Постанова

Іменем України

31 липня 2019 року

м. Київ

справа № 703/3220/16-ц

провадження № 61-18610 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня 2017 року, ухвалене у складі судді Васильківської Т. В. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 14 березня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Фетісової Т. Л., Нерущак Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (далі - ПАТ «Черкасиобленерго») про відшкодування майнової шкоди.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником будинковолодіння АДРЕСА_1 та споживачем електричної енергії, що поставляється Смілянським районом електричних мереж (далі - Смілянський РЕМ) ПАТ «Черкасиобленерго». 19 жовтня 2015 року виявивши несправність частини побутової техніки, вона звернулася до Смілянського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» та повідомила, що частина її техніки вийшла з ладу в результаті перепаду електричної енергії. Згідно акту обстеження електроустановки споживача від 20 жовтня 2015 року комісією Смілянського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» було оглянуто електроустановку в її будинку, пошкоджень пломб і лічильника не виявлено та встановлено, що з ладу вийшла наступна побутова техніка: електрична частина газового котла BIASI PinNOVA, пристрій відеоспостереження (домофон) KOCOM, одна відео камера, електропривод відкривання гаражної брами NICE та посудомийна машина. На відновлення всієї побутової техніки нею було витрачено кошти у розмірі

26 868,74 грн.

Посилаючись на те, що зазначені витрати були здійснені через недбалі дії відповідача, які допустили перепад електроенергії, просила стягнути з ПАТ «Черкасиобленерго» на її користь 26 868,74 грн на відшкодування майнової шкоди.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня

2017 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів, що б свідчили про безпосередній причинний зв`язок між діями (бездіяльністю) відповідача ПАТ «Черкасиобленерго» та заподіяною

ОСОБА_1 майновою шкодою, внаслідок перепаду електричної енергії в її будинку.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 14 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У квітні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , у якій заявник просив скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 14 березня 2017 року, і ухвалити нове судове рішення про задоволення її позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на надані нею докази на підтвердження заявлених позовних вимог, зокрема акт від 23 жовтня 2015 року, яким встановлено, що під час перепаду електричної напруги в мережі вийшла з ладу плата управління газового котла та насос циркуляційний; технічний акт сервісного центру м. Черкаси «Спецтехсервіс» від 19 січня 2016 року №588/16 про обстеження автоматики для секційних воріт, де зазначено, що в результаті перевищення напруги вище норми відбулося невиправне пошкодження трансформатора та блоку керування цих воріт; технічний акт сервісного центру м. Черкаси «Спецтехсервіс» від 19 січня 2016 року №588/18 про пошкодження блоку живлення та ЦПУ в результаті перевищення напруги вище норми; акт обстеження електроустановки споживача від 20 жовтня 2015 року та акти про пломбування від 20 жовтня 2015 року, а також не надали належної оцінки та не взяли до уваги покази свідків.

Суди дійшли помилкового висновку про ненадання нею акту-претензії про порушення енергопостачальником умов договору постачання електричної енергії, оскільки 19 жовтня 2015 року вона звернулася з заявою до Смілянського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» про вихід з ладу побутової техніки внаслідок перепаду напруги, за наслідками перевірки якої складено акт від 20 жовтня 2015 року, що свідчить про дотримання нею претензійних умов.

Узагальнені доводи аргументів інших учасників справи

У червні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшли заперечення ПАТ «Черкасиобленерго» на касаційну скаргу, мотивовані тим, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно з`ясували обставини справи та ухвалили законні і обгрунтовані рішення, а відтак відсутні підстави для їх скасування.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.

Згідно статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

19 квітня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною третьою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 25 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживачі електричної енергії, серед іншого мають право на отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами, відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно з законодавством.

Відносини між громадянами (споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (зі змінами та доповненнями).

Судами установлено, що 19 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернулась з письмовою заявою до відповідача про вихід з ладу побутової техніки в результаті перепаду електричної напруги, що стався 18 жовтня 2015 року.

Відповідно до акту обстеження електроустановки споживача від 20 жовтня

2015 року виявлено невідповідність проектному рішенню ввідного пристрою, інших пошкоджень та зауважень щодо електроустановки не виявлено, вказано перелік електропобутових приладів, що вийшли з ладу.

Згідно акту замірів навантаження ТП 10/0,4кВ №352 від 19 жовтня 2015 року, що розташована в с. Костянтинівка , лінія електромережі та устаткування електропідстанції по вулиці Тітова та Гагаріна станом на 19 жовтня 2015 року перебували у нормі.

Відповідно до пунктів 49-53 ПКЕЕН для населення у разі порушення енергопостачальником умов договору побутовий споживач викликає представника енергопостачальника для складання та підписання акта-претензії побутового споживача, в якому зазначаються терміни, види, відхилення показників з надання послуг тощо. Акт-претензія складається побутовим споживачем та представником енергопостачальника і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника енергопостачальника протягом 3 днів з дня звернення у містах або 7 днів - у сільській місцевості побутовий споживач має право скласти акт-претензію у довільній формі. У разі відмови представника енергопостачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три побутових споживачі або побутовий споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування. Акт-претензія побутового споживача подається енергопостачальнику, який у десятиденний термін усуває недоліки або надає побутовому споживачеві обгрунтовану відмову щодо задоволення його претензій. У разі відмови енергопостачальника провести необхідні заміри параметрів якості електричної енергії побутовий споживач має право сам організувати проведення таких замірів. Проводити заміри параметрів якості електроенергії може організація, яка має відповідні повноваження або дозволи. У цьому випадку енергопостачальник повинен відшкодувати витрати побутового споживача .

23 жовтня 2015 року ОСОБА_1 та директор приватного підприємства «Тріан-Сервіс» (представник Публічного акціонерного товариства «Черкасигаз») склали акт, яким встановлено, що під час перепаду електричної напруги в мережі вийшла з ладу плата управління газового котла та насос циркуляційний.

Суд першої інстанції з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що зазначений акт складений з порушенням вимог пунктів 49-53 ПКЕЕН, зокрема, у відсутність представника енергопостачальника та підписаний особами, які не мають відповідних повноважень на здійснення діяльності з надання таких висновків.

Крім того, суд вказав на відсутність акту-претензії побутового споживача про порушення енергопостачальником умов договору про надання якісної електроенергії, як це передбачено положеннями ПКЕЕН, а також відсутність відмови у складанні такого акта представником енергопостачальника.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме, наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювана шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана, вини. Наявність заподіяної шкоди та протиправної поведінки доводить сторона, якій завдано шкоду.

Частиною третьою статті 10 ЦПК України 2004 рокупередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України 2004 року належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно частини четвертої статті 60 ЦПК України 2004 року доказування не може грунтуватися на припущеннях.

За відсутності в акті замірів навантаження ТП 10/0,4кВ №352 від 19 жовтня

2015 року, що розташована в с. Костянтинівка, лінії електромережі та устаткування електропідстанції по вулиці Тітова та Гагаріна станом на 19 жовтня 2015 року, порушень параметрів якості електричної енергії, відсутності акту-претензії, складеного побутовим споживачем та представником енергопостачальника, та інших доказів на підтвердження порушення параметрів якості електричної енергії, які б спростовували результати проведених замірів, зокрема, проведення таких замірів іншими організаціями, що мають відповідні повноваження або дозволи, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно виходив із того, що позивач не довела допустимими доказами завдання їй майнової шкоди внаслідок протиправних дій (бездіяльності) відповідача та наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями ПАТ «Черкасиобленерго» та завданою ОСОБА_1 майновою шкодою.

Доводи касаційної скарги містять посилання на обставини, що були предметом перевірки судів попередніх інстанцій і яким була надана належна правова оцінка. У силу статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили обставини справи та визначилися з характером спірних правовідносин, вірно застосували закон, що їх регулює та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня

2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 14 березня

2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак