Справа №639/5649/18

Провадження №2/639/923/19

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Труханович В.В.,

за участю секретаря - Лойко (Кричевської ) В.М.,

представника позивача - Колосова А.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу №639/5649/18 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2018 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся представник позивача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до якої просив суд з метою погашення заборгованості на користь Публічного Акціонерного товариства «УкрСиббанк», що виникла внаслідок невиконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором №11166253000 від 27.03.2008 року 74 277,42 дол. США та по пені у розмірі 646528.47 грн., а саме:

21 666,59 дол. США - заборгованість за кредитом,

52 610,83 дол. США - заборгованість за процентами,

199 862,56 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, нарахована з 04.10.2017 року по 04.10.2018 року,

446 665,91 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, нарахована з 04.10.2017 року по 04.10.2018 року,

звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, загальною площею 49.8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та стягнути з відповідачів судовий збір.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (з 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11166253000 від 07.06.2007 року.

Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав позичальнику кредит в сумі 25 000,00 дол. США, а позичальник зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до договору, але в будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 07.06.2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.1.1., 1.2. кредитного договору).

За користування кредитними коштами позичальник зобов`язався сплатити проценти у розмірі 13.50 % річних. Сторони договору домовились, що за умовами договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки. Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком і які ще не повернуті останнім у власність банку (п. 1.3 кредитного договору).

Згідно з п. 4.1. кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту та процентів за кредит позичальник сплачує Позивачу додатково пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань по вказаному кредитному договору відповідно до договору іпотеки від 07.06.2007 року відповідачі передали в іпотеку квартиру, загальною площею 49.8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності.

Свої зобов`язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надавши кошти відповідачу по справі. Останній же належним чином зобов`язання не виконував, у зв`язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду.

Рішенням Жовтневого суду м. Харкова від 09.04.2010 року по справі №2-668/2010 позов було задоволено та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (поручитель) заборгованість за кредитним договором - 1 (№11166253000 від 07.06.2007 року) в сумі 23 313 дол.США 63 цнт. та судові витрати.

Після направлення виконавчих листів до міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м.Харків ГТУЮ в Харківській області було відкрито виконавче провадження №30345921 відносно ОСОБА_2 . Однак, заборгованість не була погашена, рішення суду залишається не виконаним.

Станом на 04.10.2018 року заборгованість за кредитним договором №11166253000 від 27.03.2008 року становить: по кредиту та процентам у розмірі 74 277,42 дол. США та по пені у розмірі 646 528,47 грн., а саме:

21 666,59 дол. США - заборгованість за кредитом,

52 610,83 дол. США - заборгованість за процентами,

199 862,56 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, нарахована з 04.10.2017 року по 04.10.2018 року,

446 665,91 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, нарахована з 04.10.2017 року по 04.10.2018 року.

Вказані обставини і вимусили представника позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.

УхвалоюЖовтневого районного суду м. Харкова від 22 листопада 2018 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - повернуто позивачеві.

Постановою Харківського апеляційного суду від 31 січня 2019 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» - задоволено.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 22 листопада 2018 року - скасовано, справу направлено до того ж суду для продовження розгляду.

Як вбачається з супровідного листа Харківського апеляційного суду від 01.02.2019 року, справа надійшла до Жовтневого районного суду м. Харкова 05 лютого 2019 року.

УхвалоюЖовтневого районного суду м. Харкова від 11 лютого 2019 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без руху.

Надано строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

25 лютого 2019 року, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, представником позивача були усунені відповідні недоліки.

УхвалоюЖовтневого районного суду м. Харкова від 14 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Призначено підготовче судове засідання.

УхвалоюЖовтневого районного суду м. Харкова від 10 травня 2019 року закрито підготовче провадження у цивільній справі №639/5649/18 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Призначено справу до судового розгляду в судове засідання.

Представник позивача Колосов А.В., який діє на підставі Ордеру серії КВ № 770784 від 25.07.2019 року, в судовому засіданні заявлений позов підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити.

Відповідачі по справі в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував і представник позивача по справі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами та долучені до матеріалів справи докази встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що між 07 червня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (з 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11166253000. (а.с. 86-91)

Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав позичальнику кредит в сумі 25 000.00 дол. США, а позичальник зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до договору, але в будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 07.06.2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.1.1., 1.2. кредитного договору). (а.с. 92-93)

За користування кредитними коштами позичальник зобов`язався сплатити проценти у розмірі 13.50 % річних. Сторони договору домовились, що за умовами договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки. Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком і які ще не повернуті останнім у власність банку (п. 1.3 кредитного договору).

Згідно з п. 4.1. кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту та процентів за кредит позичальник сплачує Позивачу додатково пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Цивільний кодекс України передбачає спеціальні способи, які забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань боржником і які є видами забезпечення виконання зобов`язань.

Таке забезпечувальне зобов`язання має акцесорний, додатковий до основного зобов`язання характер і не може існувати окремо від основного.

Згідно частин 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до положень 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно частини 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

07 червня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (з 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки, відповідно до умов якого іпотекодавці передають в іпотеку нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , що належить іпотекодавцям на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , ринковою вартістю 251 995, 00 грн. Іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань громадянина України ОСОБА_2 за кредитним договором № 11166253000 від 07 червня 2007 року, за кредитним договором № 11166262000 від 07 червня 2007 року. (а.с. 94-97, 98)

Свої зобов`язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надавши кошти ОСОБА_2 .. Останній же належним чином зобов`язання не виконував, у зв`язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 квітня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором - 1 в сумі 23 313,63 (двадцять три тисячі триста тринадцять) доларів США, 63 центи, що за курсом НБУ станом на 14.05.2009 року складає 177 771(сто сімдесят сім тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 11 коп. на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» на рахунок № НОМЕР_3 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 09707750.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 заборгованість за договором -2 в сумі 12 485 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) доларів США 25 центів, що за курсом НБУ станом на 14.05.2009 року складає 95 202 ( дев`яносто п`ять тисяч двісті дві) грн. 55 коп. на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» на рахунок № НОМЕР_3 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 09707750.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250 (двісті п`ятдесят) 00 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» на рахунок № НОМЕР_3 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 09707750. (а.с. 99-102)

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що на теперішній час, рішення суду залишається невиконаним, що і вимусило позивача звернутися до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом частини першої статті 575 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч.1 ст.12, ч.1,3 ст.33, ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Аналіз положень ст. ст. 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку» дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку»).

Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору іпотеки від 07 червня 2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у разі порушення іпотекодавцями/боржником обов`язків, встановлених цим Договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язань за Кредитним договором, а у разі невиконання іпотекодавцями/боржником цієї вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки. (а.с. 94-97)

Так, позивач зазначає, що станом на 04.10.2018 року розмір заборгованості відповідача становить: по кредиту та процентам у розмірі 74 277,42 дол. США та по пені у розмірі 646 528,47 гри., а саме:

21 666,59 дол. США - заборгованість за кредитом,

52 610,83 дол. США - заборгованість за процентами,

199 862,56 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, нарахована з 04.10.2017 року по 04.10.2018 року,

446 665,91 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, нарахована з 04.10.2017 року по 04.10.2018 року, що підтверджується Розрахунком заборгованості. (а.с. 103-111)

В рахунок погашення вказаної заборгованості він і просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , що належить іпотекодавцям на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 559 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відсутність реального і своєчасного виконання зобов`язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання.

Судом установлено, що банк, у зв`язку із допущеною заборгованістю зі сплати кредиту, скористався своїм правом на пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором.

Так, рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 квітня 2010 року з відповідача було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 11166253000 від 07 червня 2007 року в розмірі 23 313,63 доларів США.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав (не виконав, чи виконав не в повному обсязі), не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні, оскільки строк дії договору змінився. У такому випадку кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

У справі, яка є предметом перегляду, встановлено, що Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» скористався своїм правом на пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором, а також отримав судовий захист своїх прав.

Таким чином, положення абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики та нарахування процентів поза межами строку дії договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У відповідності до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження 14-154цс18), наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник не виконав, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, а кредитор в цьому випадку має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та пені.

Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно з вимогами кредитного договору за наявності прострочення виконання основного зобов`язання в обумовлений сторонами строк у квітні 2010 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», використав право вимагати дострокового повернення суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився й суд, ухваливши 09 квітня 2010 року у справі № 2-668/2010 заочне рішення про задоволення позовних вимог Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк».

З огляду на вказане, необґрунтованими є посилання Банку на те, що на підставі статті 1048 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти та штрафи до 19.04.2016 року, так як право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню за кредитом припинилося після пред`явлення до позичальника вимоги та ухвалення Жовтневим районним судом м. Харкова заочного рішення від 09 квітня 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором - 1 в сумі 23 313,63 (двадцять три тисячі триста тринадцять) доларів США, 63 центи, що за курсом НБУ станом на 14.05.2009 року складає 177 771(сто сімдесят сім тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 11 коп.

Отже, наявна на теперішній час заборгованість за ОСОБА_2 за кредитним договором № 11166253000 від 07.06.2007 року становить 23 313, 63 доларів США (двадцять три тисячі триста тринадцять доларів США 63 центи), яка складається з: прострочена заборгованість - 2 986, 46 доларів США, пеня - 118, 76 доларів США, непогашена частина кредиту - 20 208, 41 доларів США, що також було встановлено заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 квітня 2010 року. (а.с. 99-102)

Згідно з ч.5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Судом, було встановлено, що на теперішній час заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 квітня 2010 року в повному обсязі не виконане.

За приписами статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; чинне законодавство (частина перша статті 598, статті 599 - 601, 604 - 609 ЦК України) не пов`язує припинення зобов`язання з прийняттям судового рішення.

Також відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону про іпотеку).

Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (стаття 17 Закону про іпотеку).

Відповідне регулювання наведено також у статті 593 ЦК України.

Отже, наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до статті 33 Закону про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Позивач звернувся до суду у цій справі не з вимогою про стягнення з відповідача цієї ж суми заборгованості, а саме для звернення стягнення на предмет іпотеки у межах забезпечення відповідачем виконання основного зобов`язання, для чого є необхідним судове рішення.

Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.

Вказана правова позиція була також викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 921/107/15-г/16.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, підлягає частковому задоволенню, та з метою погашення заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», що виникла внаслідок невиконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором № 11166253000 від 07.06.2007 року у сумі 23 313, 63 доларів США (двадцять три тисячі триста тринадцять доларів США 63 центи), яка складається з: прострочена заборгованість - 2 986, 46 доларів США, пеня - 118, 76 доларів США, непогашена частина кредиту - 20 208, 41 доларів США , необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, загальною площею 49, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

07 червня 2014 року набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статті 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статті 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов`язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України у відповідній редакції), відкладення певних дій на визначений чи невизначений період на підставі спеціального акта.

Положеннями Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не передбачено підстав для відмови в захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів кредиторів.

Оскільки положення вказаного Закону не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов`язань, вони не можуть бути самостійною підставою для відмови у позові.

Норми зазначеного закону підлягають застосуванню під час виконання судового рішення.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 509, 546, 559, 572, 575, 789, 590, 593, 598, 625,631, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 7, 12, 33, 36, 37, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.

З метою погашення заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», що виникла внаслідок невиконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором № 11166253000 від 07.06.2007 року у сумі 23 313, 63 доларів США (двадцять три тисячі триста тринадцять доларів США 63 центи), яка складається з: прострочена заборгованість - 2 986, 46 доларів США, пеня - 118, 76 доларів США, непогашена частина кредиту - 20 208, 41 доларів США , звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, загальною площею 49, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути в рівних долях з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір, з кожного окремо, по 881, 00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», код ЄРДПОУ 09807750, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, б. 2/12.

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 01.08.2019 року.

Суддя В. В. Труханович