Справа № 2-1208/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

                        ( заочне )

12 березня 2010 р.                                               м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя, у складі:

Головуючого судді - Малухіна В.В.,

При секретарі – Борисової О.Д,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договіру купівлі-продажу недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 13.07.2009 р. звернувся до суду із вказаними позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.03.2002 р. відповідачка продала квартиру АДРЕСА_1, що належала йому,  його брату ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у рівних частках по 1/3 частки кожному. ОСОБА_2 обіцяла після продажу квартири купити йому окреме житло і тому від дав згоду на продаж квартири, але вона обіцянку не виконала. Від продажу квартири він не отримав  ні грошей ні будь-якого іншого майна. Вважає, що П`ятакова його обманула, просить визнати договір купівлі-продажу вказаної квартири недійсним та застосувати наслідки недійсності договору – реституцію.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просили задовольнити, наполягав на тому, що договір купівлі-продажу квартири підписав під впливом обману.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином про виклик до суду на 05.11.2009 р., 30.01.2010(л.с.22) на 12.03.2010 р кореспонденція повернулася за спливом терміну зберігання. Відповідно ст.77 ЦПК України ОСОБА_2 не повідомила про зміну свого місця проживання, тому вважається повідомленою належним чином.

Третя особа -ОСОБА_4, повідомлен належними чином до суду не з`явився, ніяких заяв чи клопотань не надходило.

Третя особа – ОСОБА_5, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Третя особа- Приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АРК ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що нею 20.03.2002 р. було посвідчено Догорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 у рівних частках по 1/3 частки кожному, на продаж квартири було надано дозвіл органу опіки та піклування з огляду на те, що діти не досягли повноліття та була згода їх матері ОСОБА_2на підписання договіру, сторонам був роз`яснений зміст та правова природа правочину та норми діючого законодавства, підстав для відмови Сторонам в посвідчені Договору не існувало. Просила розглянути справу в подальшому за її відсутності та застосувати строк позовної давності передбачений законом.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася, повідомлена належно, про причини неявки суду не повідомила. Позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, у зв'язку з чим, суд вважає можливим розглянути справу у порядку передбаченому ст.ст.169, 224 ЦПК України.

Відповідно до ст.ст.11, 27, 60 ЦПК України, суд  розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 20.03.2002 р. було укладено Догорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1,  ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 продали належну їм на праві власності - по 1/3 частки кожному, квартиру а ОСОБА_9 купив вказану квартиру за оплатним, нотаріально посвідченим договором. На продаж квартири було надано дозвіл органу опіки та піклування з огляду на те, що діти, які були співвласниками квартири, на час укладання договіру не досягли повноліття. Нотаріусом посвідчено згоду матері неповнолітніх дітей на підписання договіру (л.с.4). На час розгляду справи власником квартири АДРЕСА_1, на підставі договіру купівлі-продажу від 04.08.2004 р. є ОСОБА_5

Відповідно ЦК УРСР, якій діяв на час укладання договіру купівлі-продажу, ст.ст.48, 57 передбачено можливість визнання правочину недійсним, якщо його укладено під впливом обману, та наслідки визнання такого правочину недійсним. Аналогичні норми містяться у ЦК України, якій діє на час розгляду справи- ст.ст.203, 215, 230.

Відповідно Постанови №9 Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. у п.п.19, 20  роз`яснюється, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу у діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.

Перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до ч.1 ст.261 ЦК – від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, правових підстав для  визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним суд не вбачає. Позивачем не доведено, що відповідач ОСОБА_2 навмисно ввела його в оману щоб продати квартиру. Від продажу квартири продавці ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 отримали від покупця 7000 гривень, ще до підписання договіру, і ніяких застережень чи умов розподілу отриманих грошей не існувало. Доводи позивача, що відповідачка обіцяла купити йому житло не доведено позивачем у суді. Договір кунівлі продажу квартири виконано обома стронами повністю.

Позивачем пропущено трирічний строк позовної давності і він не просив його поновити,  посилання позивача, що він не знав, що має право оскаржити у судовому порядку правочин купівлі- продажу суд бере до уваги, зважаючи на майновий стан позивача і труднощи в отриманні правової допомоги.

У зв`язки з тим, що судом відмовляється у визнанні правочину недійсним, не підлягають задоволенню вимоги про застосування реституції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст.ст.48, 57 ЦК УРСР, ст.ст. ст.ст.203, 215, 230, 261 ЦК України,  ст.ст. 4, 7, 10, 11, 27, 31, 57,60,88,169, 209-212,  215, 224-228 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 -   відмовити повністю.

Сплачені судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі до суду заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів від дня проголошення рішення, і апеляційної скарги на рішення суду  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Заява про перегляд заочного рішення суду,  може бути подано відповідачем до Центрального районного суду м. Сімферополя   протягом  10 днів  з дня отримання  копії рішення.  

  Суддя: