ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 лютого 2010 р.                                                                                    № 30/251  

  Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачаНегоди Є.В. дов. б/н від 26.05.2009 р.

відповідачівне з’явилися

скаржникаВоробйової І.В. дов. №701 від 27.11.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПодільської районної в м. Києві ради

на рішеннягосподарського суду  м. Києва від 11.06.2009 р.

у справі№ 30/251

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Клуб"

до1.          Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМО-Сервіс"

2.          Комунального підприємства " Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"

провизнання права власності та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 3 до 10 лютого 2010 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю  (надалі ТОВ) "Сервіс-Клуб" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ)  "ТМО-Сервіс" та Комунального підприємства " Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання права власності на нежитлові будівлі Літ. "А", "Б", "Д", що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26а та зобов'язання БТІ здійснити реєстрацію права власності на вказані будівлі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вищезазначене нерухоме майно за актом приймання-передачі було передане до статутного фонду позивача, однак  ТОВ  "ТМО-Сервіс" відмовляється  передати товариству документи на це майно.

Рішенням господарського суду  м. Києва від 11.06.2009 року (суддя Ващенко Т.М.) позов задоволений, за ТОВ "Сервіс-Клуб" визнане право власності на вищеперераховане майно та зобов'язано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати право власності на це майно.

Судове рішення мотивоване посиланням на норми ст. ст. 115, 329, 386, 392 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" на те, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками,  згідно з нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" нерухоме майно підлягає реєстрації, підставою для державної реєстрації  є, зокрема, відповідне судове рішення.

Не погоджуючись  з прийнятим у справі рішенням, Подільська районна в м. Києві рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на те, що судове рішення стосується прав та обов'язків скаржника, однак останній не був залучений до участі у справі, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає про те, що дозволи на будівництво вищезазначених будівель не видавались, земельні ділянки під уже збудоване майно не  надавались, тобто вказані будівлі зведені самочинно, тому визнання на них права власності є незаконним.

У відзиві на касаційну скаргу позивач ТОВ "Сервіс-Клуб" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без зміни, як таке що відповідає обставинам справи та чинному законодавству.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача та скаржника, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга  підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є матеріально правова вимога про визнання права власності на  нерухоме майно  – вищезазначені нежитлові будівлі, що  розміщені за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26а та зобов'язання БТІ здійснити реєстрацію права власності на вказані будівлі.

Приймаючи рішення про визнання права власності та  зобов'язуючи Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати це право у визначеному законом порядку, суд  виходив з того, що спірне  майно  внесене відповідачем - ТОВ  "ТМО-Сервіс" до Статутного фонду позивача - ТОВ "Сервіс-Клуб", а відтак останній  з урахуванням норм ст. ст. 115, 329, 386, 392 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" набув права власності на це майно.

Проте, з  таким висновком суду погодитись не можна,   через те, що   всупереч положенням ст. ст. 43, 84 Господарського процесуального кодексу України, роз’яснень, що містяться  в п. п. 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 “Про судове рішення" з відповідними змінами, суд не виконав всі вимоги процесуального законодавства,  допустив неповноту дослідження обставин справи, що виключає правильне застосування норм матеріального права.

Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 15 цього Кодексу кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України передбачає право відповідних осіб звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. ст. 316-319, 328  Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном .

З наведеного вбачається, що лише власник майна може ним розпоряджатися, зокрема, вносити до Статутного фонду товариства, що створюється за участю такого власника.

Господарським судом під час розгляду справи не з'ясовувалось питання  чи був відповідач - ТОВ  "ТМО-Сервіс" власником спірного нерухомого майна на момент його внесення до  Статутного фонду позивача, чи були у відповідача в наявності правовстановлюючі документи, що  підтверджують право власності на майно. Дослідження цих обставин має важливе значення для правильного вирішення спору і у зв'язку з тим, що позивач у позовній заяві відзначав, то названий відповідач відмовився передати такі документи ТОВ "Сервіс-Клуб".

У поданій касаційній скарзі Подільська районна в м. Києві рада стверджує, що дозволи на будівництво вищезазначених будівель не видавались, земельні ділянки під уже збудоване майно не  надавались, тобто вказані будівлі зведені самочинно.

Зазначені доводи також потребують перевірки та належної оцінки.

В силу п. 3 ч. 2 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу  України прийняття господарським судом рішення або постанови, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі в справі, є  в будь –якому випадку підставою для скасування судових рішень.

Зважаючи на викладене, при новому розгляді справи господарському суду  відповідно до ст.ст. 24, 65 Господарського процесуального кодексу України слід розглянути питання щодо  необхідності залучення  органу місцевого самоврядування, на  який законодавством покладено прийняття відповідного рішення про реєстрацію нерухомого майна.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

     Касаційну скаргу Подільської районної в м. Києві ради  задовольнити частково.

Рішення господарського суду  м. Києва від 11.06.2009 року у справі №30/251 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий  суддя
Кравчук Г.А.

СуддяМачульський Г.М.

Суддя
Шаргало В.І.