Постанова

Іменем України

24 липня 2019 року

м. Київ

справа № 559/1313/17

провадження № 61-47587св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року у складі судді Бондаренко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 році Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 вересня 2018 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним кредитний договір від 25 квітня 2014 року, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

У вересні 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» подано апеляційну скаргу, яка підписана його представником за довіреністю Литвиненко О. Л.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що подана представником ПАТ КБ «ПриватБанк» апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, до апеляційної скарги не додані докази того, що особа, яка підписала скаргу, є адвокатом і діє на підставі ордера та довіреності як адвокат.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2018 року до Верховного Суду, ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що подана апеляційна скарга оформлена з дотриманням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України. Посилання апеляційного суду на необхідність надання Литвиненко О. Л. доказів на підтвердження того, що вона представляє інтереси ПАТ КБ «ПриватБанк» як адвокат, не відповідають обставинам справи та вимогам цивільного процесуального законодавства України, зокрема, статтям 58, 60 та 274 ЦПК України. Висновок апеляційного суду про те, що вказана цивільна справа не є малозначною, належного правового обґрунтування не містить.

Надходження справи до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року і витребувано із Дубенського міськрайонного суду Рівненської області цивільну справу № 559/1313/17.

У січні 2019 року цивільна справа № 559/1313/17 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору недійсним призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанції

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 вересня 2018 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним кредитний договір від 25 квітня 2014 року, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1

У вересні 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, яка підписана його представником за довіреністю Литвиненко О . Л .

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк», суд апеляційної інстанції вважав, що оскільки представник банку Литвиненко О. Л . не є адвокатом, то відповідно до статті

131-2 Конституції України вона не уповноважений представляти інтереси банку в суді апеляційної інстанції.

Такі висновки апеляційного суду є правильними.

Згідно з частиною третьою статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Відповідно до частини третьої статті 131-2 Конституції України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з апеляційною скаргою), виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом «б» пункту 16 Закону України від 02 червня 2016 року «Про внесення змін щодо Конституції України» (щодо правосуддя) розділ ХV «Перехідні положення» Конституції України доповнено пунктом 16-1.

Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 розділ ХV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Указаний Закон України набрав чинності 30 вересня 2016 року.

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з цим позовом у червні 2017 року.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 05 липня 2017 року відкрите провадження у справі № 559/1313/17 та призначено судове засідання у цій у справі.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Отже, з 01 січня 2018 року у суді апеляційної інстанції представництво сторін у цій справі обмежується виключно адвокатами, оскільки провадження в суді першої інстанції було розпочате після 30 вересня 2016 року, а саме 15 червня 2017 року.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд помилково вважав цю справу немалозначною, у зв`язку з чим мав розглянути її у порядку спрощеного позовного провадження, який не передбачає обов`язкову участь адвоката як представника сторони, є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета.

Предметом спору у цій справі за первісним позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11829,87 грн, а за зустрічним позовом ОСОБА_1 - визнання кредитного договору недійсним.

Таким чином, ця справа не є малозначною в силу закону (на підставі пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України), оскільки серед позовних вимог наявна вимога немайнового характеру щодо визнання кредитного договору недійсним. Тому така справа могла бути визнана малозначною лише за постановлення ухвали суду про віднесення її до категорії малозначних.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України кваліфікація справи як малозначної за пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України належить до дискреційних повноважень суду. Апеляційний суд, врахувавши предмет спору і те, що у справі було заявлено зустрічний позов про визнання кредитного недійсним, виходив з того, що пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України не може бути застосовано до спірних правовідносин.

Під час відкриття касаційного провадження у справі Верховний Суд також не встановив наявність підстав для віднесення справи до категорії малозначних.

Таким чином, апеляційний суд обґрунтовано вказав на порушення представником ПАТ КБ «ПриватБанк» вимог статті 131-2 Конституції України і визнав апеляційну скаргу представника ПАТ «ПриватБанк» неподаною та повернув її відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Отже, доводи касаційної скарги не вказують на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 410 ЦПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк