Справа №295/8334/18

Категорія 1

2/295/1026/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Поліщук К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Богунського районний суд м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління Держгеокадастру у Житомирській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Богунського районного суду м. Житомир із вказаним позовом, у якому просить скасувати державну реєстрацію земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 у Державному земельному кадастрі, скасувати записи про реєстрацію цих ділянок у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі і у Поземельній книзі за ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за рішенням апеляційного суду Житомирської області від 06.07.2009 р. визнано недійсними Державний акт про право власності на земельну ділянку та договір оренди земельної ділянки на вищевказані земельні ділянки на ім`я ОСОБА_2 .

Також вказує, що Постановою Корольовського районного суду від 10.12.2014 року скасовано рішення Житомирської міської ради № 585 від 09.12.2005 року про надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки пл. 0,0350 га в оренду земельної ділянки пл. 0,0143 га за адресою АДРЕСА_1 . Тому на даний час між співвласниками будинку АДРЕСА_1 постало питання встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками будинку, до яких належить позивачка та відповідач ОСОБА_2 . З приводу встановлення порядку користування прибудинковою земельною ділянкою Богунським районним судом розглядається цивільна справа № 295/13868/16ц за її позовом. По цій справі ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 23.04.2018 року, для встановлення порядку користування прибудинковою земельною ділянкою призначено земельно-технічну експертизу. Але експертизу не можливо провести, так як на Публічній кадастровій карті України є відомості про земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 кадастрові номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .За повідомленням судового експерта Ткач О.Ю. провести дослідження можливо, при умові скасування державної реєстрації вказаних земельних ділянок. Також експертом їй було надано витяги про реєстрацію ділянок за ОСОБА_2 .

З вищевикладених підстав вона зверталася до органів Держгеокадастру та просила скасувати державну реєстрацію земельних ділянок. Відповіддю від 01.06.2018 року їй було роз`яснено, що Управління не наділене повноваженнями та не має правових підстав для самостійного скасування державної реєстрації земельних ділянок, після чого вона і звернулася до суду.

На судове засідання 17.07.2019 р. сторони направили заяви, у яких: позивачка просила розглядати справу у її відсутність та задовольнити позов; представник відповідача ОСОБА_2 позов визнав, просив його задовольнити, а справу розглядати у його відсутність;представник відповідача Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області повідомив суд про неможливість явки свого представника у судове засідання, через перебування його у відпустці та просив судове засідання відкласти. У поданому відзиві Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області у задоволенні позову до нього просило відмовити, посилаючись на те, що для внесення змін до Державного земельного кадастру потрібно скасувати право власності за відповідачем ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд не визнає поважними причини неявки представника відповідача Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області, так як останній є органом державної влади має штат працівників і у разі перебування у відпустці одного представника, має можливість забезпечити явку іншого представника у судове засідання.А тому суд вирішує проводити розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 .

За змістом ст. 88 Земельного кодексу України (далі ЗК України), володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. Після встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками, кожен із них відповідно до положень ст. ст.116,118 Земельного кодексу України набуває права на отримання безоплатно у власність ділянки, що перебуває у його користуванні. Як зазначає позивачка ОСОБА_1 приводом її звернення до суду стала неможливість оформлення земельної ділянки, тобто питання стосується «майна».

При цьому поняття «майна» може стосуватися «існуючого майна» та активів, включаючи майнові зобов`язання, щодо яких заявник може заявити про те, що в нього існують принаймні «законні сподівання» на отримання реальної можливості користуватися правом власності (J.A. Pye (Oxford) LtdiJ.A. Pye (Oxford) LandLtd проти Сполученого Королівства [ВП], § 61; Maltzan та інші проти Німеччини [ВП] (dec.), § 74 c); Kopecky проти Словакії [ВП], § 35 c)). «Сnодівання» є «законними», якщо вони ґрунтуються на законодавчому положенні або на юридичному акті стосовно майнового інтересу, що розглядається (Saghinadze та інші проти Грузії, § 103).

Такі висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду у справі № 369/6516/16-ц від 01 серпня 2018 р. (провадження № 61-1796 св 17).

Як встановлено судом, у позивачки ОСОБА_1 є законні сподівання встановити порядок користування земельною ділянкою та у майбутньому отримати її у власність, після проходження законодавчо визначених процедур. Для реалізації цього права вона звернулася до суду та по справі № 295/13868/16-ц, яка перебуває на розгляді Богунського районного суду м. Житомира, просить визначити порядок користування прибудинковою земельною ділянкою за адресою будинковолодіння АДРЕСА_1 . Але у визначенні порядку користування земельною ділянкою, позивачка має перешкоди, так як земельно-технічну експертизу для встановлення такого порядку, неможливо провести, без скасування державної реєстрації земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у Державному земельному кадастрі, які зареєстровані за відповідачем ОСОБА_2 , що підтверджується повідомленням судового експерта Ткач О.Ю. Також обставини, щодо наявності відомостей про вищевказані земельні ділянки у Державному земельному кадастрі та відсутність відомостей про скасування (поновлення) записів у розділах книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди, вбачаються із повідомлень Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 31.01.2019 р. № 29-6-0.2-745/2-19 та від 05.09.2018 р. № 29-6-0.15-2268/123-18. Доказів того, що відповідні записи про земельні ділянки на час розгляду справи скасовані та відомості про земельні ділянки виключені із Державного земельного кадастру відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області не надано.

В той же час, правовстановлюючі документи на земельні ділянки відповідача ОСОБА_2 та рішення органу місцевого самоврядування про надання йому ділянок у власність та оренду за адресою будинковолодіння визнані недійсними у судовому порядку.

За рішенням апеляційного Житомирської області від 06.07.2009 р. по справі № 22ц/1704 визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0350 га по АДРЕСА_1 , виданий 16 травня 2006 р. на ім`я ОСОБА_2 та договір оренди земельної ділянки площею 0,0143 га по АДРЕСА_1 укладений 03 травня 2006 р. між Житомирською міською радою та ОСОБА_2 .

Із рішення вбачається, що підставою для скасування державного акту та договору оренди земельних ділянок стало не підписання співвласниками будинку угоди про порядок користування земельної ділянки між співвласниками, а судовим рішенням порядок користування земельною ділянкою не встановлювався. Апеляційний суд також прийшов до висновку, що кадастрові плани переданої ОСОБА_2 у власність та в оренду земельних ділянок (а.с. 19,зворот; а.с.20, зворот) не відповідають вимогам п.2.6 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999 року. В кадастровому плані до державного акту не нанесені межі будинків і споруд, розташованих на земельній ділянці; відсутні межі, поворотні точки та лінійні проміри поміж земельними ділянками ОСОБА_2 (350 кв.м.) і Житомирської міської ради (200 кв.м.). В кадастровому плані до договору оренди не нанесені межі будинків і споруд, розташованих на земельній ділянці; по точках А-Г не вказано межування ділянки ОСОБА_2 і Житомирської міської ради.

Постановою Корольовського районного суду від 10.12.2014 р. по справі № 296/4362/13-а скасовано рішення Житомирської міської ради № 585 від 09.12.2005 р. в частині надання ОСОБА_2 земельної ділянки пл. 0,0350 га у власність та в довгострокову оренду терміном на 10 років земельної ділянки пл. 0,0143 га за адресою : АДРЕСА_1 для будівництва та жилих будинків та господарських будівель.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. ст. 216, 236 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, в редакції чинній на час видачі державного акту ОСОБА_2 та укладення із ним договору оренди землі, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

За приписами ст. 202 ЗК України Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

2. Державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року № 174 від 02.07.2003 р. № 174, який був чинний на час державної реєстрації земельних ділянок за ОСОБА_2 і діяв до 07.07.2012 р. був затверджений Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель(далі Тимчасовий порядок).

За п.1.2. Тимчасового порядку визначено, що державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК. Із п.п. 2.8, 4.2., 4.3., 9.1 Тимчасового порядку вбачається, що реєстрація земельної ділянки у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі здійснюється шляхом внесення записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку;державних актів на право постійного користування земельною ділянкою; договорів оренди землі.

Відповідно до п.п. 12.7.2, 12.7.3. Тимчасового порядку поземельна книга містить відомості про власника (користувача) земельної ділянки, місце розташування земельної ділянки, державний акт на право власності на земельну ділянку (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі) та документи, на підставі яких набуто право власності (користування) земельною ділянкою, земельні сервітути, обмеження використання права власності (користування) земельної ділянки. Номер Поземельної книги збігається з кадастровим номером земельної ділянки.

Статтею 79-1 ЗК України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

У відповідності до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

З 01 січня 2013 р. набрав чинності Закон України «Про державний земельний кадастр», пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр»(далі Закон)державна реєстрація земельної ділянки-внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

Статтею 3 Закону визначено, що Державний земельний кадастр базується на принципах обов`язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об`єкти; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі, документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Згідно із ст. 15 Закону до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі тощо.

Крім того, згідно вимог ст. 16 Закону кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі і може бути скасований лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

За змістом ст. 24 Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» від 17.10.2012 р. № 1051 визначено порядок ведення державного земельного кадастру (далі Порядок № 1051).

Згідно п. 50 Порядку № 1051 дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки.

Пунктами 60, 61. Порядку № 1051 передбачено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора;у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Обставини справи свідчать, що у відповідача ОСОБА_2 відсутні земельні ділянки, як об`єкти цивільних прав. Його правовстановлюючі документи на земельні ділянки із кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 визнані недійсними, прав на ці ділянки він не має. Встановлено, що формування цих земельних ділянок відбувалося із порушенням законодавства. А тому відсутні підстави, щоб відомості про ці земельні ділянки та відповідача ОСОБА_2 , як їх власника надалі перебували у Державному земельному кадастрі, у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі та у Поземельній книзі.

Водночас, відповідач Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області та його органи самостійно позбавлені можливості скасувати реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, так як за ч. 10 ст. 24 З.У. «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним реєстратором, який здійснює таку реєстрацію у таких випадках: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не було зареєстровано з вини заявника.

Такі ж підстави для скасування державної реєстрації закріплені і у п. 114 Постанови КМУ « Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» від 17.10.2012 р. № 1051.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії яка порушує право та відновлення становища яке існувало до порушення. Згідно із ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії , виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 13 Європейської конвенції визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02)). Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Аналогічні положення за змістом закріплені у ст. 5 ЦПК України.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, щовідповідач Головне управління Держгеокадастру дійсно не наділене повноваженнями та не має правових підстав для самостійно скасування державної реєстрації земельних ділянок, суд задовольняє позов ОСОБА_1 та скасовує державну реєстрацію земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 у Державному земельному кадастрі, а також скасовує записи про реєстрацію цих ділянок у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі,шляхом скасування запису про державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку та запису про державну реєстрацію договору оренди на ім`я ОСОБА_2 та скасовує записи про реєстрацію земельних ділянок із відповідними кадастровими номерами у Поземельній книзі.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області викладені у його відзиві про те, що для внесення змін до Державного земельного кадастру потрібно скасувати право власності за співвідповідачем та звертає увагу, що право власності та право користування земельною ділянкою за співвідповідачем ОСОБА_2 скасоване на підставі рішення апеляційного суду Житомирської області від 06.07.2009 року. Також суд відхиляє, як помилкові доводи вказаного співвідповідача із посиланням на ч. 2 ст. 26 З.У. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та зауважує, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку та право оренди земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_2 не зареєстроване, що підтверджує Інформаційна довідка № 138996686 від 25.09.2018 року. ОСОБА_1 не ставить питання про скасування записів про права власності та права оренди за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а самі правовідносини та підстави її позову не стосуються скасування записів про право власності та право оренди у вищевказаному реєстрі, а стосуються скасування державної реєстрації земельних ділянок. Правовідносини мають інше правове регулювання, а реєстрація земельних ділянокта правовстановлюючих документів проводилася у порядку чинному на час такої реєстрації. Не вбачає суд і тих помилок про які відповідач вказує у відзиві, при внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки ОСОБА_2 мав чинні правовстановлюючі документи на земельні ділянки на підставі яких і була проведена державна реєстрація земельних ділянок. А після набрання чинності Закону України «Про державний земельний кадастр» така інформація була перенесена до Державного земельного кадастру із державного реєстру земель у автоматизованому порядку. Враховуючи скасування правовстановлюючих документів ОСОБА_2 та рішеньоргану місцевого самоврядування, державна реєстрація земельних ділянок підлягає скасуванню. А існування у Державному земельному кадастрі інформації, яка не відповідає дійсності відносно земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 суперечить принципам об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі визначених ст. 3 З.У. «Про державний земельний кадастр».

Враховуючи задоволення позову, за правилами ст. 141 ЦПК України суд покладає судові витрати у вигляді судового збору у сумі 2819,2 гривень на відповідачів, по 1409,6 гривень на кожного та стягує їх на користь держави, так як від сплати судового збору позивачка була звільнена.

Керуючись ст. ст. 16, 216, 236 ЦК України, ст. ст. 79-1, 126, 152, 202 ЗК України, Закон України «Про державний земельний кадастр», ст. ст. 4, 7, 5,8,10,12, 13, 81, 82, 141, 223, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління Держгеокадастру у Житомирській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок, задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровими номеромНОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у Державному земельному кадастрі, за відомостями якого власником ділянки є ОСОБА_2 .

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровими номеромНОМЕР_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у Державному земельному кадастрі, за відомостями якого орендарем ділянки є ОСОБА_2 .

Скасувати запис про державну реєстрацію державного акту про право власності на земельну ділянку НОМЕР_5 виданого 16 травня 2006 року на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у Книзі записів Реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010620900699 та скасувати запис про реєстрацію цієї ділянки(правовстановлюючого документу на неї) у Поземельній книзі (кадастровий номерНОМЕР_1 ).

Скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди землі укладеного 03 травня 2006 року між Житомирською міською радою та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 040620900296та скасувати запис про реєстрацію цієї ділянки(правовстановлюючого документу на неї) у Поземельній книзі (кадастровий номерНОМЕР_2 ).

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1409,6 грн. на користь держави.

Стягнути із Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області судовий збір у сумі 1409,6 грн. на користь держави.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється - з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомир І.Г. Перекупка