Справа № 652/823/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року Високопільський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Дамчука О.О.

при секретареві Миценко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Високопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання довіреності недійсною та визнання договору купівлі-продажу недійсним.

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з надалі уточненим позовом посилаючись на те, що 18 грудня 2008 року між ним та Відкритим акціонерним товариством «Ви¬сокопільський райагрохім» був укладений договір купівлі-продажу нерухомості, відповідно до якого позивач придбав комплекс будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: майстерню літ. «А»; бокс літ. «Б»; кіоск-силовий літ. «В»; склад запчастин, літ. «Г»; кузню-склад-цех, літ. «Д»; котельню, літ «Е»; гаражу, літ. «Ж», що підтверджується вищезазначеним нотаріально засвідченим договором та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 211561794 від 15.01.2009 року.

В березні 2017 року позивачу стало відомо, що між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу кіоску-силового «В»; складу запчастин, літ. «Г»; кузні-склад-цеху, літ. «Д», що належали позивачу, вищезазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Високопільського нотаріального округу ОСОБА_7 де ОСОБА_4 виступав продавцем, а ОСОБА_2 покупцем вищезазначеного майна. Крім цього, як з`ясувалося з витребуваних судом у приватного нотаріуса документів, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діяли від імені позивача по нотаріально завіреній довіреності, яка містить схожий на позивача підпис, хоча довіреності ОСОБА_3 позивач не надавав та взагалі ніколи раніше не бачив.

Таким чином враховуючи, що представник не може вчиняти правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах, або в інтересах іншої особи представником якої він одночасно є, просив визнати довіреність видану 19 жовтня 2012 року від імені ОСОБА_1 громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - недійсною.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складається з комплексу будівель, а саме: кіоск-силовий літ. «В», склад запчастин літ. «Г», кузня-склад-цех літ «Д», укладений 25.04.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - недійсним.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Колесніков С.В. у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову в повному обсязі з підстав викладених в уточненій позовній заяві, додатково пояснивши, що дійсно позивач ОСОБА_1 був власником комплексу будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна укладеного 18 грудня 2008 року з Відкритим акціонерним товариством «Ви¬сокопільський райагрохім». Через деякий час позивачу стало відомо, що частина його нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складається з комплексу будівель, а саме: кіоск-силовий літ. «В», склад запчастин літ. «Г», кузня-склад-цех літ «Д», відчужена 25.04.2013 року.

З витребуваних судом доручення та договору купівлі-продажу, стало відомо, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діяли від імені позивача по нотаріально завіреній довіреності, де ОСОБА_4 виступав продавцем, а ОСОБА_2 покупцем вищезазначеного майна. Таким чином на підставі вимог ч. 3 ст. 238 ЦК України, просив визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складається з комплексу будівель, а саме: кіоск-силовий літ. «В», склад запчастин літ. «Г», кузня-склад-цех літ «Д», укладений 25.04.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - недійсним.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію свого представника, додатково пояснивши, що після купівлі нерухомого майна у «Ви¬сокопільського райагрохім», через деякий час у 2012 році йому зателефонував відповідач ОСОБА_2 та повідомив, що хоче придбати нерухоме майно. При зустрічі усно було домовлено, що ОСОБА_2 купить дві позиції нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: склад запчастин літ. «Г», кузня-склад-цех літ «Д», а в подальшому викупить все майно за 240000,00 грн. та було надано завдаток за дві позиції у розмірі 24000,00 грн., про що була надана розписка, а коли буде час у позивача, вони через нотаріуса оформлять угоду. В цілях гарантії позивач надав відповідачу доручення, яке було підписано в с. Лозоватка Дніпропетровської області. Через декілька років, а саме в 2017 році позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 переоформив на себе три позиції: кіоск-силовий літ. «В», склад запчастин літ. «Г», кузня-склад-цех літ «Д», звернувшись до останнього він повідомив, що в нього є доручення і він має змогу оформити все майно та воно йому і належить. Позивач почав звертатися до правоохоронних органів, але йому було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду, у зв`язку з чим у 2017 році позивач оформив доручення на ОСОБА_5 , щоб останній займався незаконно відчуженим майном. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 , за дорученням ОСОБА_10 у судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, посилаючись на те, що як підставу позову позивач посилається на те, що він особисто не приймав участі в укладенні спірного договору та не уповноважував на укладання спірного договору інших осіб, однак це твердження позивача є хибним, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25 квітня 2013 року було укладено у відповідності до вимог Цивільного кодексу України. Як представник продавця діяв ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої 19 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Високопільського районного нотаріального округу ОСОБА_7 Дана довіреність була надана позивачем лише з однією метою - відчуження (продажу) комплексу будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час довіреність не відкликана довірителем (позивачем), також вона не визнана в установленому порядку недійсною, а тому посилання позивача на ту обставину, що він нікому не доручав укладати від його імені спірний договір, необґрунтоване, просив відмовити в задоволені позову за необґрунтованістю.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав доводи свого представника, додатково пояснивши, що була усна домовленість з позивачем на придбання двох позицій нерухомого майна: склад запчастин літ. «Г», кузня-склад-цех літ «Д». З позивачем зустрілися у нотаріуса у смт. Високопілля та оформили доручення, у доручення також був вписаний ОСОБА_3 з метою переоформлення угоди на себе. Після оформлення доручення позивачу було передано 24000,00 грн. за дві позиції майна та надано розписку. Після переоформлення зазначених позицій, податкова виставила податок та з позивачем було домовлено, що в рахунок податку він оформлює третю позицію нерухомого майна кіоск-силовий літ. «В». Через декілька років позивач зателефонував та почав пред`являти претензії. Просив відмовити в задоволені позову.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що взагалі не бачив та не знає позивача ОСОБА_1 , вперше його пробачив у судовому засіданні. Також пояснив, що при оформленні доручення у приватного нотаріуса ОСОБА_7 в 2012 році взагалі не був, ОСОБА_2 попрохав у нього паспорт для оформлення якоїсь угоди, на що він надав, а у 2013 році оформили договір купівлі продажу, чого саме також не знає та де саме знаходиться майно також не знає. Просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши учасників процесу, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню за наступних підстав.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7 суду пояснив, що при посвідченні доручення у 2012 році на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у нотаріальній конторі був присутній ОСОБА_1 , що підтверджується його особистим підписом в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за 2012 рік. ОСОБА_3 при виданні доручення не було, оскільки його присутність не є обов`язковою. У 2013 році також свідок оформлював договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діяли від імені позивача по нотаріально завіреній довіреності, де ОСОБА_4 виступав продавцем, а ОСОБА_2 покупцем майна.

Згідно договору купівлі продажу від 18.12.2008 року, ОСОБА_1 придбав у ВАТ «Високопільський райагрохім» нерухоме майно, яким є комплекс будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1, комплекс будівель: майстерня літ. А, загальна площа - 1158,9 кв.м., бокс під літ. "Б", загальна площа - 225,9 кв.м., кіоск-силовий літ. "В", загальна площа - 61,7 кв.м., склад запчастин під літ. "Г", загальна площа 144,1 кв.м., кузня - склад-цех під літ. "Д", загальна площа - 190,2 кв.м., котельня під літ. ''Е", загальна площа - 78,2 кв.м., гараж під літ. "Ж", загальна площа - 101,5 кв.м. (а.с. 4)

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 211561794 від 15.01.2009 року, ОСОБА_1 являється власником комплексу будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 . (а.с.5)

Згідно довіреності від 19.10.2012 року посвідчена приватним нотаріусом Високопільського районного нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 бути його представником з питань зокрема відчуження шляхом купівлі-продажу нерухомого майна, яким є комплекс будівель по АДРЕСА_1 на землі місцевої ради, яка не приватизована , селища Архангельське, Високопільського району, Херсонської області , який належить останньому на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчений 18 грудня 2008 року державним нотаріусом Високопільської державної нотаріальної контори Чорноус О.Ф. за р.№ 2163 (а.с. 30)

Згідно нотаріально завіреної заяви від 06.02.2013 року, ОСОБА_8 дала свою згоду на розпорядження - з правом укладання та підписання договору про поділ та/або виділу майна в натурі, продажу, укладання договору про розподіл часток, попереднього договору, змін чи доповнень до договорів, розірвання укладених правочинів, зміни адреси або виділення нової адреси, узаконенням побудов) її чоловіком - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 , виданий виданий Криворізьким РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 27.04.1998 року), нерухомим майном, а саме комплексом будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 31).

Згідно договору купівлі продажу від 25.04.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Високопільського районного нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_3 «представник продавця», який діяв від імені ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 нерухоме майно, яким є комплекс будівель, розмір частки 1/2, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме: кіоск-силовий літ. "В", площа забудови - 61,7 кв.м., склад запчастин під літ. "Г", площею забудови 144,1 кв.м., кузня - склад-цех під літ. "Д", загальна площа - 190,2 кв.м., (а.с. 33)

Згідно розписок від 19.10.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 домовилися про купівлю-продаж будівель: склад запчастин під літ. "Г" та кузня - склад-цех під літ. "Д" за 24000,00 грн..

Згідно довіреності від 11.04.2017 року ОСОБА_1 доручив ОСОБА_5 бути його представником у державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях України, щодо нерухомого майна, а саме комплексу будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.21)

Згідно книги реєстру для реєстрації нотаріальних дій від 11.01.2012 року, наявний підпис ОСОБА_1 при оформленні доручення на право розпорядження нерухомим майном посвідченого приватним нотаріусом Високопільського районного нотаріального округу ОСОБА_7

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється власником нерухомого майна, яким є комплекс будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме: майстерня літ. А, загальна площа - 1158,9 кв.м., бокс під літ. "Б", загальна площа - 225,9 кв.м., кіоск-силовий літ. "В", загальна площа - 61,7 кв.м., склад запчастин під літ. "Г", загальна площа 144,1 кв.м., кузня - склад-цех під літ. "Д", загальна площа - 190,2 кв.м., котельня під літ. ''Е", загальна площа - 78,2 кв.м., гараж під літ. "Ж", загальна площа - 101,5 кв.м ., згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 211561794 від 15.01.2009 року.

В 2012 році відповідач ОСОБА_2 усно домовляється з позивачем про купівлю частини нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , а саме: склад запчастин літ. «Г», кузня-склад-цех літ «Д» за адресою: АДРЕСА_1 , про що було складено відповідні розписки від 19.10.2012 року.

19.10.2012 року ОСОБА_1 надає довіреність посвідчену приватним нотаріусом Високопільського районного нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , уповноважуючи останніх бути представником позивача з питань зокрема відчуження шляхом купівлі-продажу нерухомого майна, яким є комплекс будівель по АДРЕСА_1 на землі місцевої ради, яка не приватизована , селища Архангельське, Високопільського району, Херсонської області , яке належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчений 18 грудня 2008 року державним нотаріусом Високопільської державної нотаріальної контори Чорноус О.Ф. за р.№ 2163 (а.с. 30)

25.04.2013 року ОСОБА_3 «представник продавця», який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності від 19.10.2012 року продав ОСОБА_2 нерухоме майно, яким є комплекс будівель, розмір частки 1/2, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме: кіоск-силовий літ. "В", площа забудови - 61,7 кв.м., склад запчастин під літ. "Г", площею забудови 144,1 кв.м., кузня - склад-цех під літ. "Д", загальна площа - 190,2 кв.м.. Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Високопільського районного нотаріального округу ОСОБА_7, (а.с. 33)

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Таким чином ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності від 19.10.2012 року, укладаючи спірний договір купівлі продажу від 25.04.2013 року, продав спірне нерухоме майно ОСОБА_2 , який одночасно являється представником ОСОБА_1 на підставі довіреності від 19.10.2012 року, чим порушені були вимоги ч. 3 ст. 238 ЦК України, оскільки ОСОБА_3 діяв поза волею позивача.

Крім цього у судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що при посвідченні довіреності від 19.10.2012 року, відповідача ОСОБА_3 у приватного нотаріуса не було та позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 раніше взагалі не зустрічалися та не знали один про одного, а відтак волевиявлення позивача на уповноваження ОСОБА_3 бути його представником не було, вказаний відповідач був внесений у довіреність на підставі паспорта, який надав ОСОБА_2 .

Крім цього також не було волевиявлення позивача на відчуження частини нерухомості, а саме: кіоск-силовий літ. «В» за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відповідно до пояснень позивача у судовому засіданні та розписок, які були дослідженні у судовому засіданні, домовленість між ОСОБА_2 та позивачем була щодо складу запчастин літ. «Г» та кузня-склад-цех літ «Д» , а останній в супереч домовленості оформив на себе майно, домовленості про відчуження якого не було.

Посилання відповідача ОСОБА_2 , що після переоформлення складу запчастин літ. «Г» та кузня-склад-цех літ «Д», податкова виставила податок та з позивачем було домовлено, що в рахунок податку він оформлює третю позицію нерухомого майна кіоск-силовий літ. «В» не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні та жодним доказом не підтверджено, крім цього позивач ОСОБА_1 заперечував, щодо такої домовленості.

Крім цього суд звертає увагу, що при оформлені довіреності від 19.10.2012 року у приватного нотаріуса ОСОБА_7, у сторін не було вагомих перешкод у оформлені договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна, оскільки, як зазначив відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні, що після оформлення довіреності він передав кошти за нерухоме майно: складу запчастин літ. «Г» та кузня-склад-цех літ «Д» позивачу ОСОБА_1 у розмірі 24000,00 грн., про що відразу було надано розписки.

Також не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні, посилання ОСОБА_1 на те, що доручення він підписував та отримував кошти у с. Лозоватка Дніпропетровської області, оскільки таких доказів позивачем надано не було.

Враховуючи, що встановленими судом обставинами справи підтверджено, що договір купівлі-продажу, укладений 25.04.2013 року ОСОБА_3 який діяв від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поза волею позивача, в своїх інтересах, а ОСОБА_2 за всіма обставинами не міг не знати про обмеження повноважень щодо представництва особи, яка укладає від імені позивача договір купівлі - продажу, суд приходить до висновку про визнання оспорюваного договору недійсним.

Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсної довіреності виданої 19 жовтня 2012 року від імені ОСОБА_1 громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд виходить з слідуючого, позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні стверджував, що у приватного нотаріуса Високопільського районного нотаріального округу ОСОБА_7 при посвідченні спірної довіреності присутнім не був, але в ході розгляду справи була витребувана книга реєстру для реєстрації нотаріальних дій від 11.01.2012 року для огляду, та в судовому засіданні при дослідженні реєстру нотаріальних дій наявний підпис ОСОБА_1 при оформленні доручення на право розпорядження нерухомим майном, крім цього у судовому засіданні позивач повідомив, що підпис ніби його, але з точністю сказати не може, але жодних клопотань ні від позивача ні від його представника з приводу призначення відповідних експертиз на встановлення справжності підпису озивача у судовому засіданні заявлено не було, у зв`язку з чим позовну вимогу про визнання недійсної довіреності виданої 19 жовтня 2012 року слід залишити без задоволення.

Посилання представника відповідача ОСОБА_2 , за дорученням ОСОБА_10 у судових дебатах на те, що у разі задоволення позовних вимог позивача слід залиши позов без задоволення на підставі пропуску строку звернення до суду з позовом, оскільки спірний договір було вчинено у 2013 році, а позивач з позовом звернувся тільки у 2018 році, суд прийняти не може виходячи зі слідуючого.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 3-5 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

До вимог, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність.

У судовому засіданні встановлено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна, яким є комплекс будівель, розмір частки 1/2, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме: кіоск-силовий літ. "В", площа забудови - 61,7 кв.м., склад запчастин під літ. "Г", площею забудови 144,1 кв.м., кузня - склад-цех під літ. "Д", загальна площа - 190,2 кв.м., посвідчений приватним нотаріусом Високопільського районного нотаріального округу ОСОБА_7, укладений 25.04.2013 року між ОСОБА_3 на підставі довіреності від 19.10.2012 року та ОСОБА_2 буз участі позивача ОСОБА_1 . (а.с. 33)

Про спірний договір купівлі-продажу від 25.04.2013 року, позивач ОСОБА_1 дізнався тільки у 2017 році та оформив 11.04.2017 року довіреність на ОСОБА_5 бути його представником у державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях України, щодо нерухомого майна, а саме комплексу будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с.21)

Крім цього у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснював, що після оформлення договору купівлі продажу від 25.04.2013 року, пройшло декілька років та ОСОБА_1 почав пред`являти претензії, щодо вказаного договору.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що позивач не пропустив строк для звернення до суду, з підстав визначених представником відповідача, оскільки перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, таким днем вважає суд є квітень місяць 2017 року.

Крім того, згідно ст. 141 ЦПК України, із відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн., по 384,20 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст 13,15-16, 202, 203, 215, 216, 237-238ЦК України, керуючись ст.ст. 6-13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання довіреності недійсною та визнання договору купівлі-продажу недійсним - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складається з комплексу будівель, а саме: кіоск-силовий площею забудови 61,7 кв,м. літ. «В», склад запчастин площею забудови 144,1 кв.м. літ. «Г», кузня-склад-цех літ «Д» , загальною площею 190,2 кв.м., укладений 25.04.2013 року між ОСОБА_3 (представник продавця) та ОСОБА_2 (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Високопільського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за № 200.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн., по 384,20 грн. з кожного.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Дамчук