печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50582/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Бортницької В.В.

з участю секретаря Бондаренко О.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

16.10.2018 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Пенсійного фонду України (далі - відповідач, ПФУ), в якому просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 13 068,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 є пенсіонером, інвалідом II групи. Інвалідність призначена, у зв`язку із захворюванням - двосторонній коксартроз 4 ступеня. Оскільки позивач, внаслідок свого захворювання змушений терпіти фізичний біль, він постійно потребує медикаментозного лікування. Кошти на медикаменти ОСОБА_1 розраховує кожен місяць з 23 числа, коли одержує пенсію. Однак, у липні 2018 року позивач одержав пенсію на три дні пізніше, а саме 26.07.2018, внаслідок чого він не зміг придбати необхідні ліки, що спричинило йому фізичні болі та страждання на протязі трьох днів та ночей. Такі дії Пенсійного фонду України призвели до душевних страждань позивача, які підлягають до відшкодування.

У відзиві до позовної заяви представник Пенсійного фонду України проти вимог позову заперечував, зазначивши, що виплата пенсії позивачу у липні 2018 була забезпечена у повному обсязі, яку останні одержав 26.07.2018. Пенсія громадянам України виплачується, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, включно, тому підстав стверджувати про триденну затримку щодо виплати пенсії не вбачається. Щодо моральної шкоди, то розрахунок та оцінка позивачем його душевних страждань є теоретичними, не підтвердженими відповідними документами, іншими належними і допустимими доказами.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач не вказав жодного закону, який дозволяє йому затримувати пенсію. Щодо відсутності фізичної болі та страждань, то позивачем надано достатньо доказів, які стверджують біль при коксартрозі 4 ступеня.

Ухвалою судді від 19.10.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до ПФУ про стягнення моральної шкоди залишено без руху.

27.11.2018 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити в спрощеному порядку без виклику сторін.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером по інвалідності, 2 група, загальне захворювання (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 ).

Згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда № 249 ОСОБА_1 поставлено діагноз Двосторонній коксартроз IV ступеня. Відповідач має право на виплату йому пенсії.

Згідно із положенням ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

24 липня 2017 року позивач, зважаючи, що не одержав пенсію 23.07.2018 звернувся до «Урядового контактного центру» з приводу цих питань.

Згідно листа відповідача ОСОБА_1 від 30.07.2018 № 841/Г-99-16 стан фінансування виплат за пропозицією Пенсійного фонду України та Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» Міністерством соціальної політики України подовжено виплатний період по 27 липня 2018 року. Крім того, у зазначеному листі вказано, що позивачу виплата пенсії здійснена 26.07.2018. Вказані обставини також підтверджуються випискою з особового рахунку ОСОБА_1 ..

За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з частинами один та два статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частин один та шість статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлена виплата пенсії не пізніше 25 числа кожного місяця, за який виплачується пенсія, а пенсія позивачу виплачена 26.07.2018. Отже, виходячи з обставини вказаних позивачем його твердження щодо триденної затримки у виплаті йому пенсії, згідно наданих документів не встановлена.

Також, позивачем не надано доказів на підтвердження своїх аргументів, що ним здійснювалась регулярна закупівля лікарських засобів 23 числа кожного місяця. Чеки щодо оплати лікарських засобів надані після липня 2018 року. Відтак, суд критично ставиться до аргументів позивача щодо регулярної закупівлі ним ліків 23 числа кожного місяці.

Аналізуючи докази надані позивачем на підтвердження своїх аргументів, суд не вбачає їх достатність для встановлення обставин визначених ст. 23 ЦК України щодо відшкодування моральної шкоди.

За цих підстав позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

В силу положень п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

У разі понесення судових витрат відповідачем вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. 23 ЦК України, ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264,265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Бортницька