ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

Київ

справа №826/24619/15

касаційне провадження №К/9901/14426/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Желєзного І.В., Шарапи В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Загальноосвітнього навчального закладу «Гуманітарна гімназія «Гармонія» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2016 (головуючий суддя: Качур І.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 (головуючий суддя: Твердохліб В.А., судді: Костюк Л.О., Троян Н.М.) у справі №826/24619/15 за позовом Загальноосвітнього навчального закладу «Гуманітарна гімназія «Гармонія» до Головного управління юстиції у м. Києві в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаренко Ірини Павлівни, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року Загальноосвітній навчальний заклад «Гуманітарна гімназія «Гармонія» звернувся до суду з позовом до Головного управління юстиції у м. Києві в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаренко Ірини Павлівни, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просив:

визнати неправомірними дії державного реєстратора ВДРЮОФОП Дніпровського району РС ГТУЮ у м. Києві Бондаренко І.П., які полягають у проведенні 30.10.2013 реєстраційної дії №10671050008000640 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» на підставі документів, поданих не у повному обсязі;

зобов`язати ВДРЮОФОП Дніпровського району РС ГТУЮ у м. Києві скасувати реєстраційну дію №10671050008000640 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» від 30.10.2013.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що подані державному реєстратору документи на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи не відповідали вимогам законодавства, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для проведення оспорюваної реєстраційної дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016, адміністративний позов залишено без розгляду.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що наведені позивачем причини пропуску встановленого законом строку звернення до суду не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, а тому до спірних правовідносин застосуванню підлягають наслідки визначені статтями 100, 155 КАС України (у редакції чинній на момент вирішення справи; тут та надалі).

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального права просив суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Касаційна скарга обґрунтована тим, що подання адміністративного позову поза межами встановлених статтею 99 КАС України строків обумовлено необізнаністю позивача про вчинення державним реєстратором оспрюваних дій. Про те, що державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи проведена на підставі документів, які не відповідають вимогам законодавства позивач дізнався лише під час ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи, що мало місце у жовтні 2015 року та відразу звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2016 відкрито касаційне провадження у справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В порядку ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), п. 15 Перехідних положень КАС України за результатами автоматизованого розподілу від 16.07.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 КАС України.

Верховний Суд переглянув оскаржені судові рішення у межах доводів касаційної скарги з урахуванням вимог ст. 341 КАС України, з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.10.2013 державним реєстратором на підставі поданих документів (реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; рішення про внесення змін до установчих документів (примірник оригіналу); статуту; додатку до установчих документів; копії квитанції та документу, що засвідчує повноваження уповноваженої особи) була проведена реєстрація змін до установчих документів Загальноосвітнього навчального закладу «Гуманітарна гімназія «Гармонія», зокрема, щодо зміни складу засновників юридичної особи шляхом введення до складу засновників установи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зі статутною часткою кожної в розмірі 25%.

Вважаючи, що реєстраційна дія проведена на підставі документів, які не відповідають вимогам законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Як стверджує позивач, про порушення своїх прав та інтересів останній дізнався лише 15.10.2015 під час ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частиною другою статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вирогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно відомостей зазначених у протоколі Зборів Засновників Загальноосвітнього навчального закладу «Гуманітарна гімназія «Гармонія» від 14.10.2013 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийнято до складу засновників Гімназії.

У зв`язку з цим, керівником установи ( ОСОБА_3 діяла у статусі єдиного засновника гімназії) особисто було доручено ОСОБА_2 провести державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи.

Зазначені обставини знайшли своє підтвердження матеріалами касаційної скарги.

30.10.2013 уповноважену особу установи - ОСОБА_2 було ознайомлено з описом документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», що підтверджується підписом останньої та цього ж дня проведено реєстраційні дії.

Отже, зазначене свідчить, що існували умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав, проте позивач через байдужість до них або небажання дізнатися про їх порушення не вчинив дії пов`язані з оскарженням реєстраційних дій вчасно.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Матеріали справи не містять доказів наявності непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Необізнаність керівника установи ОСОБА_3 у галузі права не можна вважати об`єктивно непереборною обставиною, яка унеможливила своєчасне звернення до суду. Тим більше, що керівник була обізнана про необхідність проведення цих реєстраційних дій та особисто надала розпорядження ОСОБА_2 підготувати необхідний пакет документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Судом апеляційної інстанції також обґрунтовано відхилені подані позивачем на стадії апеляційного розгляду докази (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Загальноосвітнього навчального закладу «Гуманітарна гімназія «Гармонія» та висновок науково-правової експертизи щодо відповідності вимогам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» реєстрації змін до установчих документів скаргу Загальноосвітнього навчального закладу «Гуманітарна гімназія «Гармонія» від 23.05.2016), з огляду на те, що такі документи жодним чином не підтверджують підстави пропуску строку звернення до суду або об`єктивну неможливість звернення із цим позовом вчасно.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до пункту дев`ятого частини першої статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо наявності правових підстав для залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду без поважних на те причин.

Окремо Верховний Суд звертає увагу на те, що предметом касаційного перегляду у цій справі є лише законність ухвали про залишення адміністративного позову без розгляду з мотивів пропуску строку. Питання можливості захисту порушеного права по суті та доступу до суду повинні вирішуватися окремо з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції спору у тотожних правовідносинах.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченням на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Загальноосвітнього навчального закладу «Гуманітарна гімназія «Гармонія» залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 у справі №826/24619/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

І. В. Желєзний

В. М. Шарапа