Судове рішення 902/1722/14 від 01.08.2019

Судове рішення #80586597

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________

У Х В А Л А

26 липня 2019 р. Справа № 902/1722/14

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Лабунської Т.І.,

за участю: секретаря судового засідання Матущак О.В.,

представника позивача (арбітражного керуючого (ліквідатора) Василика В.В.) - Святецький О.В.,

представників відповідача - Воловодівський І.В., Сидорюк Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" (вул. 40-річчя Перемоги, б.27, м. Вінниця, 21036; адреса для листування: 01030, м. Київ, а/с 23)

до: Дочірнього підприємства "Вінницький ОблАвтоДор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. 40-річчя Перемоги, 27, м. Вінниця, 21100)

про стягнення 1 871 600,00 грн дебіторської заборгованості

в межах справи № 902/1722/14

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Сєвєродонецького "Об`єднання склопластик", м. Київ

до: Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд", м. Вінниця

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Південьзахідшляхбуд" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Дочірнього підприємства "Вінницький ОблАвтоДор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 1 871 600,00 грн дебіторської заборгованості.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що арбітражний керуючий (ліквідатор) Василик В.В., досліджуючи питання дебіторської заборгованості "Південьзахідшляхбуд" серед матеріалів наданих йому в розпорядження виявив копію акту взаємозаліку від 30.06.2016 року, оригінали аналогічних щомісячних актів взаємозаліку, акти здачі-прийняття робіт та виставлених на підставі них рахунків за період з липня 2017 року по березень 2018 року, підписаних між позивачем в особі арбітражного керуючого Ретьмана О.А. та відповідачем в особі т.в.о. директора Шаповала І.В ОСОБА_1 , з аналізу яких встановив, що станом на 01.06.2016 року за відповідачем рахується дебіторська заборгованість у розмірі 1090 771,68 грн. Вказана заборгованість за твердженням представника позивача за домовленістю сторін зараховується до зустрічних вимог відповідача в рахунок погашення щомісячної плати за договором оренди нерухомого майна від 01.02.2011 року № ОР 01/02-11.

В ході проведення інвентаризації майна ПАТ "Південьзахідшляхбуд" комісією було встановлено, що згідно даних обліку боржника у відповідача рахується дебіторська заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 1 871 600,00 грн за неналежне виконання умов договору оренди нерухомого майна від 01.02.2011 року № ОР 01/02-11.

Враховуючи те, що відповідач незважаючи на надіслані на його адресу запити про необхідність погашення боргу, так і не розрахувався в добровільному порядку, позивач звернувся з вищезазначеним позовом до суду для стягнення 1 871 600,00 грн дебіторської заборгованості в судовому порядку.

Ухвалою суду від 26.04.2019 року за вказаним позовом відкрито провадження у межах справи № 902/1722/14, визначено, що спір підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.05.2019 року.

Окрім того, даною ухвалою суду в порядку ст. 81 ГПК України було витребувано у відповідача та арбітражного керуючого Ретьмана О.А. ряд письмових доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, у зв"язку з їх відсутністю у позивача.

31.05.2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позовні вимоги ПАТ "Південьзахідшляхбуд" є необгрунтованими, недоведеними, а відтак не підлягають задоволенню.

Власну позицію у відзиві відповідач мотивує тим, що заявлена позивачем до стягнення сума дебіторської заборгованості є доказово не доведеною. На думку відповідача додані позивачем до позовної заяви документи доводять лише факт листування між сторонами та факт зарахування зустрічних вимог у період з січня 2016 року по червень 2016 року в рахунок погашення заборгованості ДП "Вінницький ОблАвтоДор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" по орендній платі в рахунок погашення кредиторської заборгованості відповідача перед ПАТ "Південьзахідшляхбуд".

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву відповідач письмово пояснив неможливість подання ним письмових доказів витребуваних ухвалою суду від 26.04.2019 року з тих підстав, що відповідні документи в рамках договору № РД -10/08-022 від 15.10.2008 року не збереглися, у зв"язку зі збігом строку зберігання. В підтвердження викладеного останнім додано довідку № 323 від 31.05.2019 року.

Ухвалами суду від 21.05.2019 року, 12.06.2019 року, 01.07.2019 року підготовче засідання з підстав, передбачених законодавством неодноразово відкладалося, востаннє на 16.07.2019 року.

Ухвалою суду від 16.07.2019 року закрито підготовче провадження та призначено позовну заяву ПАТ "Південьзахідшляхбуд" до ДП "Вінницький ОблАвтоДор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 1 871 600,00 грн у межах справи № 902/1722/14 для судового розгляду по суті на 26.07.2019 року.

26.07.2019 року в судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

В свою чергу, представники відповідачів проти позову заперечили, підтримавши позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази надані в обгрунтування та заперечення позовних вимог суд встановив наступні обставини.

Із змісту позовної заяви та пояснень представника позивача суд встановив, що попереднім арбітражним керуючим ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Ретьманом О.А. за результатами проведення інвентаризації активів боржника було встановлено наявність дебіторської заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 1 871 600,00 грн.

В подальшому питанням дослідження дебіторської заборгованості ПАТ "Південьзахідшляхбуд" займався арбітражний керуючий (ліквідатор) Василик В.В., яким було виявлено копію акту взаємозаліку від 30.06.2016 року, оригінали аналогічних щомісячних актів взаємозаліку, акти здачі - прийняття робіт та виставлені на підставі них рахунки за період з липня 2017 року по березень 2018 року, підписаних між сторонами.

Судом з"ясовано, що з аналізу змісту акту взаємозаліку від 30.06.2016 року арбітражний керуючий (ліквідатор) Василик В.В. встановив, що станом на 01.06.2016 року відповідач визнав наявність дебіторської заборгованості перед позивачем у розмірі 1 090 771,68 грн та в даному акті сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних вимог на загальну суму 31 016,49 грн, у т.ч. ПДВ 5 169,42 грн.

Щодо змісту інших актів взаємозаліку, актів здачі-прийняття робіт та виставлених на підставі них рахунків за період з липня 2017 року по березень 2018 року арбітражний керуючий (ліквідатор) Василик В.В. в позовній заяві зауважив, що останні підтверджують зарахування зустрічних вимог відповідача в рахунок погашення щомісячної плати за договором оренди нерухомого майна від 01.02.2011 року № ОР 01/02-11, укладеного між сторонами.

Із доданих позивачем до позовних матеріалів запитів суд встановив, що арбітражний керуючий (ліквідатор) Василик В.В., у зв"язку з відсутністю у нього первинних документів щодо виникнення дебіторської заборгованості відповідача, а також договору оренди від 01.02.2011 року № OP 01/02-11 надсилав на адресу відповідача запити від 23.05.2018 року № 02-14/124, від 01.06.2018 року № 02-14/133 про надання актів звірки взаєморозрахунків та відповідних договорів зі всіма існуючими додатками.

У відповідь на запит № 02-14/124, відповідач надіслав копію договору оренди від 01.02.2011 року № OP 01/02-11 разом з актами взаємозаліку, актами здачі-приймання робіт, рахунками за період з березня 2018 року по липень 2018 року.

При цьому, у відповідь на запит № 02-14/133, відповідач повідомив позивача про те, що дебіторська заборгованість ДП «Вінницький облавтодор» виникла на підставі договору № РД-10/08-022 від 15.10.2008 року, який разом з додатками не зберігся

На повторний запит від 03.10.2018 року № 02-14/193 відповідач листом від 05.12.2018 року № 880 також повідомив про відсутність у нього договору № РД-10/08-022 від 15.10.2008 року.

Суд встановивши наведені обставини з"ясував, що в матеріалах справи відсутні договори № РД-10/08-022 від 15.10.2008 року та № OP 01/02-11 від 01.02.2011 року, якими б підтверджувалися господарські правовідносини між сторонами та на підставі яких можливо було б з"ясувати предмет спору, взаємні права та обов"язки сторін щодо порядку сплати орендної плати, її обчислення та відповідальність сторін за невиконання умов договору.

Виключно з пояснень самих представників сторін суд встановив, що такі договори існували, однак дослідити їх зміст не вбачається за можливе, у зв"язку з їх ненаданням.

Відтак дослідження обгрунтованості заявленої до стягнення суми дебіторської заборгованості суд здійснював на підставі лише актів взаємозаліку, запитів та листів наданих позивачем, як докази в підтвердження заявлених позовних вимог.

Дослідивши відповідні акти взаємозаліку, запити та листи між сторонами, надавши їм належну оцінку, як доказу з точки зору належності, достатності та допустимості суд встановив, що останні не є такими в розумінні статтей 76-77 ГПК України з огляду на наступне.

Детально ознайомившись зі змістом актів взаємозаліку суд встановив, що останні жодним чином не пов"язані з господарськими правовідносинами, які виникли у 2008 році між сторонами на підставі договору оренди № РД-10/08-022 від 15.10.2008 року. До того ж у відповідних документах вказані абсолютно інші суми заборгованості, які є відмінними від заявленої до стягнення ціни позову.

Щодо запитів та листів, доданих позивачем до позовної заяви, як доказів на підтвердження позовних вимог суд вважає за необхідне погодитися з позицією відповідача, що останні доводять виключно лише факт листування між сторонами та факт зарахування зустрічних вимог у період з січня 2016 року по червень 2016 року в рахунок погашення заборгованості ДП "Вінницький ОблАвтоДор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" по орендній платі в рахунок погашення кредиторської заборгованості відповідача перед ПАТ "Південьзахідшляхбуд".

Водночас слід наголосити на тому, що ні акт взаємозаліку, а ні жодні листи та запити не є первинними документами в розумінні ст. 1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" якими підтверджується наявність боргу.

Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпункт 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 визначає, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До первинних бухгалтерських документів відноситься: видаткова накладна, товарно - транспортна накладна, акт приймання виконаних робіт (послуг), касові ордери (прибутковий та видатковий), рахунок фактура (інвойс), бухгалтерська довідка.

Слід підкреслити, що акт взаємозаліку не є зведеним обліковим документом, оскільки є лише технічним (фіксуючим) документом, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт взаємозаліку не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, тобто акт не є належним доказом здійснення суб`єктами господарювання господарських операцій за певним правочином.

Разом з тим, не є первинним бухгалтерським документом й податкові накладні, лише у сукупності з іншими письмовим доказами, що є первинними документами можуть додатково підтверджувати факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Законодавцем у ст.ст. 76-79 ГПК України визначено, що докази за своїми юридичними властивостями мають бути належними, достатніми, допустимими та достовірними.

Необхідно зауважити, що одним із важливих принципів господарського процесу є принцип змагальності, який вказує на те, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи із змісту даного принципу господарського судочинства головним обов"язком позивача є доведення факту порушення відповідачем його прав і законних інтересів у договірних відносинах та існування заборгованості.

З встановлених вище обставин вбачається, що ПАТ "Південьзахідшляхбуд" не довів факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов"язань та існування заборгованості у розмірі 1 871 600,00 грн. Долучені позивачем до позовних матеріалів документи юридично не підтвердили обгрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та в повній мірі спростовуються вищенаведеними судом обставинами.

Тому, з урахуванням викладеного, у позові про стягнення 1 871 600,00 грн боргу слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.

Частинами 1, 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абз.4 ч. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013 року Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за наслідком розгляду в межах справи про банкрутство майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви повністю або частково).

Керуючись ст. 9 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 2, 3, 7, 11, ч. 6 ст. 12, 13, 14, 15, 18, п. 8 ч. 1 ст. 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 234, ч. 1 ст. 235, 236, 255, 256, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" до Дочірнього підприємства "Вінницький ОблАвтоДор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 1 871 600,00 грн дебіторської заборгованості.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" (вул. 40-річчя Перемоги, б.27, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 03449841) в доход Державного бюджету України 28 074,00 грн - судового збору.

3. Видати наказ.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 26.07.2018 року.

5. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 31.07.2019 року.

7. Копію ухвали суду надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук.прим.:

1 - до справи;

2, 3 - Публічне акціонерне товариство "Південьзахідшляхбуд" (вул. 40-річчя Перемоги, б.27, м. Вінниця, 21036; представник ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Коломієць М.О.:01030, м. Київ, а/с 23);

4-Дочірнє підприємство "Вінницький ОблАвтоДор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. 40-річчя Перемоги, 27, м. Вінниця, 21100).

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація