ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 671/1211/22

провадження № 61-13889св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , малолітня ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 ,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення з ринку банку, Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія»,

третя особа -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія» на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 квітня 2023 року у складі судді Никифорова Є. О. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2022 року ОСОБА_1 , малолітня ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення з ринку банку, Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія» (далі - ТОВ «Галицька фінансова компанія»), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А. М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовна заява мотивована тим, що виконавчим написом, виданим на підставі іпотечного договору від 20 червня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ТОВ «Галицька фінансова компанія»,та ОСОБА_1 , на забезпечення виконання зобов`язань, взятих позичальником ОСОБА_4 перед банком на підставі кредитного договору від 20 червня 2008 року № 101/ВЛ-Т/2008-980, звернуто стягнення на квартиру ОСОБА_1 , в якій також зареєстрована та проживає малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виконавчий напис було видано всупереч вимогам законодавства, оскільки вона не була повідомлена про початок позасудового врегулювання спору, заборгованість, яку визначив нотаріус до стягнення, не є безспірною, а також порушено житлові права малолітньої дитини - ОСОБА_2 .

Ураховуючи наведене, з урахуванням уточнень, ОСОБА_1 , малолітня ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , просили суд визнати виконавчий напис, вчинений 24 червня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А. М., зареєстрований в реєстрі за № 688, про звернення на користь ПАТ «КБ «Надра» стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 квітня 2023 року позов ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до ТОВ «Галицька фінансова компанія» задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 24 червня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А. М., зареєстрований в реєстрі за № 688, про звернення на користь ПАТ КБ «Надра» стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до ПАТ КБ «Надра» відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра», ТОВ «Галицька фінансова компанія» відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення районного суду мотивовано тим, що за вчиненим виконавчим написом стягнуто заборгованість за період більше, ніж п`ять років, що свідчить про вчинення виконавчого напису з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та підпункту 3.1 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій. Виконавчим написом було порушено житлові права неповнолітньої ОСОБА_2 , яка на законних підставах зареєстрована та проживає в належній іпотекодавцеві квартирі.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв`язку із пропуском строку позовної давності, суд вважав, що позивач була обізнана про існування виконавчого напису з грудня 2017 року, оскільки брала участь у розгляді справи № 671/1187/17 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та Волочиської міської ради про скасування державної реєстрації малолітньої дитини.

Вирішуючи питання спливу позовної давності у частині позовних вимог ОСОБА_2 , від імені якої діє її законний представник ОСОБА_3 , суд виходив з невстанолення обставин, що б вказували на сплив позовної давності за цими вимогами.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 серпня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Галицька фінансова компанія» задоволено частково.

Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 24 червня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А. М., зареєстрований в реєстрі за № 688, про звернення на користь ПАТ КБ «Надра» стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірний виконавчий напис було вчинено з порушенням прав позивачів, з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та підпункту 3.1 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, а також порушено житлові права неповнолітньої ОСОБА_2 .

Проте, суд першої інстанції не врахував, що на час закінчення трирічного строку позовної давності ОСОБА_1 , починаючи з грудня 2017 року в Україні було запроваджено карантин, а Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2023 року до Верховного Суду, ТОВ «Галицька фінансова компанія», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 квітня 2023 року, постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, не врахували, що ОСОБА_1 стало відомо про існування оспорюваного нею виконавчого напису раніше ніж у грудні 2017 року, про що свідчить долучений до матеріалів справи представником ТОВ «Галицька фінансова компанія» лист Волочиського районного відділу державної виконавчої служби (далі - ДВС) від 09 лютого 2023 року, в якому було повідомлено, що вона зверталася 07 лютого 2016 року до ДВС з клопотанням про долучення до матеріалів виконавчого провадження довідки про склад сім`ї.

Крім того, зазначає, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено йому в клопотанні про витребування матеріалів виконавчого провадження з виконання спірного виконавчого напису, з яких було б можливо чітко встановити дату, коли ОСОБА_1 стало відомо про існування такого виконавчого напису.

Судами не було враховано, що малолітня ОСОБА_2 є неналежним позивачем у справі, оскільки не є власником нерухомого майна, чи стороною іпотечного договору, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Посилається на відповідну практику Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2023 року представник відповідачів - адвокат Пасічник С. П., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи не спростовують правильність ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

27 жовтня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2024 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20 червня 2008 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «Надра»було укладено договір кредитної лінії № 101/ВЛ-Т/2008-980, згідно з яким кредитор відкрив позичальнику кредитну лінію у сумі 380 000 грн на період з 20 червня 2008 року до 19 червня 2015 року, зі сплатою 22,9 % річних, які можуть бути змінені додатковими угодами.

Відповідно до додаткової угоди від 20 червня 2008 року №1 до договору кредитної лінії, банк надав ОСОБА_4 транш у розмірі 325 000 грн із процентною ставкою у розмірі 22,9 % по терміновому кредиту та 45,8 % по простроченому кредиту. Заборгованість по відсоткам має бути сплачена щомісячно. Погашення траншу відбувається за вільним графіком.

За умовами додаткової угоди від 10 липня 2008 року № 2 до договору кредитної лінії, банк надав ОСОБА_4 транш у розмірі 55 000 грн із процентною ставкою у розмірі 22,9 % по терміновому кредиту та 45,8 % по простроченому кредиту. Заборгованість по відсотках має бути сплачена щомісячно. Погашення траншу відбувається за вільним графіком.

В іпотечному договорі, укладеному між ОСОБА_1 та банком 20 червня 2008 року, вона з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_4 за кредитним договором передала в іпотеку ПАТ «КБ «Надра» квартиру АДРЕСА_1 .

За умовами договору, звернення стягнення на предмет іпотеки також може відбуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса (пункт 7.4).

26 грудня 2012 року на адресу ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , як поручителям за кредитним договором, було направлено претензію щодо стягнення заборгованості, що виникла станом на 20 грудня 2012 року.

У лютому 2013 року банк звертався до суду з позовом до ОСОБА_4 , як позичальника за кредитним договором, а також ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , як поручителів за договорами поруки від 20 червня 2008 року № 101/1 та 101/2, відповідно, про стягнення заборгованості, яка виникла станом на 20 грудня 2012 року та складала 1 074 972,81 грн.

25 квітня 2013 року ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області у справі № 671/505/13-ц у зв`язку із повторною неявкою до суду позивача позовну заяву було залишено без розгляду.

25 квітня 2014 року ПАТ КБ «Надра» направило на адресу позичальника ОСОБА_4 та іпотекодавця ОСОБА_1 письмову вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 101/ВЛ-Т/2008-980, додатковими угодами, станом на 17 квітня 2014 року, зокрема, за додатковою угодою № 1: основний борг - 320 774,10 грн, відсотки - 653 745,07 грн, пеня - 72 914,09 грн, штраф - 38 781,01 грн; за додатковою угодою № 2: основний борг - 55 000 грн, відсотки - 103 483,78 грн, пеня - 13 511,61 грн, штраф - 6 173,21 грн.

24 червня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А. М. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на користь ПАТ «КБ «Надра» на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на підставі іпотечного договору, укладеного нею з ПАТ «КБ «Надра» 20 червня 2008 року для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_4 за кредитним договором № 101/ВЛ-Т/2008-980, укладеним між ОСОБА_4 та ПАТ «КБ «Надра». Визначено строк, за який провадиться стягнення - з 20 червня 2008 року до 17 квітня 2014 року. За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири, запропоновано задовольнити вимоги стягувача - ПАТ КБ «Надра» у загальній сумі - 1 266 082,87 грн.

ТОВ «Галицька фінансова компанія» є правонаступником прав та обов`язків ПАТ КБ «Надра» за вказаними кредитним та іпотечним договорами, що визнано сторонами та не оспорюється.

ТОВ «Галицька фінансова компанія» заявило клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень ТОВ «Галицька фінансова компанія» вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 523/1585/17, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ТОВ «Галицька фінансова компанія» зазначає про порушення судами норм процесуального права, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про витребування доказів учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ТОВ «Галицька фінансова компанія» підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Встановивши, що ОСОБА_1 не отримувала повідомлення банку про погашення заборгованості та намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, а також банком було продовжено нарахування відсотків після зміни строку повернення кредиту, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що заборгованість не є безспірною, а тому її позовні вимоги є обґрунтованими.

Такі висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 320/545/19 (провадження № 61-18729св19), Великої Палати Верховного Суду у постановах: від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) та від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).

Разом з тим, судами обох інстанцій не було належно досліджено дату початку перебігу позовної давності для ОСОБА_1 , а саме коли вона довідалася чи могла довідатися про існування оспорюваного нею виконавчого напису нотаріуса.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Суд першої інстанції, з висновком якого, фактично, погодився апеляційний суд, вказав, що ОСОБА_1 стало відомо про вчинення виконавчого напису нотаріусом у грудні 2017 року, оскільки вона брала участь у розгляді судової справи № 671/1187/17 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до неї та Волочиської міської ради про скасування державної реєстрації малолітньоїдитини.

Проте, такі висновки судів попередньої інстанції є передчасними, зробленими без повного та всебічного дослідження обставин справи. Зокрема, ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не взяли до уваги та не перевірили доводів ТОВ «Галицька фінансова компанія» про те, що ОСОБА_1 стало відомо про існування оспорюваного нею виконавчого напису раніше ніж у грудні 2017 року, про що, на думку заявника, свідчить долучений до матеріалів справи представником товариства лист Волочиського районного відділу ДВС від 09 лютого 2023 року, в якому вона просила долучити певні відомості до матеріалів виконавчого провадження (том 1, а. с. 241).

Верховний Суд у силу своїх процесуальних повноважень не може брати до уваги та досліджувати докази, які не були досліджені судами попередніх інстанцій. Як не може й встановлювати нових обставин справи (стаття 400 ЦПК України).

Крім того, Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено ТОВ «Галицька фінансова компанія» у задоволенні клопотання про витребування матеріалів виконавчого провадження з виконання спірного виконавчого напису, з яких було б можливо чітко встановити дату, коли ОСОБА_1 стало відомо про існування такого виконавчого напису, оскільки вважає, що встановлення цієї обставин є юридично важливим для правильного вирішення справи та ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення по суті спору.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною четвертою статті 411 ЦПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи, що суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи у частині позовних вимог ОСОБА_1 , а суд касаційної інстанції у силу своїх процесуальних повноважень позбавлений можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, надавати оцінку доказам, які не досліджувалися судами попередніх інстанцій, усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, тому, оскільки порушення норм процесуального права допущені обома судами, справу в указаній частині необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо позову від імені малолітньої особи, Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що малолітня ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , є неналежним позивачем у справі, оскільки вона не є стороною договору, на підставі якого було вчинено спірний виконавчий напис нотаріуса, та не є власником нерухомого майна.

При цьому, у цій конкретній справі не розглядається питання щодо її житлових прав на квартиру, яка є предметом іпотеки.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Аналіз норм процесуального права, а також норм статей 4, 15, 16 ЦК України дає підстави стверджувати, що захисту в суді підлягає не будь-яке право особи, а саме порушене.

Звертаючись до суду з позовом, особа повинна довести як те, що її права були дійсно порушеними, так і особу, яка їх порушила.

Такі висновки також викладено Верховним Судом у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 727/7829/18 (провадження № 61-17345св19).

Враховуючи наведене, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , слід відмовити.

Згідно із частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія» задовольнити частково.

Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 квітня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 серпня 2023 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог малолітньої ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , відмовити.

Справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення з ринку банку, Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець