ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2019 року

Київ

справа №820/3569/18

касаційне провадження №К/9901/67146/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 (головуючий суддя: Зоркіна Ю.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 (головуючий суддя: Любчич Л.В., судді: Спаскін О.А., Русанова В.Б.) у справі №820/3569/18 за позовом Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, в якому просив скасувати рішення державного реєстратора сектору державної реєстрації Харківської міської ради Лагутіної Світлани Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28999297 від 29.03.2016.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2018, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018, позовну заяву залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, Заступник прокурора Харківської області подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального права просив суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Касаційна скарга обґрунтована тим, що про незаконне набуття ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомості прокурор дізнався лише 07.02.2018 з листа Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №428/0/250-18, а тому строк звернення до суду пропущений з поважних на те причин.

Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2018 відкрито касаційне провадження у справі.

В порядку ст. 31 КАС України, п. 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 20.06.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 КАС України.

Верховний Суд переглянув оскаржені судові рішення у межах доводів касаційної скарги з урахуванням вимог ст. 341 КАС України, з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

За змістом статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Законодавство України чітко вказує на те, що прокуратурою здійснюється саме представництво інтересів держави. Аналіз норм законодавства дає підстави для висновку, що представництво - це правовідносини, відповідно до яких одна сторона (представник) на підставі набутих нею повноважень виступає і діє від імені іншої особи, яку представляє, створюючи, змінюючи чи припиняючи безпосередньо для неї права та обов`язки.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор зазначив, що оспорюваним у цій справі рішенням державним реєстратором проведено реєстрацію права власності за третьою особою на об`єкт нерухомого майна на підставі неналежних документів. Зокрема, за інформацією Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, суб`єктом господарювання, що здійснює технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна - ФОП ОСОБА_2 , зловживаючи своїми повноваженнями, незаконно видано довідки з зазначенням у технічних паспортах на об`єкти нерухомого майна інші відомості щодо площі нежитлової будівлі, які в подальшому слугували підставою для внесення змін до реєстрів прав на нерухоме майно.

У зв`язку з цим, Харківською місцевою прокуратурою №2 було вирішено здійснити представництво інтересів Харківської міської ради у цих правовідносинах шляхом пред`явлення позову.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що у спірних правовідносинах прокуратура діє як законний представник Харківської міської ради та відповідно користується процесуальними повноваженнями позивача у справі.

Відповідно до положень статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права і обов`язки та зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.

Згідно абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підставою для пред`явлення цього позову до суду слугувало звернення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до прокуратури, в якому остання повідомила про порушення порядку проведення будівельних робіт на спірних об`єктах нерухомого майна та просила порушити кримінальні провадження.

Зі звернення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 29.01.2018 №428/0/250-18 вбачається, що про наявність порушеного права вказаний орган дізнався з листа Адміністрації Київського району Харківської міської ради від 19.01.2017 №199/0/179-18, у зв`язку з чим у грудні 2017 року провів відповідну перевірку, за результатами якої наказом від 22.12.2017 № 345 скасував реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно пункту 1.1. Додатку 134 «Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради» до рішення 1 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.11.2010 № 07/10 (в редакції рішення від 23.09.2015 року № 1982/15) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція) є самостійним виконавчим органом, який утворюється Харківською міською радою та діє на правах відділу.

Таким чином, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради є виконавчим органом Харківської міської ради.

Отже, з огляду на те, що Інспекція є виконавчим органом Харківської міської ради, в інтересах якої подано адміністративний позов, то суди дійшли обгрунтованого висновку, що про наявність порушеного права рада дізналась у грудні 2017 року - січні 2018 року, тоді як адміністративний позов пред`явлений у травні 2018 року, тобто поза межами строків, визначених частиною другою статі 122 КАС України.

Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, особа, яка має намір подати адміністративний позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такого позову, в тому числі процесуальних строків його подачі.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи, зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на пред`явлення позову та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду прокурор зазначає, що про підстави для його пред`явлення дізнався лише 07.02.2018 з листа Інспекції.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Матеріали справи не містять доказів наявності непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

Та обставина, що про підстави для пред`явлення позову прокурор дізнався лише 07.02.2018 не перешкоджала останньому звернутися вчасно з цим позовом до суду, враховуючи, що орган в інтересах якого дії прокурор про ці підстави дізнався у період грудень 2017 - січень 2018 року.

Частиною третьою статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 у справі №820/3569/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

В. М. Шарапа