Постанова

Іменем України

24 липня 2019 року

м. Київ

справа № 761/4299/18

провадження № 61-40652св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя - доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 23 червня 2018 року у складі судді Білич І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В. В. (далі - ПАТ «Дельта Банк») про зобов`язання вчинити певні дії, а саме, зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк».

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 27 липня 2017 року за позивачем, як спадкоємцем ОСОБА_3 , визнано право власності на 1/3 частини грошових коштів, які знаходяться у ПАТ «Дельта Банк». Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатив ОСОБА_1 гарантовану суму вкладів ОСОБА_3 , проте частина коштів залишилась невиплаченою. За заявою позивача про визнання її кредитором ПАТ «Дельта Банк» за заборгованістю, яка виникла за всіма договорами, укладеними ОСОБА_3 з ПАТ «Дельта Банк», їй відмовлено у включенні її до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2018 року провадження у справі закрито.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, щоспір щодо зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про включення вимог позивача як кредитора до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2018 року, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 червня 2018 року апеляційну скаргу повернуто без розгляду.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система ще не створена і не розпочала своє функціонування, тому апеляційні скарги подаються за правилами, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто через суд першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2018 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанцій, просила скасувати вказане судове рішення та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

08 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.

У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У червні 2019 року матеріали апеляційного провадження надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права (підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України), що позбавило позивача права на судовий захист.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право особі на доступ до суду і справедливий розгляд її справи судом. Суд апеляційної інстанції порушив гарантоване конституційне право особи на апеляційний перегляд судового рішення.

Заперечення на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини

Суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2018 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В. В. про зобов`язання вчинити певні дії з тих підстав, що спір є публічно - правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

22 червня 2018 року на зазначену ухвалу суду першої інстанції безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 .

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частинами першою та другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За змістом пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункту 8 частини третьої статті 2 ЦПК України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із статтею 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. В разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд бере до уваги постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17 (провадження № 61-12112сво18).

У цій постанові викладено такі правові висновки.

Особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства, які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подачі апеляційної скарги через місцевий суд (стаття 355 ЦПК України, підпункт 15.5 пункту 15 частини першої розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України).

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення з апеляційною скаргою до апеляційного суду в передбаченому статтею 355 ЦПК України порядку, оскільки держава не може обмежувати права особи без певної мети.

Відсутність на даний час Єдиної судової інформаційної - телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкод учасникам провадження та апеляційному суду в подані та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційного суду.

Тому висновок апеляційного суду заснований на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України. Таким чином, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Враховуючи викладене, необґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги без розгляду з тих підстав, що подана з порушенням вимог підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Верховний Суд зауважує, що судові процедури повинні бути справедливими, ніхто безпідставно не може бути позбавлений права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Таким чином, доводи касаційної скарги є обгрунтованими, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам цивільного процесуального закону і підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 23 червня 2018 року скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко