Справа № 22-А-0230/2007                            Головуючий в 1 інстанції Нечепоренко Л.М.

Доповідач в 2 інстанції Сліпченко О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі: головуючого Сліпченка О.І., суддів Коцюрби О.П., Голуб С.А., при секретарі Некорі А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 05 грудня 2006 року у справі за позовом заступника Голови Правління АКБ «Правекс - Банк» ОСОБА_1 про скасування постанови начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби (надалі ПВР ДВС) Київської області про накладення штрафу, -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2006 року позивач ОСОБА_1 звернулась до з вищенаведеним позовом, який обґрунтовувала тим, що постановою НОМЕР_1 від 25.10.06 року начальника відділу ПВР ДВС Київської області за невиконання законних вимог державною виконавця, на неї накладено штраф в сумі 170 грн. Вважаючи вказану постанову незаконною просила її скасувати.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 05 грудня 2006 року в задоволені позову відмовлено.

У своїй апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить вказану постанову скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права і по суті скарги ухвалити нове судове рішення, яким задоволити її вимоги.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Постановляючи рішення та задовольняючи скаргу суд виходив з того, що 12 жовтня 2006 року головний державний виконавець ПВР ДВС Київської області Власик Д.В. при виконанні рішень Рокитнянського районного суду про стягнення з CAT «Ольшаниця» заборгованості по заробітній платі на користь громадян, зведених в одне

виконавче провадження на загальну суму 27 851 грн. 88 коп.. виніс постанову про арешт коштів боржника, копії якої були направлені відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» для виконання до Білоцерківської філії АППБ «Аваль». АКБ «Правекс-Банк», Рокитнянському відділенню № 2883 ВАТ «Державний ощадний банк України».

Своїм листом ОСОБА_1 відмовила у виконанні даної постанови, так як вважала, що є недоліки постанови та відсутні рішення суду.

В зв'язку з невиконанням законних вимог державного виконавця постановою начальника відділу ПВР ДВС. на позивача ОСОБА_1 було накладено штраф з сумі 170 грн..

Дані обставини апелянтом не оспорюються.

Відмовляючи в позові суд виходив з того, що згідно із ч.З ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»: «Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження дає право: накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах...».

Також суд першої інстанції правильно вважав, що примусове виконання проводиться на підставі рішення суду про стягнення коштів, а дублювання повторним рішенням суду про дачу згоди на арешт майна боржника законодавством не передбачено.

Крім того посилання апелянта на те, що в постанові про арешт коштів боржника не вказано номер та дату одного з рішень суду та відповідно сума вказана в постанові, не співпадає з сумою, яка підлягає стягненню за вказаними у постанові про накладення арешту, - колегія суддів до уваги не приймає, так як вказані обставини не дають підстави апелянту не виконувати постанову державного виконавця від 12 жовтня 2006 року.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись: ст.ст. 198,200,205,206 КАС України колегія.

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 05 грудня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.