Постанова

Іменем України

31 липня 2019 року

м. Київ

справа № 728/1404/17

провадження № 61-29010св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - Бахмацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області, відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Бахмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 серпня 2017 року у складі судді Приліпка В. М. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області

від 15 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К.,

Страшного М. М., Шарапової О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року Бахмацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області (далі - Бахмацьке ОУПФУ Чернігівської області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсії.

Позовна заява мотивована тим, що з 31 березня 2014 ОСОБА_1 перебуває на обліку у Бахмацькому ОУПФУ Чернігівської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

У зв`язку зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон України

№ 76-VІІІ), тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів 1 та 2 груп, інвалідів війни 3 групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.

З 28 березня 2014 року відповідач звільнена з посади начальника відділу бухгалтерсько-аналітичного обліку Бахмацької міської ради Чернігівської області. Однак, у подальшому Бахмацька міська рада Чернігівської області з ОСОБА_1 уклала трудові угоди про виконання робіт щодо ведення бухгалтерського обліку терміном дії з 05 січня по 31 березня 2015 року,

з 01 квітня по 31 травня 2015 року та з 02 по 30 червня 2015 року, відповідно до умов яких остання фактично виконувала обов`язки посадової особи органів місцевого самоврядування - бухгалтера, а відтак на неї поширювалися норми Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Посилаючись на те, що трудові угоди були укладені з метою приховати трудові відносини між міською радою та відповідачем, у зв`язку з чим остання не мала права на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Бахмацьке ОУПФУ Чернігівської області просило суд на підставі статті 1212 ЦК України стягнути з ОСОБА_1 переплату пенсії за період з 01 квітня по 30 червня 2015 року у розмірі 9 861,45 грн, яка набута відповідачем без достатньої правової підстави.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 серпня 2017 року у задоволенні позову Бахмацького ОУПФУ Чернігівської області відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 15 вересня 2017 року рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 серпня 2017 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач не довів рахункової помилки та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження допущення відповідачем будь-яких порушень чи зловживань, які призвели до виникнення переплати. Недобросовісність відповідача при отриманні коштів позивачем не доведена.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Бахмацьке ОУПФУ Чернігівської області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що у зв`язку зі змінами, внесеними згідно із Законом України

№ 76-VІІІ тимчасово, у період з 01 квітня по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються.

Відповідач працювала на умовах трудового договору та належала до посадової особи органу місцевого самоврядування, що унеможливлювало отримання нею пенсії як державний службовець. Трудові угоди на виконання робіт від 01 квітня та 29 травня 2015 року, які були укладені між Бахмацькою міською радою Чернігівської області та ОСОБА_1 , містять посилання на Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», тому відповідач за вказаний період не мала права на отримання пенсії згідно із Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Тому отримана відповідачем пенсія за період з 01 квітня по 30 червня 2015 року в силу вимог статті 1212 ЦК України підлягає поверненню, оскільки набута недобросовісно.

Доводи інших учасників справи

У грудні 2017 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у справі № 728/1404/17 (провадження № 61-29010св18) призначено повторний автоматизований розподіл.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 працювала на посаді начальника відділу бухгалтерсько-аналітичного обліку Бахмацької міської ради Чернігівської області. З 19 липня 2013 року ОСОБА_1 було призначено пенсію на загальних підставах.

З 28 березня 2014 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу бухгалтерсько-аналітичного обліку Бахмацької міської ради Чернігівської області у зв`язку з виходом на пенсію.

З 31 березня 2014 ОСОБА_1 перебуває на обліку у Бахмацькому ОУПФУ Чернігівської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

05 січня, 01 квітня та 29 травня 2015 року між Бахмацькою міською радою Чернігівської області та ОСОБА_1 укладені строкові трудові угоди, відповідно до умов яких виконавець зобов`язується виконувати такі роботи, як ведення бухгалтерського обліку, планування та надавання допомоги в розробленні міського бюджету, здійснення обліку грошових надходжень, товарно-матеріальних цінностей, забезпечення складання достовірної фінансової звітності та статистичної звітності на підставі первинних документів, здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності, а замовник забезпечує виконавця усім необхідним для виконання роботи, зобов`язується своєчасно прийняти й оплатити виконану роботу.

Відповідно пункту 3.1 трудової угоди сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно з чинним законодавством. Оплата за надані відповідачем послуги проводилась згідно з актами приймання та здачі виконаних робіт за цивільно-правовим договором.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Частиною першою статті 1212 ЦК України, на яку посилається позивач як на підставу позову, передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Статтею 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові

від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не приймалась у встановленому законом порядку на службу в орган місцевого самоврядування, тому не є посадовою особою органу місцевого самоврядування в розумінні статей 1, 2, 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Таким чином, суди встановили, що між міською радою та відповідачем укладено саме цивільно-правовий договір для отримання певних послуг, яким не регулювався сам процес праці, що властиво трудовому договору. Цивільно-правовий договір застосовується для реалізації визначених робіт, у той час як за трудовим договором працівник знаходиться із роботодавцем у тривалих відносинах і зобов`язаний виконувати будь-яку роботу в межах своєї професії, спеціальності, кваліфікації і посади.

Отже, суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження рахункової помилки та недобросовісності набувача при отриманні коштів.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач працювала на умовах трудового договору та належала до посадової особи органу місцевого самоврядування, що унеможливлювало отримання нею пенсії як державний службовець,колегія суддів не бере до уваги з огляду на наступне.

Встановлені тимчасові обмеження щодо виплати пенсій у період з 01 квітня по 31 грудня 2015 року стосувалися посадових осіб місцевого самоврядування у період служби в органах місцевого самоврядування (частина сьома статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»). З матеріалів справи вбачається, що відповідача звільнено з посади начальника відділу бухгалтерсько-аналітичного обліку Бахмацької міської ради Чернігівської області з 28 березня 2014 року

у зв`язку з виходом на пенсію. У подальшому відповідач надавала бухгалтерські послуги на підставі цивільно-правового договору та не була посадовою особою місцевого самоврядування у розумінні статей 2, 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого

2010 року).

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є достатньо мотивованими та такими, що відповідають нормам закону.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Бахмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області залишити без задоволення.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 15 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк