ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2019 р. Справа №921/432/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Дубник О.П.

Зварич О.В.

Секретар судового засідання Андреюк Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кушніра Василя Омеляновича, б / н , б /н (вх. № 01-05/1382/19, 01-05/1384/19 від 12.04.2019)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.03.2019 (повне рішення складено 18.03.2019)

у справі № 921/432/18 (суддя Руденко О.В.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, м. Тернопіль

до Фізичної особи - підприємця Кушніра Василя Омеляновича, м. Тернопіль

за участі третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Укрриба", м. Київ

та третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області "Комбінат комунальних підприємств" смт. Залізці, Зборівський район, Тернопільська область

про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна та стягнення заборгованості в сумі 54 517,34 грн.

За участю представників від:

позивача: не з`явився;

відповідача: Кушнір В.О.- особисто; Притула О.Б.- адвокат;

третьої особи -1: не з`явився;

третьої особи -2: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Кушніра Василя Омеляновича про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1228 від 27.06.2017 та стягнення в дохід Державного бюджету заборгованості в сумі 54 517,34 грн., з яких 46 159,33 грн. - орендна плата, 3742,06 грн. - пеня, 4615,95 грн. - штраф.

Підставою для звернення з позовом слугувало неналежне виконання відповідачем умов договору оренди №1228 від 27.06.2017 в частині своєчасної та повної оплати орендної плати.

20.02.2019 до суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області надійшла заява, №10-12-00654 від 19.02.2019, про закриття провадження у справі щодо дострокового розірвання договору, оскільки 08.02.2019 між сторонами була підписана додаткова угода про припинення договірних зобов`язань.

У процесі розгляду справи судом першої інстанції залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Укрриба" та Комунальне підприємство Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області "Комбінат комунальних підприємств".

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 06.03.2019 у справі №921/432/18 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Кушніра Василя Омеляновича в дохід Державного бюджету - орендної плати в сумі 46 159 грн. 33 коп., пені в сумі 3487 грн. 43 коп., штрафу в сумі 4615 грн. 95 коп. та сплачений судовий збір в сумі 1753 грн. 77 коп. Провадження у справі №921/432/18 в частині дострокового розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1228 від 27.06.2017, закрито. У решті позову відмовлено. Повернуто Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Тернопільській області з Державного бюджету України 1762 грн. судового збору, перерахованого згідно платіжного доручення №326 від 19.10.2018.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати у сумі 46159,33 грн. (за період з квітня по вересень 2018 року). Оскільки, відповідач не надав суду доказів добровільної, своєчасної та повної сплати заборгованості по орендній платі, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Окрім того, з врахуванням пунктів 3.7, 3.8 укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу за неналежне виконання умов договору (порушення зобов`язання щодо щомісячної сплати орендної плати). Однак, проаналізувавши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, суд дійшов до висновку, що позивачем неправомірно вказано строк, з якого починається нарахування пені, оскільки орендна плата сплачується до 15 числа місяця, наступного за звітним, то прострочення по орендній платі за квітень 2018 року починається з 16.05.2018, а не з 16.04.2018, як вказує позивач.

Відтак, враховуючи період існування заборгованості по кожному місяцю окремо з 16.05.2018 по 17.10.2018, зважаючи на розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня та розмір боргу, суд здійснив відповідний перерахунок і стягнув пеню у розмірі 3487,43 грн.

Окрім того, зважаючи на те, що після звернення позивача до суду, сторони самостійно розірвали спірний договір оренди, що підтверджується долученою до матеріалів справи Додатковою угодою від 08.02.2019, враховуючи заяву позивача №10-12-00654 від 19.02.2019, суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині вимог про дострокове розірвання договору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.03.2019 у справі №921/432/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, відповідач покликається на ч.6 ст. 762 ЦК України, відповідно до якої наймач звільняється від сплати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Зокрема, апелянт зазначає, що пунктом 1.2. укладеного між сторонами договору визначено цільове використання майна, а саме для розведення прісноводної риби. Однак, ні на момент отримання майна в оренду, ні на даний час, ФОП Кушнір В.О. не може реалізувати своє право на здійснення рибогосподарської діяльності та використання орендованого майна, оскільки земельна ділянка ставу Заложці №5, де розташоване орендоване майно, перебуває в оренді КП «Залозецький комбінат комунальних підприємств», що унеможливлює отримання відповідачем дозволу на спеціальне водокористування та фактичне використання орендованих гідротехнічних споруд з незалежних від відповідача причин.

Відтак, апелянт вважає,що позовна вимога про стягнення орендної плати та штрафних санкцій за її несвоєчасну сплату не може бути задоволена через об`єктивну неможливість використання відповідачем державного майна з моменту передачі його в оренду.

05.06.2019 до суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.03.2019 у справі №921/432/18 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

При цьому, позивач зазначає, що ФОП Кушнір В.О. на момент укладення договору оренди був обізнаний з тим, що земельні ділянки під орендованими гідротехнічними спорудами перебувають в оренді до 2027 року, а водний об`єкт перебуває в оренді до 2028 року, а, відтак, мав розуміти наявність перешкод в отриманні ним земельної ділянки під гідротехнічними спорудами у використання.

Окрім того, позивач зазначає, що відповідач протягом липня 2017 року - березня 2018 року сплачував орендну плату та не звертався до позивача щодо неможливості використання орендованого майна.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №921/432/18 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Дубник О.П. та Зварич О.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кушніра Василя Омеляновича, б/н , б/ н (вх. № 01-05/1382/19, 01-05/1384/19 від 12.04.2019) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.03.2019 у справі № 921/432/18 залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 поновлено Фізичній особі - підприємцю Кушніру Василю Омеляновичу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.03.2019 у справі № 921/432/18 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Кушніра Василя Омеляновича на рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.03.2019 у справі №921/432/18.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 08.07.2019.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 замінено позивача у справі № 921/432/18 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області на його правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях; оголошено перерву в судовому засіданні до 29.07.2019.

В судове засідання прибув відповідач ( особисто) та представник відповідача.

Позивач та треті особи участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.

Позивач та третя особа-2 були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Ухвала суду від 08.07.2019, надіслана рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на юридичну адресу третьої особи-1 (відповідно до відомостей, що зазначені в матеріалах справи та у ЄДРЮОФОПГФ), останній не вручена з зазначенням причин «інші причини» (відповідно до відомостей офіційного сайту ПАТ «Укрпошта»). При цьому, ухвали суду від 20.05.2019 та від 03.06.2019 третя особа-1 отримала, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та третіх осіб.

В судовому засіданні відповідач підтримав свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (далі - Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Кушніром В.О. (далі - Орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1228 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно: гідротехнічні споруди ставу Заложці №5, інвентарний 330, реєстровий 25592421.79.ААЕЖАЖ614, площею 183,06 га, що розташовані в смт . Залізці Зборівського району Тернопільської області, водозабірну споруду, інвентарний 341, реєстровий 25592421.79.ААЕЖАЖ570, підводну споруду, інвентарний 342, реєстровий 25592421.79.ААЕЖАЖ599, що розміщені за межами населеного пункту Зборівського району Тернопільської області та перебувають на балансі ДП "Укрриба", ціна яких визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31.01.2017 і становить за незалежною оцінкою 184 950,00 грн. без ПДВ.

Майно передається в оренду з метою розведення прісноводної товарної риби (п.1.2. Договору).

Згідно з п.2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання його сторонами та акта приймання-передавання майна.

Орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (квітень 2017 року) - 9720 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. (п.п.3.1., 3.2.,3.3. Договору).

Відповідно до п.3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно з п.п. 3.10., 3.11. Договору зобов`язання Орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі трьохмісячної орендної плати (в сумі 29160 грн.), який вноситься в рахунок орендної плати за останні три місяці оренди. У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Відповідно до п.5.25. Договору орендар зобов`язується вирішити самостійно питання користування земельною ділянкою під об`єктом оренди, водним об`єктом, а також отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно з п. 5.3. Договору Орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п.п.7.1., 7.2. Договору Орендодавець зобов`язується: передати в оренду майно згідно з цим Договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим Договором; не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього Договору.

Даний правочин укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 27 червня 2017 року по 26 травня 2020 року включно (п.10.1 Договору).

З наявного в матеріалах справи Акту приймання - передання нерухомого майна вбачається, що 27.06.2017 Регіональне відділення фонду державного майна по Тернопільській області - Орендодавець, Балансоутримувач - Державне підприємство "Укрриба", згідно договору оренди №1228 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 27.06.2017 передали в строкове платне користування, а орендар - Фізична особа - підприємець Кушнір Василь Омелянович прийняв державне окреме індивідуально визначене майно: гідротехнічні споруди ставу Заложці № 5 , інвентарний номер 330, реєстровий номер 25592421.79.ААЕЖАЖ614, площею 183,06 га смт. Залізці, Зборівського району, Тернопільської області, водозабірну споруду, інвентарний номер 341, реєстровий номер 25592421.79.ААЕЖАЖ570, підводну споруду, інвентарний номер 342, реєстровий номер 25592421.79.ААЕЖАЖ599, що розміщені за межами населеного пункту Зборівського району, Тернопільської області та перебувають на балансі ДП "Укрриба", ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25592421. Стан майна на момент укладення договору придатні для риборозведення та потребують проведення поточних ремонтів за узгодженим висновком Балансоутримувача і Орендаря.

Позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконував умови Договору в частині своєчасної та повної оплати орендної плати, заборгованість відповідача за квітень - вересень 2018 року станом на 17.10.2018 становить 46 159,33 грн.

З огляду на наведене, позивач направляв відповідачу листи - попередження №18-14-01996 від 24.05.2018, №18-14-02408 від 22.06.2018, №18-14-02934 від 30.07.2018, №18-14-03100 від 07.08.2018 та №18-14-03418 від 31.08.2018, а також претензії №18-12-03114 від 08.08.2018 та №18-12-03874 від 04.10.2018 про сплату заборгованості по орендній платі.

Вказані претензії залишені відповідачем без належного виконання, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення зобов`язань є, зокрема, договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків( ч.1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Зважаючи на те, що предметом спірного договору є майно, що знаходиться у державній власності, до правовідносин між сторонами застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

В ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначається, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Обов`язок орендаря своєчасно та повному обсязі сплачувати орендну плату передбачений і пунктом 5.3 Договору.

Відповідно до п.п.3.1., 3.2.,3.3., 3.6. Договору Орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (квітень 2017 року) - 9720 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повної та вчасної сплати орендної плати за період квітень - вересень 2018 року, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість зі сплати орендної плати до державного бюджету в сумі 46159,33 грн. Вказана обставина відповідачем не заперечується.

Разом з тим, відповідач заперечує наявність підстав для задоволення позову, посилаючись на положення ч.6 ст. 762 ЦК України та на об`єктивну неможливість використання відповідачем державного майна з моменту передачі його в оренду, оскільки земельна ділянка ставу Заложці №5, де розташоване орендоване майно, перебуває в оренді КП «Залозецький комбінат комунальних підприємств», що унеможливлює фактичне використання орендованих гідротехнічних споруд.

Згідно ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Господарського суду Тернопільської області №921/698/17-г/17 від 12.04.2018, яке набрало законної сили, судом встановлено, що 10.07.2007 між Зборівською райдержадміністрацією як Орендодавцем та Комунальним підприємством "Залозецький комбінат комунальних підприємств" як Орендарем, укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Комбінат прийняв за Актом прийому-передачі у платне користування, терміном на 20 років земельну ділянку водного фонду, розташовану на території Залозецької селищної ради, загальною площею 227,8600 га, у тому числі 183,0629 га під ставком, 37,3579 га відкритих заболочених земель, 7,4392 га прибережної захисної смуги (в тому числі 4,0425 га під гідротехнічними спорудами та 3,3967 га під пасовищем) для організації рибного господарства.

Окрім того, у вказаному рішенні судом встановлено, що 02.10.2008 на підставі Розпорядження Зборівської РДА №320 від 05.06.2007 "Про надання комунальному підприємству "Залозецький комбінат комунальних підприємств" в оренду земельної ділянки водного фонду на території Залозецької селищної ради" між Зборівською РДА як Орендодавцем та КП "Залозецький комбінат комунальних підприємств" як Орендарем, укладено договір оренди водного об`єкта (ставка), відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у платне користування, терміном на 20 років водний об`єкт, площею водного дзеркала 183,0629 га, розташований в смт.Залізці Зборівського району Тернопільської області. Згідно п.2.4 договору оренди від 02.10.2008 гідротехнічні споруди водного об`єкту, що передається в оренду, не є предметом даного договору, а умови їх використання визначаються іншими документами.

Разом з тим, 27.06.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (далі - Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Кушніром В.О. (далі - Орендар) було укладено договір №1228 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності - гідротехнічних споруд ставу Заложці №5, водозабірної споруди та підводної споруди.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою вирішення питання щодо користування земельною ділянкою, яка необхідна для обслуговування та використання переданих в оренду гідротехнічних споруд відповідач 08.09.2017 звертався до Тернопільської обласної державної адміністрації з проханням доручити Зборівській РДА розірвати договір оренди земельної ділянки від 10.07.2007 та договір оренди водного об`єкта від 02.10.2008, укладені між Зборівською РДА та КП "Залозецький комбінат комунальних підприємств". Втім, у відповідь Тернопільською ОДА повідомлено, що обласна адміністрація не є стороною вказаних правочинів, тому правових підстав для прийняття рішення про їх розірвання немає.

Окрім того, відповідач звертався до суду з позовом про розірвання договору оренди землі від 10.07.2007 та договору оренди водного об`єкта від 02.10.2008. Однак, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.04.2018 у справі №921/698/17-г/17 у задоволенні позову відмовлено.

Разом з тим, відповідно до приписів ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від сплати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили чи у зв`язку з природними властивостями майна, що є об`єктом оренди тощо. Якщо у погіршенні цього майна або у створенні гірших умов користування ним винні обидві сторони за договором, розмір орендної плати також може бути зменшений, але лише у частині, яка відповідає вині орендодавця у зменшенні можливості користуватися майном.

Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати. Такими обставинами можуть бути, зокрема, здійснення капітального ремонту (якщо його повинен робити орендодавець), прострочення орендодавцем надання майна орендареві, наявність у майні недоліків, які виключали його використання за призначенням тощо. У разі коли за відповідний період часу, протягом якого орендоване майно не використовувалось, орендну плату було внесено, орендар вправі вимагати її повернення (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №905/1472/17 , 910/16005/17).

Ззгідно із ст.ст.767, 768 ЦК України, ч.4 ст.13 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", орендодавець зобов`язаний передати орендарю об`єкт оренди в комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди та призначенню майна, і повідомити орендаря про особливі властивості та недоліки майна, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час користування ним.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1228 від 27.06.2019 було укладено за наслідками проведеного конкурсу на право оренди державного майна.

Так, у газеті "Відомості приватизації" №42 (1062) від 31.05.2017 позивачем була опублікована інформація про проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого майна - гідротехнічних споруд ставу Заложці №5.

Відповідно до п.27 вказаного оголошення про конкурс перед поданням документів на участь у конкурсі претенденту обов`язково необхідно ознайомитись з об`єктом оренди і умовами його експлуатації та разом з іншими документами, необхідними для участі в конкурсі. Надати інформацію регіональному відділенню про ознайомлення з об`єктом.

У пункті 28 опублікованих умов конкурсу було обумовлено, що питання користування земельними ділянками під об`єктами оренди, водним об`єктом, а також отримання дозволу на спеціальне водокористування переможець конкурсу вирішує самостійно після укладення договору оренди, відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім цього, у п.29 Регіональне відділення повідомило про особливості об`єкта оренди: відповідно до вимог ч.4 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" земельні ділянки під об`єктом оренди перебувають в оренді до 2027 року, а водний об`єкт перебуває в оренді до 2028 року.

Подавши позивачу Пропозиції щодо виконання умов конкурсу від 06.06 2017, ФОП Кушнір В.О. з умовами конкурсу погодився та зобов`язався виконати їх в повному обсязі. Зокрема, відповідач зазначив, що перед поданням документів на участь у конкурсі ознайомився з об`єктом оренди і умовами його експлуатації та разом з іншими документами, необхідними для участі в конкурсі; питання користування земельними ділянками під об`єктами оренди, водними об`єктами, а також отримання дозволу на спеціальне водокористування, зобов`язався вирішувати самостійно після укладення договору оренди.

Окрім того, у п.5.25 Договору сторони погодили, що на відповідача покладається обов`язок самостійно вирішити питання користування земельною ділянкою під об`єктом оренди, водним об`єктом, а також отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Таким чином, відповідач прийняв у користування гідротехнічні споруди та зобов`язався вносити орендні платежі, будучи обізнаним про правовий статус земельної ділянки, на якій вони знаходилися. Виходячи з засад розумності та враховуючи здійснення підприємницької діяльності на власний ризик, відповідач укладаючи договір оренди та беручи на себе зобов`язання оплачувати кошти за користування орендованим майном, мав усвідомлювати наявність перешкод у використанні орендованих споруд.

Відтак, колегія суддів вважає, що скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості використання об`єкту оренди за його цільовим призначенням через обставини, за які він не відповідає.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про стягнення з відповідача 46159,33 грн. заборгованості зі сплати орендної плати є підставною та обгрунтованою.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за невиконання зобов`язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.7. Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штрафу розмірі 10% від суми заборгованості (п. 3.8 Договору).

З огляду на наведене, позивач просив стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України окрім заборгованості зі сплати орендної плати 3742,06 грн. пені (нарахована за період з 16.04.2018 по 17.10.2018) та 4615,95 грн. штрафу (10% від суми заборгованості).

Враховуючи зазначені умови та зважаючи на допущені відповідачем порушення строків виконання взятих на себе зобов`язань щодо щомісячної сплати орендної плати, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача вказаних штрафних санкцій.

Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, оскільки віповідно до п.3.6. Договору орендна плата сплачується до 15 числа місяця, наступного за звітним, то прострочення по орендній платі за квітень 2018 року починається з 16.05.2018, а не з 16.04.2018, як вказує позивач.

Відтак, провівши перерахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, враховуючи період існування заборгованості по кожному місяцю окремо з 16.05.2018 по 17.10.2018, зважаючи на розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня та розмір боргу, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача 3487,43 грн. пені та 4615,95 грн. штрафу.

Окрім того, предметом позову виступала вимога про розірвання договору оренди №1228 від 27.06.2017.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області та Фізичною особою - підприємцем Кушніром В.О. було укладено Додаткову угоду про розірвання договору оренди від 27.06.2017 №1228 за взаємною згодою сторін, згідно п.1 якої сторони прийшли до згоди розірвати договір оренди від 27.06.2017 №1228 нерухомого майна, що належить до державної власності з моменту підписання даної додаткової угоди сторонами.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди орендар зобов`язується протягом трьох робочих днів з дня розірвання договору оренди повернути об`єкт оренди Балансоутримувачу шляхом підписання акту приймання - передавання майна, один примірник якого подати в регіональне відділення.

У п. 10.6. розділу 10 укладеного правочину, сторони погодили, що чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на наведене, суд першої інстанції підставно закрив провадження у справі в частині позовних вимог про дострокове розірвання договору №1228 від 27.06.2017.

Враховуючи все викладене вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.03.2019 у справі №921/432/18 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кушніра Василя Омеляновича - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку і строки встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Зварич О.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.08.2019