 17.09.2021р., № 14/516-С/21 від 21.09.2021р. кров від трупа ОСОБА_9 , як і кров ОСОБА_8 належать до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, а тому на фрагменті бинтів зі змивом: з трави біля приміщення «Укрпошти, з асфальту вилученої при ОМП»; з землі поблизу трупа ОСОБА_9 ; на фрагменті бинта зі змивом з правої та лівої руки ОСОБА_8 знайдена кров людини походження якої від потерпілого ОСОБА_9 не виключається, як і не виключається її походження від ОСОБА_8 у випадку наявності в нього тілесних ушкоджень, які супроводжувались зовнішньою кровотечею, а також на шортах ОСОБА_8 знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В походження якої від потерпілого ОСОБА_9 не виключається (а.с.103-104,127-130, 133-136, 280-281, 139-142, 145-149, 152-155, 158-161, 272-273 т.5).

Згідно висновку експерта № 12-14/59-ВЛ/21 від 10.09.2021р. у ОСОБА_8 виявлені такі тілесні ушкодження: синець на зовнішній поверхні лівого плеча; по одному синцю на грудній клітині зліва та справа; п`ять саден на передній поверхні лівого колінного суглобу; садно на зовнішній поверхні правого колінного суглобу з переходом на гомілку, 2 садна на правій гомілці; садно на задній поверхні правого та лівого ліктьового суглоба; садно на тильній поверхні правої кисті з переходом на 1-4 фаланги пальців, які отримані в результаті ударної дії тупого, твердого предмету, за механізмом: удар, тертя-ковзання та могли бути отримані в строк за 3-6 діб до 08.09.2021р., класифікують як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я (а.с.190-192 т.5).

Згідно виписки з медичної картки № 89 від 02.09.2021р. при огляді ОСОБА_8 о 03.40 год. виявлений стан алкогольного сп`яніння та встановлені такі тілесні ушкодження: садна ділянки правого плечового суглобу, обох кистей, нижніх кінцівок (а.с.256 т.5).

Згідно висновків судово-психіатричного експерта № 518 від 29.09.2021р. та № 564 від 09.11.2023р. ОСОБА_8 у період часу, який відповідає кримінальному правопорушенню та на час проведення дослідження не страждав будь-яким психічним захворюванням чи іншим хворобливим станом психіки, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а виявляв ознаки іншого хворобливого стану психіки у вигляді гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, що не позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.195-199 т.5, 197-209 т.7).

За висновком судово-психологічної експертизи № СЕ-19/117-23/16578-ПС від 23.01.2024р. ОСОБА_8 на час вчинення інкримінованого протиправного діяння не перебував у стані фізіологічного афекту, а також в іншому особливому психоемоційному стані (стресу, фрустрації), які могли суттєво вплинути на його свідомість та поведінку, а також не перебував у стані вираженого емоційного збудження (фрустрація) та стані вираженого емоційного напруження (стресу), що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання. У ОСОБА_8 виявлений високий рівень самоконтролю та саморегуляції зі схильністю до накопичення невідредагованих негативних емоцій. Вплив досліджуваної ситуації, враховуючи його втому та дію алкоголю, призвело до прояву дефіцитарності вказаних структур, здатних гальмувати пряму реалізацію агресивних спонукань (високий рівень самоконтролю) та активізував характерну для обвинуваченого здатність відкритої агресивної поведінки, що призвели до дій, спрямованих на подолання небезпеки під час інкримінованого діяння. Враховуючи здійснення ОСОБА_8 до та після делікту ціленаправлених, мотивованих, осмислених вчинків, що потребують здійснення складних психічних актів, сприйняття підекспертним досліджуваної ситуації не позбавляло його можливості цілісного усвідомлення значення своїх дій та їх наслідків (а.с.19-41 т.8).

Згідно диплому від 03.03.1999р. ОСОБА_8 у 1999 році закінчив Вовчанське медичне училище Харківської області за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію фельдшера (а.с.180 т.2).

02.03.2015р. обвинувачений був прооперований на хребті, у зв`язку з чим встановлена ІІІ група інвалідності та лікувався 30.12.2019р. (а.с.170-172, 182 т.2, а.с.234-236 т.3, а.с.16-54, 166-189 т.7).

Щодо характеристики особи потерпілого ОСОБА_9 встановлено, що він 29.01.2002р. був засуджений апеляційним судом Харківської області за ст. ст. 355 ч.3, 189 ч.2,142 ч.3, 93 п. «а», «і» на п`ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також судимий 02.03.2011р. Свердловським міським судом Луганської області за ст. ст. 393 ч.1, 71 КК України на 6 років позбавлення волі, 06.12.2017р. Дрогобицьким міським судом Львівської області за ст. ст. 15 ч.3, 185 ч.2, 75 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік (а.с.29-43 т.3, а.с.99-177 т.4, а.с.85-87, 136-138 т.6), до адміністративної відповідальності на території ГУНП в Харківській області не притягувався (а.с.71, 148 т.4), був офіційно працевлаштований лише у вересні 2016 року та з квітня по червень 2018 року (а.с.208 т.4), з липня 2016 року по липень 2021 року проживав в АДРЕСА_2 спільно з п`ятьма особами, зокрема сином ОСОБА_77 2018 року народження (а.с.209 т.4),

Щодо довідки ГУНП в Харківській області від 27.06.2023р. про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності 04.02.2022р. за ст. 173-2 ч.1 КУпАП (а.с.85, 135 т.6) суд визнає її неналежним доказом у справі, оскільки факт притягнення до відповідальності мав місце майже через пів року після смерті потерпілого, що свідчить про те, що вона не стосується його особи.

2.2. Мотиви неврахування окремих доказів

Як установлено судом під час розгляду кримінального провадження, що не заперечується жодною зі сторін, 01.09.2021р. обвинувачений ОСОБА_8 спільно зі своєю дружиною ОСОБА_78 , а також знайомими ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_23 святкували початок навчального року спочатку на річці, а потім переїхали до господарства ОСОБА_20 , де через певний час ОСОБА_35 пішла спати, а обвинувачений з іншими жінками продовжили святкування.

Сам факт конфлікту між ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_9 відбувався в умовах неочевидності, оскільки жоден зі свідків безпосередньо його не бачив, тоді як саме свідки ОСОБА_32 , ОСОБА_40 , ОСОБА_23 були очевидцями поведінки обвинуваченого до та після конфлікту з потерпілим, і лише свідок ОСОБА_63 перебував разом з потерпілим до початку конфлікту останнього з ОСОБА_8 .

Зі свідком ОСОБА_79 також перебували ОСОБА_17 , яку також називали ОСОБА_67 , яка померла та ОСОБА_80 місцезнаходження якого встановити не вдалося.

Разом з тим, суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_81 та визнає їх неналежними доказами у справі, оскільки як сам обвинувачений, так і свідки, які з ним відпочивали, також свідок ОСОБА_44 , а під час слідчого експерименту ОСОБА_82 стверджували, що дружина обвинуваченого ОСОБА_35 в час, коли відбувався конфлікт між обвинуваченим та потерпілим спала, а між обвинуваченим та свідками ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_23 ніяких конфліктів чи сварок не було, відтак показання свідка ОСОБА_81 про те, що обвинувачений сварився з дружиною, а потерпілий ОСОБА_9 пішов їй на допомогу суд визнає недостовірними, а відтак не враховує їх при оцінці інших доказів.

Крім цього, як зазначила свідок ОСОБА_23 , коли вона виходила на вулицю дзвонити своєму чоловікову, помітила ОСОБА_28 , якогось чоловіка (мабуть потерпілого), а потім з`явився ОСОБА_8 , які спокійно розмовляли, що також виключає ті обставини, що нібито потерпілий пішов допомагати дружині обвинуваченого. Крім цього, жодна зі свідків, які перебували в домогосподарстві ОСОБА_8 не підтвердила появи в господарстві потерпілого, як і слів обвинуваченого про те, що потерпілий постукав до нього у хвіртку.

Також суд відкидає як доказ показання свідка ОСОБА_16 про сварку з обвинуваченим після загибелі потерпілого та погроз в її адресу, оскільки жоден зі свідків не підтвердив її сварки з обвинуваченим, при цьому на присутність цього свідка вказала лише свідок ОСОБА_21 - фельдшер швидкої допомоги, яка зазначила, що обвинуваченого поряд з потерпілим не бачила, а пізніше оглядала його в поліцейській машині, він на всі питання мовчав, був спокійний, здається нічого не розумів, дивився в одну точку. При цьому решта свідків: ОСОБА_32 , ОСОБА_40 , ОСОБА_23 та ОСОБА_83 вказували, що обвинувачений спочатку вів себе не зовсім адекватно, а потім прийшов до себе і до приїзду швидкої надавав допомогу потерпілому, а потім був затриманий працівниками поліції.

2.3.Мотиви перекваліфікації дій обвинуваченого

В судовому засіданні обвинувачений не заперечував факту спричинення тілесних ушкоджень за допомогою ножа потерпілому ОСОБА_9 , який бачили в руках обвинуваченого свідок ОСОБА_40 і ОСОБА_32 , а свідок ОСОБА_44 зазначила, що у когось з рук вирвала ніж і викинула його, а через деякий час показала місце його знаходження дружині обвинуваченого ОСОБА_59 , яка ніж перенесла до власного господарства та заховала у сараї.

Під час огляду домогосподарства обвинуваченого з приміщення сараю був вилучений ніж на якому згідно висновку експерта № 15-12/№820-С/2021 від 30.09.2021р. виявлена кров, яка походить від потерпілого ОСОБА_84 , оскільки хоча у потерпілого та обвинуваченого одна група крові, але в останнього були виявлені тілесні ушкодження лише у вигляді синців та саден, що виключає наявність в нього тілесних ушкоджень, які супроводжувались зовнішньою кровотечею.

Водночас, вирішуючи питання про кваліфікацію дій обвинуваченого суд враховує, що ч. 1 ст. 115 КК передбачено відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а ч. 2 ст. 121 КК - відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого. Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю.

Питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.

Слід мати на увазі, що спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями та наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб та засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів та наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинення діянь.

З матеріалів кримінального провадження та досліджених судом доказів вбачається, що 01.09.2021р. в вечірній час між обвинуваченим та потерпілим відбувалася бійка про що свідчать наявні в них обох тілесні ушкодження.

Так, згідно висновку експерта № 12-14/59-ВЛ/21 від 10.09.2021р. виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді синців та саден могли бути отримані в строк за 3-6 діб до 08.09.2021р., оскільки саме в цей день розпочата експертиза, тобто 02.01.2021р.

Водночас, суд вважає, що вказані тілесні ушкодження обвинувачений отримав саме 01.09.2021р. під час конфлікту з потерпілим, оскільки він був затриманий 02.09.2021р. (а.с.266 т.5), а при його поміщенні до ІТТ при проведенні медичного обстеження були виявлені тілесні ушкодження, що виключає можливість їх отримання в умовах СІЗО тобто в строк менше 3 діб до моменту огляду (а.с.285, 286т.5).

Так, з висновку експерта № 12-17/111-ВЛ/21 від 28.10.2021р. вбачається, що обвинувачений завдав потерпілому удар ножем в область правого плеча, що видно з наданих фотознімків (а.с.29 т.5), яке згідно висновку експерта кваліфікується, як непроникаюче поранення грудної клітини справа в проекції 2-4 міжреберій на межі від середньо-ключичної та передньо-пахвової ліній, з ушкодженням передньої стінки пахвової артерії, яке призвело до масивної крововтрати, що і стало безпосередньою причиною смерті ОСОБА_9 .Вказане тілесне ушкодження є тяжким, інші ж ушкодження у вигляді порізів у ліву область обличчя, шиї та лівого плеча потерпілого, є легкими тілесними ушкодженнями.

Як зазначив обвинувачений, після бійки він побіг від потерпілого в інший бік від будинку, щоб відвернути небезпеку від своїх рідних, тоді як свідки ОСОБА_32 та ОСОБА_40 , які перебували безпосередньо в будинку вказали, що в якийсь час поведінка обвинуваченого змінилася, він забіг в будинок, де розбудив свою дружину, вискочив на вулицю, а вона за ним, що також підтверджується протоколом слідчого експерименту з дружиною обвинуваченого ОСОБА_85 , а відтак саме ці докази суд кладе в основа обвинувачення та визнає неспроможними доводи обвинуваченого, що він у двір не заходив, водночас вони підтверджують той факт, що він залишив потерпілого, який був ще живий.

З висновку експерта № 12-17/111-ВЛ/21 від 28.10.2021р. вбачається, що потерпілий міг жити ще до 30 хв., а тому той факт, що потерпілий ще був живий та мав змогу пересуватися після отримання тілесних ушкоджень підтверджується показаннями свідків ОСОБА_32 та ОСОБА_47 , оскільки остання помітила, що потерпілий перебігав через договору та впав, і вони побігли до нього надавати допомогу. У судовому засіданні свідок ОСОБА_40 зазначила, що пройшло близько 10 хв. з того часу як ОСОБА_8 почав вести себе знервовано до того часу, коли вона помітила, як потерпілий перебігав дорогу, що вказує на те, що потерпілий на час завершення конфлікту з обвинуваченим був живий, перебував у свідомості, мав змогу пересуватися щонайменше 10 хв., оскільки перебігав вулицю та помер після цього в короткий проміжок часу внаслідок крововтрати.

Отже, заподіяні обвинуваченим поранення не призвели до такого стану потерпілого, яке б давало йому підстави вважати, що він досяг злочинного умислу на його вбивство, а тому ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що ОСОБА_9 живий, мав реальну можливість продовжити заподіяння потерпілому ударів ножем, в тому числі й у життєво важливі органи, проте цього не зробив.

В судовому засіданні як обвинувачений, так і присутні в нього вдома на святкуванні свідки, його дружина та ОСОБА_44 по різному оцінювали стан ОСОБА_8 після конфлікту з потерпілим, який в цілому зводився до того, що він був знервований, агресивний, в деякі моменти ні на кого не реагував, викрикував нецензурні слова ні до кого конкретно, обурювався та когось називав наркоманами, і в певний момент, коли він прийшов до тями, на прохання дружини прийшов надавати допомогу потерпілому, зокрема робив масаж серця, оскільки має кваліфікацію фельдшера, що вказали свідки ОСОБА_40 і ОСОБА_44 , а також під час слідчого експерименту дружина обвинуваченого.

Суд визнає неспроможними показання обвинуваченого про те, що він не пам`ятає всіх подій та розцінює це як спосіб обраного захисту, оскільки згідно висновку судово-психологічної експертизи, призначеної за клопотання сторони захисту, експерт зазначила, що під час бесіди ОСОБА_8 не міг описати спосіб та механізм нанесення ударів, стверджуючи, що не пам`ятає власне момент нанесення тілесних ушкоджень потерпілому (що може мати захисний характер), пам`ятаючи, однак, про подію і всі її етапи в цілому (пре-, до- та після деліктні), власні думки, відчуття, що дозволяє стверджувати про відсутність порушення вольової регуляції та когнітивних процесів (інтелектуальні акти, усвідомлення ситуації) (абз.2 а.с.38 т.8 зворотна сторона).

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_8 , завдаючи удар ножем в область правого плеча потерпілого, що за медичним критерієм знаходиться в проекції 2-4 міжреберій на межі від середньо-ключичної та передньо-пахвової ліній грудної клітини справа, на відстані 13, 5 см вправо від умовної серединної лінії тіла, яке є непроникаючим, об`єктивно усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, припускав, що таким ударом буде заподіяне ножове поранення, і передбачав можливість настання наслідків у виді завдання будь-якої за тяжкістю шкоди здоров`ю потерпілого, хоча й не конкретизував у своїй свідомості, якою саме буде така шкода. Тобто він діяв із неконкретизованим (невизначеним) умислом на заподіяння тілесних ушкоджень, а до настання смерті потерпілого від таких ушкоджень ставився необережно.

З огляду на викладене, дії обвинуваченого ОСОБА_8 повністю охоплюються диспозицією ч. 2 ст. 121 КК, як завдання умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, а відтак його дії слід перекваліфікувати з ч.1 ст. 115 КК України на ч.2 ст. 121 КК України.

2.4.Даючи оцінку доводам сторони захисту про наявність в діях обвинуваченого необхідної оборони або її перевищення, суд зазначає таке.

Так, під час судового розгляду сторона захисту вказувала на те, що саме обвинувачений ОСОБА_8 є потерпілим у справі, оскільки це потерпілий ОСОБА_9 прийшов його вбивати, а тому в діях обвинуваченого наявна необхідна оборона або її перевищення, вже судових дебатах сторона захисту вказувала на наявність в діях обвинуваченого ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 118 КК України, за якою передбачена відповідальність за умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.

До правил встановлення правомірності необхідної оборони належать: оцінка ознак посягання, яке має бути суспільно небезпечним, наявним і реальним. Стан необхідної оборони існує з початку суспільного небезпечного посягання і до його закінчення. Отже, право на необхідну оборону виникає з моменту створення особою, яка здійснює посягання, реальної загрози (небезпеки) заподіяння істотної шкоди охоронюваним суспільним відносинам (життю і здоров`ю), де його кінцевим моментом є припинення (відвернення) таких дій і усвідомлення (реальна можливість усвідомлення) особою, яка здійснює захист, факту остаточного припинення особою, яка здійснює посягання, суспільно небезпечних дій.

Заподіяння шкоди особі, яка здійснює посягання, обумовлено необхідністю негайного відвернення або припинення такого посягання. Необхідність негайного відвернення або припинення суспільно небезпечного посягання виникає там і тоді, де і коли зволікання з боку того, хто обороняється, в заподіянні шкоди нападнику, загрожує негайною і невідворотною шкодою для правоохоронюваних інтересів.

Як установленому судом, потерпілий та обвинувачений були однокласниками, ніяких відносин не підтримували.

Так, за показаннями ОСОБА_8 , у день події потерпілий почав вимагати в нього кошти за хороше життя, у зв`язку з чим між ними виник конфлікт, який переріс в обопільну бійку, під час якої вони один одному завдавали ударів, при цьому обвинувачений ще й ножем, що вбачається з показань самого обвинуваченого, який повідомив, що вони з потерпілим спільно вживали алкогольні напої, після чого між ними виник конфлікт.

З висновків експерта № 12-17/111-ВЛ/21 від 28.10.2021р. та № 12-14/59-ВЛ/21 від 10.09.2021р. вбачається наявність в потерпілого, крім ножових поранень, чисельних саден та синців на правому та лівому плечі, правому передпліччі, на тильній поверхні правої та лівої кисті, на правому та лівому колінах з переходом на поверхню гомілки, на правій стопі, тоді як обвинувачений мав синці та садна лівого плеча, правого та лівого ліктьового суглоба, на грудній клітині зліва та справа, на лівому та правому колінному суглобі з переходом на гомілку (лише справа), тильній поверхні правій кисті.

Хоча обвинувачений зазначив, що обставин нанесення тілесних ушкоджень не пам`ятає, оскільки потерпілий його душив, зафіксував його голову, намагався викликати удушення, бив по вухах та в груди і в нього в очах пішли круги та почався напад клаустрофобії, вказані доводи визнані малоймовірними за висновком судово-психологічної експертизи, а відтак в цій частині визнає їх недостовірними, оскільки, крім цього, з висновків судово-медичного експерта вбачається відсутність у нього тілесних ушкоджень на вухах та шиї.

Водночас, з висновків експерта про наявність у потерпілого тілесних ушкоджень вбачається, що три незначних ушкодження, завдані ножем в ліву область обличчя, шиї та лівого плеча потерпілого, які відносяться до категорії легких.

Отже, вказані докази спростовують показання обвинуваченого про те, що він був скований у рухах внаслідок того, що потерпілий його душив та він був знерухомлений, разом з тим, оскільки потерпілий отримав основне ушкодження від якого помер в область правого плеча, тобто за таких обставин обвинувачений міг нанести ножове поранення лише лівою рукою, тоді як була б виключена можливість нанесення решти трьох ножових поранень потерпілому в ліву область обличчя, шиї та лівого плеча потерпілого.

Натомість наявність чисельної кількості синців та саден на тілі потерпілого та обвинуваченого вказує на обопільну бійку в ході якої вони наносили один одному тілесні ушкодження, при цьому локалізація тілесних ушкоджень не доводить факту суспільно небезпечного посягання достатньої інтенсивності з боку потерпілого, яке б створювало реальну загрозу заподіяння шкоди життю та здоров`ю обвинуваченого, що у свою чергу, могло викликати в нього невідкладну необхідність у заподіянні шкоди потерпілому, оскільки заподіяння ним удару ножем в область правого плеча, у результаті чого останній отримав тяжке тілесне ушкодження за критерієм небезпеки, в той час як у обвинуваченого виявлені лише легкі тілесні ушкодження, які мають незначні скороминущі наслідки, свідчить про те, що визначальним у поведінці обвинуваченого було бажання спричинити шкоду потерпілому, розправитися з ним, а такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони.

При цьому важливим є доказ поведінки потерпілого безпосередньо перед подією, який за свідченням свідка ОСОБА_23 був нормальним, виходячи на вулицю дзвонити, вона бачила обвинуваченого, ОСОБА_28 та ще одного чоловіка, ймовірно потерплого, які нормально спілкувалися.

На відсутність агресії у потерпілого на початку спілкування вказував і сам обвинувачений, оскільки він погодився на його пропозицію спільно випити за межами свого домогосподарства і в певний в час вони спокійно розмовляли, а вже потім почалася бійка, яку розпочав потерпілий.

Оскільки судом дії обвинуваченого були перекваліфіковані з ч.1 ст. 115 та ч.2 ст. 121 КК України, суд вважає за доцільне надати оцінку доводам сторони захисту про перевищення меж необхідності оборони в контексті також ст. 124 КК України.

Для кваліфікації злочину за ст. 124 КК заподіяння тяжкого тілесного ушкодження повинно бути вчиненим з метою захисту охоронюваних правом інтересів від суспільно небезпечних посягань, але з перевищенням меж необхідної оборони. Перебування винного під час вчинення цього діяння у стані необхідної оборони є обов`язковою умовою.

Умовою необхідної оборони є наявність суспільно небезпечного посягання, яке повинно бути наявним, дійсним, реальним, а не в уяві особи, тобто таким, що фактично розпочалося і ще не закінчилося. Як правило, виявляється воно в активних діях особи, що здійснює посягання: застосуванні або загрозі застосування насильства, намаганні протиправно заволодіти майном, заподіяти шкоду, перешкодити нормальній роботі підприємств, установ, організацій тощо.

Суд зазначає, що особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки в разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.

На відміну від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ч. 2 ст. 121 КК) визначальним для кваліфікації дій особи за ст. 124 КК є відповідна обстановка вчинення злочину - перебування винного, зокрема, у стані необхідної оборони. Крім того, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього злочину є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної або уявної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які би не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала би ту, яка для цього необхідна.

Такі самі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 115 КК, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 118 цього Кодексу, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

Закріплене у ст. 36 КК право кожної особи на необхідну оборону є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань (ч. 3 ст. 27 Конституції України).

Згідно з ч. 1 ст. 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3 ст. 36 КК).

Втім стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. Під час з`ясування наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.

При уявній обороні кримінальна відповідальність за заподіяну шкоду виключається лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала й не могла усвідомлювати помилковість свого припущення. Питання про те, чи дійсно в особи були підстави для помилкового висновку про наявність суспільно небезпечного посягання, вирішується з урахуванням конкретних обставин справи.

Якщо ж особа в обстановці, що склалася, не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковість свого припущення щодо реальності суспільно небезпечного посягання, але перевищила межі захисту, який потрібно було застосувати, її дії мають розцінюватись як перевищення меж необхідної оборони. У такому разі кримінальна відповідальність можлива лише за статтями 118 і 124 КК України.

Так, при дослідженні доказів у справі судом не встановлено таких обставин, які б свідчили, що дії потерпілого за своїми об`єктивними ознаками могли створити реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди для обвинуваченому, які б у зв`язку з цим, викликали невідкладну необхідність у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому.

Отже вважати, що обвинувачений, завдаючи удар ножем в область правого плеча потерпілого, перебував у стані необхідної оборони, або ж перевищив її межі, підстав немає.

Так, як убачається з матеріалів кримінального провадження потерпілий та обвинувачений майже одного зросту, за свідченням матері потерпілого останній мав вагу 100 кг, тоді як за свідченням обвинуваченого він мав вагу 76 кг, а потерпілий 120 кг.

Суд позбавлений об`єктивно перевірити доводи про конкретну вагу потерпілого та обвинуваченого, при цьому виходить з наданих суду доказів, зокрема фотознімків трупа потерпілого під час огляду місця пригоди, відеозаписів слідчого експерименту за участю обвинуваченого, один з яких проведений невдовзі після вчинення злочину - 08.09.2021р. та доходить висновку, що обидва учасники станом на 01.09.2021р. мали кремезну статуру, але потерпілий мав дещо більшу вагу від обвинуваченого.

Водночас, з висновків судово-медичних експертиз вбачається, що окрім ножових поранень у потерпілого виявлена дещо більша, але майже однакова, кількість тілесних ушкоджень порівняно з обвинуваченим, зокрема в потерпілого: 3 садна на лівій руці, 5 саден на правій руці, 6 саден на правій нозі, 1 садно на лівій нозі, синець на правому плечі, синець на лівій руці (а.с.93-102 т.5), тоді як в обвинуваченого виявлено: синець на лівому плечі; по одному синцю на грудній клітині зліва та справа; 5 саден на лівій нозі; 3 садна на правій нозі; 1 одне садно на лівому лікті, 2 садна на правій руці, які класифікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я (а.с.190-192 т.5).

Отже, вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений, незважаючи на меншу вагу, перенесену у 2015 році операцію на хребті, та наявність металевих пластин, під час бійки з потерпілим досить активно захищався, не поступався останньому та завдавав потерпілому руками схожі тілесні ушкодження.

Разом з тим, у своїх показаннях обвинувачений стверджував, що потерпілий застосував прийом удушення, в результаті чого обвинувачений почав прощатися з життям та почався напад клаустрофобії, після чого він подій не пам`ятає, але за результатами наявності ножа у нього в руках та наступної смерті потерпілого припускає настання смерті від його дій.

Водночас, як видно зі змісту висновку експерта № 12-14/59-ВЛ/21 від 10.09.2021р. у обвинуваченого не було виявлено тілесних ушкоджень в області шиї чи голови, що могло б підтверджувати факт перебування його на землі та застосування потерпілим до нього прийому удушення. Крім цього, за результатами проведеної судово-психологічної експертизи, про яку клопотала сторона захисту, експерт визнала сумнівним факт того, що обвинувачений пам`ятає події до та після конфлікту з потерпілим, але не пам`ятає самого факту спричинення тілесних ушкоджень ножем.

З огляду на викладене, суд зазначає, що застосоване до обвинуваченого з боку потерпілого насильство хоча й мало місце, але воно не було у тій мірі, щоб це створювало реальну або хоча б уявну загрозу його життю чи здоров`ю, при цьому потерпілий не мав при собі сторонніх предметів для заподіяння обвинуваченому тілесних ушкоджень, а тому фактично виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження свідчать лише про те, що він отримав від потерпілого синці та садна майже в такій же кількості, що і потерпілий від нього, що не могло призвести навіть до короткочасного розладу здоров`я.

Отже, суд дійшов до переконання, що у обвинуваченого не було невідкладної необхідності в заподіянні шкоди потерпілому, а дії останнього не загрожували негайною і невідворотною шкодою охоронюваним правам та інтересам ОСОБА_8 , а тому обвинувачений не знаходився як у стані необхідної оборони, так і не діяв з її перевищенням, відтак визнає доводи сторони захисту в цій частини неспроможними.

Стосовно доводів сторони захисту про те, що обвинувачений раніше судимий за умисне вбивство, вчиняв втечу з місць позбавлення волі, суд зазначає, що ці обставини не можуть бути визначальними для висновку про наявність у нього умислу на вбивство обвинуваченого, оскільки ст. 88 КПК України передбачено, що докази про судимість особи є недопустимими на підтвердження винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.

3. Мотив рішення щодо цивільного позову потерпілої

Потерпіла звернулася до суду з позовом про стягнення з обвинуваченого на її користь витрат на поховання в розмірі 8 585, 00 грн та моральної шкоди в розмірі 2 400 000, 00 грн. В обґрунтування своїх доводів зазначила, що в результаті вчинення обвинуваченим злочину загинув її єдиний син ОСОБА_9 , що призвело до глибоких душевних страждань. До дня своєї смерті, син проживав з нею, в усьому допомагав, вони вели спільне господарство, але внаслідок його загибелі її уклад змінився, вона не може навіть знаходитися в будинку, оскільки все нагадує їй сина. Син був позитивною людиною, мав намір створити сім`ю, ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього народився син ОСОБА_86 . Втрата близької людини, завдала значних страждань, змінила її життя, в якому виникли негативні зміни.

В судовому засіданні потерпіла спростувала, що ОСОБА_9 був її єдиним сином.

Відповідно до частин першої - другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Відповідно до положення статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Ритуальні послуги - послуги, пов`язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.

З наданих позивачкою доказів вбачається, що вона є матір`ю потерпілого ОСОБА_9 (а.с.25 т.2) та на поховання нею витрачено 8 585, 00 грн, що підтверджується накладною № 144 від 02.09.2021р. ПП ОСОБА_87 (а.с.39 т.1).

Згідно довідки Старосалтівської селищної ради від 22.11.2021р. ОСОБА_9 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно мешкав без реєстрації в АДРЕСА_3 (а.с.42 т.1).

Отже, з огляду на викладене, враховуючи те, що позивач, як мати померлого, взяла витрати з поховання на себе, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування тверджень позивача про розмір витрат, при цьому стороною захисту в дебатах ці витрати були визнані в повному обсязі, а відтак суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивачки 8 585, 00 грн майнової шкоди є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 2 ч.2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів .

Згідно зі статтею 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так, вчинення протиправних діянь з боку обвинуваченого є ознакою завдання моральної шкоди, оскільки в результаті спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_9 настала невідворотна подія смерть потерпілого, що спричинило потерпілій душевні страждання, внаслідок загибелі близької людини - сина, її життя змінилося, в ньому виникли негативні зміни, а тому враховуючи тривалість та глибину страждань, виходячи із засад розумності та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та визначення відшкодування моральної шкоди в грошовому еквіваленті, що становить 500 000, 00 грн.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає: 1) активне сприяння розкриттю злочину, оскільки обвинувачений в ході досудового розслідування надавав показання, брав участь у двох слідчих експериментах, експертних дослідженнях, в цілому давав стабільні показання, не погоджуючись лише з кваліфікацією злочину, а тому перешкод досудовому розслідуванню не встановлено та 2) надання медичної допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, оскільки за показаннями свідків, він надавав допомогу потерпілому, оскільки має медичну освіту.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає: вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

5. Мотиви призначення покарання

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 спільно з дружиною та двома дітьми, компрометуючі матеріали у Хотімлянському старостинському обрізу Старосалтівської селищної ради відсутні (а.с.169 т.2, а.с. 64-67, 259, 264 т.5, а.с.95 т.7), має матір, яка є пенсіонеркою та особою з інвалідністю ІІІ групи (а.с.137-139 т.7), офіційно не працює, за повідомлення дільничного інспектора притягувався до адміністративної відповідальності за ст. ст. 175-1 ч.1, 178 ч.1 КУпАП, тоді як за повідомленням ГУНП в Харківській області від 30.03.2023р. за останні 10 років до адміністративної відповідальності не притягувався, а тому з урахуванням ст. 62 Конституції України суд усі сумніви тлумачить на користь винного та вважає, що факт притягнення його до адміністративної відповідальності відсутній (а.с.70, 150 т.4, а.с.259 т.5), має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.258 т.5), на обліку у лікарів нарколога та психіатра при Вовчанській ЦРЛ не перебуває (а.с.249-250 т.5), раніше не судимий (а.с.253-254 т.5).

При обранні покарання обвинуваченому, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує факт вчинення ним тяжкого злочину, що призвело до невідворотних наслідків, смерті людини, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання, відношення до злочину та обставини його вчинення, і дійшов висновку, що необхідним та достатнім покаранням обвинуваченому для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді реального позбавлення волі призначене в розмірі наближеному до середньої межі.

6. Мотив ухвалення рішення щодо речових доказів

Долю речових доказів, які зберігаються у ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України і вважає, що речові докази за постановами слідчого від 02, 08 та 21.09.2021р., зокрема: простирадло, полімерну пляшку, змиви речовини бурого кольору, три камені, ніж, одяг обвинуваченого та потерпілого, букальний епітелій ОСОБА_8 , слину та його кров, нігті, зразки волосся та крові потерпілого слід знищити (а.с.76-79, 123-124, 278-279, 282-283 т.5).

7. Мотив рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

В ході досудового розслідування, обвинувачений був затриманий 02.09.2021р. на підставі ст. 208 КПК України (а.с.266-269, 297-300 т.5) та до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжено під час судового розгляду, а тому беручи до уваги обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні вказаного злочину, який є тяжким, обраний судом вид та розмір покарання у виді реального позбавлення волі, суд, враховуючи його особу вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в термін до набрання вироком суду законної сили, зарахувавши строк затримання та тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду в строк відбування покарання, з розрахунку на підставі ст. 72 КК України, що одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення.

Крім цього, за ухвалами слідчого судді Вовчанського районного суду Харківської області від 03.09.2021р. (а.с.84-89 т.5) накладено арешт на речові докази за постановою слідчого від 02.09.2021р. (а.с.76-79 т.5), а оскільки судом вирішено їх долю, шляхом знищення, а відтак з наведених підстав, арешт майна на ці речі необхідно скасувати.

8. Мотиви ухвалення рішення щодо процесуальних витрат

Суд також вважає, що відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути процесуальні витрати за проведення Полтавським НДЕКЦ судової психологічної експертизи в розмірі 51 495, 04 грн (а.с.18 т.8).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців.

Обраний ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити без змін в термін до набрання вироком суду законної сили.

Строк відбування покарання рахувати з 12.03.2024р.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_8 строк тримання під вартою з 02.09.2021р. по 11.03.2024р. включно, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення.

Речові докази у справі за постановами слідчого від 02, 08 та 21.09.2021р. - знищити.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 8 585, 00 грн та моральну шкоду в розмірі 500 000, 00 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 - відмовити.

Арешт майна, застосований на підставі ухвали слідчого судді Вовчанського районного суду Харківської області від 03.09.2021р. - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 51 495, 04 грн.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а обвинуваченим в той же строк з часу вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України в судовому засіданні оголошено резолютивну частину вироку.

Суддя ОСОБА_1