Справа № 752/26170/18

Провадження № 2/752/3357/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.07.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Власенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ОТП Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про визнання припиненим кредитного договору,

в с т а н о в и в:

14 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про визнання припиненим кредитного договору № ML-302-51/2005 від 09 грудня 2005 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 09 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та АКБ «Райффайзенбанк» був укладений кредитний договір № ML-302/51/2005 від 09.12.2005 року, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 46 800 доларів США. В той же день з метою забезпечення вимог за вказаним кредитним договором між ОСОБА_2 та АКБ "Райффайзен Банк Аваль" був укладений договір поруки № SR-302/51/2005. На підставі п. 1.9 кредитного договору банк на адресу позичальника ОСОБА_1 направив вимогу від 29.08.2013 року про дострокове виконання боргових зобов"язань за кредитним договором в повному обсязі шляхом сплати залишку заборгованості за кредитом у розмірі 40 456,50 доларів США, суми відсотків за користування кредитом у розмірі 4 393,88 доларів США. Дана вимога була отримана ОСОБА_1 05.09.2013 р. Пред"явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом, банк змінив строк виконання основного зобов"язання з 09 грудня 2020 року на вересень 2013 року та мав право звернутися до суду із позовом про дострокове стягнення заборгованості. Позивач вважає, що після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію та позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором, оскільки нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойка поза строком дії кредитного договору не передбачено. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05.09.2016 р. задоволено позов ОСОБА_2 до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про визнання припиненим договору поруки, укладеного між ОСОБА_2 та АКБ "Райффайзен Банк Аваль" з метою забезпечення виконання зобов"язань за вказаним кредитним договором. Проте у березні 2016 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернувся у суд з позовом про солідарне стягнення заборгованості, в тому числі з ОСОБА_2 .

За таких підстав, позивач просить визнати припиненим кредитний договір № ML-302/51/2005 від 09 грудня 2005 року, укладений між ОСОБА_1 та АКБ «Райффайзенбанк України», з 13 вересня 2013 року.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19 грудня 2018 р. відкрито загальне позовне провадження у даній справі. (а.с. 25)

28 січня 2019 року відповідач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подав до суду відзив на позовну заяву. (а.с. 37) Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки у зв"язку з невиконанням зобов"язань за кредитним договором у позивача існує заборгованість перед банком, яка складає 42 579,20 доларів США, що еквівалентно 1 055 630,75 гривень. 09 березня 2016 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було направлено позов до Жовтневого районного суду про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML - 302/51/2005 від 09.12.2005 та кредитним договором № ML-302/083/2008 від 26 березня 2008 року. Проте, не зважаючи на те, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було направлено позов про повне погашення заборгованості, у боржника залишилися загальні умови виконання зобов"язання. За загальним правилом розірвання договору припиняє його дію на майбутнє, але не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов"язань сторін, спеціально передбачених для застосування на випадок порушення зобов"язань і після розірвання договору, з огляду на характер цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.

25 березня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив. (а.с. 71) Просить задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

Відповідач ПрАТ "ОТП Банк" в судове засідання не забезпечив явку свого представника, хча про час та місце розгляду справи був повідомлений судом.

Відповідач ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в судове засідання також не забезпечив явку свого представника, хча про час та місце розгляду справи був повідомлений судом.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 09 грудня 2005 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML - 302/51/2005, за умовами якого позивач отримав кредит у сумі 46 800 доларів США.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 09 грудня 2005 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір поруки № SR-302/51/2005, за умовами якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язалася перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, передбачених кредитним договором ML-302/51/2005 від 09 грудня 2005 року.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року задоволено позов ОСОБА_2 Постановлено визнати припиненою поруку за договором поруки SR-302/083/2005 від 09 грудня 2005 року, укладеним між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком "Райффайзен Банк Аваль".

Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" є правонаступником усіх прав та обов"язків Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк", яке, в свою чергу, є правонаступником усіх прав та обов"язків Акціонерного комерційного банку "Райффайзен Аваль Україна".

Згідно з умовами договору факторингу від 22 лютого 2013 року ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором № ML - 302/51/2005 від 09.12.2005 р., укладеним між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 .

Звертаючись у суд, ОСОБА_1 зазначає, що На підставі п. 1.9 кредитного договору банк на адресу позичальника ОСОБА_1 направив вимогу від 29.08.2013 року про дострокове виконання боргових зобов"язань за кредитним договором в повному обсязі шляхом сплати залишку заборгованості за кредитом у розмірі 40 456,50 доларів США, суми відсотків за користування кредитом у розмірі 4 393,88 доларів США. Дана вимога була отримана ОСОБА_1 05.09.2013 р. Пред"явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом, банк змінив строк виконання основного зобов"язання з 09 грудня 2020 року на вересень 2013 року та мав право звернутися до суду із позовом про дострокове стягнення заборгованості. Позивач вважає, що після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію та позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором, оскільки нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойка поза строком дії кредитного договору не передбачено.

Суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, відповідно до ст. 509, ст. 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої ЦК України. Норми даної глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо), зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора, поєднанням боржника і кредитора в одній особі, неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою, смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора, ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодацем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених зммістом зобов"язання (неналежне виконання). (ст. 610 ЦК України)

У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов"язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шоди (ст. 611 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається та як зазначає представник позивача в судовому засіданні, зобов"язань за визначеним кредитним договором ОСОБА_1 виконано не було. У зв"язку з невиконанням зобов"язань за кредитним договором у позивача існує заборгованість перед банком, яка складає 42 579,20 доларів США, що еквівалентно 1 055 630,75 гривень.

Встановлено, що 09 березня 2016 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було направлено позов до Жовтневого районного суду про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML - 302/51/2005 від 09.12.2005 та кредитним договором № ML-302/083/2008 від 26 березня 2008 року. Судовий розгляд триває.

Відповідно до п. 7.2 кредитного договору № ML - 302/51/2005 від 09.12.2005 р. договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами обох частин цього договору і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов"язань по цьому договору в повному обсязі.

Пунктом 1.9 вказаного кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов"язань в цілому або визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та поручителем, та/або майновим поручителем боргових та інших зобов"язань за цим договором (в тому числі але не виключно, встановлених п. 2.3 та ст. 3 цього договору та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки; невиконання чи неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору. При цьому, виконання боргових зобов"язань повинно бути проведено позичальником протягом 7 банківських днів з дати підписання банком відповідної вимоги.

Таким чином, положення кредитного договору, на які посилається позивач, не містять вказівки на припинення зобов`язання та/або самого кредитного договору.

Обставин, які б свідчили про припинення кредитного договоу, визначених законом, судом також встановлено не було, оскільки зобов`язання за цим договором не виконані.

За таких підстав, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ОТП Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про визнання припиненим кредитного договору - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 29 липня 2019 року.

Суддя: