Судове рішення #80576207

П О С Т А Н О В А


І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 року м. Київ

Справа №752/2394/15-ц

Резолютивна частина постанови оголошена 24 липня 2019 року

Повний текст постанови складено 25 липня 2019 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Довгополої А.В.


сторони: позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк»

відповідач ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_5

третя особа: Іпотечний центр в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Литвиненко Олени Леонідівни, яка діє на підставі довіреності в інтересах Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва, ухваленого суддею Колдіною О.О. від 05 липня 2018 року, повний текст рішення виготовлено 29 жовтня 2018 року в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог Іпотечний центр в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним, -

Справа №752/2394/15-ц

№ апеляційного провадження:22-ц/824/3363/2019

Головуючий у суді першої інстанції:Колдіна О. О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним 31.05.2005 р. № К2U4GF002600772 в розмірі 22656,22 доларів США, що за курсом на момент здійснення розрахунку становило 349132,35 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов Договору Банк зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит в розмірі 26000 доларів США на термін до 30.05.2025 р., а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором.

Сторони погодили, що погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, шляхом надання грошових коштів Позичальником для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат згідно кредитного договору. У випадку порушення зобов`язань за кредитним договором Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нарахованих від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

З метою забезпечення виконання умов Кредитного договору № К2U4GF002600772 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 були укладені Договори поруки.

Позивач зазначає, що Банком на адресу Поручителів були направлені письмові вимоги щодо невиконання зобов`язань за Кредитним договором № К2U4GF002600772, яку вони повинні були виконати протягом п`яти календарних днів з моменту її отримання, однак зазначені зобов`язання не виконали.

В зв`язу з невиконання зобов`язань за Кредитним договором № К2U4GF002600772 позивач просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості в розмірі 22656,22 доларів США, що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 21029,34 доларів США, у т.ч. прострочене тіло -749,08 доларів США, заборгованість по відсоткам 1620,06 доларів США , в т.ч. прострочені відсотки 1518,50 доларів США, пені в сумі 6,82 доларів США.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання Кредитного договору № К2U4GF002600772 недійсним, посилаючись на порушення Банком положень ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і ненадання інформації про умови кредитування.

Крім того, відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним, посилається на включення Банком до умов договору несправедливих умов щодо обов`язку до отримання кредиту укласти договори забезпечення, договір Страхування за погодженням з Банком, а також можливість збільшення відсотків з користування кредитними коштами. Кредитодавцем не видавався графік погашення кредиту, договір не містив посилання на рахунки, на які зараховуються платежі з погашення кредиту.

Відповідно до положень ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» ОСОБА_1 просить визнати кредитний договір недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину, визнавши недійсним всі договори забезпечення та зобов`язати ПАТ КБ «ПриватБанк» зарахувати сплачені ним кошти в рахунок погашення тіла кредиту без виплати відсотків.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог: Іпотечний центр в м.Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним -відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представником АТ КБ «ПриватБанк» Литвиненко О.Л. подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк», та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість рішеннґ суду.

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа: Іпотечний центр в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», в судове засідання не з`явилися.

Колегія суддів враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов`язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення позивача ПАТ КБ «ПриватБанк», та третьої особи: Іпотечний центр в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права.

За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ч.1 ст.372 ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

За таких обставин, обставин апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» та третьої особи: Іпотечний центр в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 31 травня 2005 року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № К2U4GF002600772.

Відповідно до умов Договору Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит, шляхом видачі готівкових коштів через касу Банку на строк до 30 травня 2025 року у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в розмірі 32520 доларів США на наступні цілі: на придбання нерухомості в розмірі 26000 доларів США, на оплату страхових платежів по особистому страхування в розмірі 2600 доларів США, на оплату страхових платежів по страхуванню нерухомості в розмірі 3920 доларів США, зі сплатою за користування Кредитом процентів розмірі 1% в місяць на суму залишку заборгованості по Кредиту, комісію в розмірі суми 0,5% від суми виданого кредиту першочергово в момент отримання кредиту плюс 0,30% доларів США від суми виданого кредиту щомісяця.

Згідно п.1 Договору погашення заборгованості повинно відбуватись щомісяця в Період сплати, за який приймається період з 20 по 25 число кожного місяця Позичальник повинен надати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 367,31 доларів США для погашення заборгованості по Кредиту, яка складається із заборгованості по кредиту, відсоткам.

Встановлено, що Банк видав ОСОБА_1 грошові кошти відповідно до умов Кредитного договору 01 червня 2005 року в розмірі 26000 доларів США з каси Банку, що підтверджується заявою про видачу готівки № 01.

Крім того, судом встановлено, що 21 червня 2005 року на підставі рішення про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла від 17 червня 2005 року № 10-195 між ОСОБА_1 , та Регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву в Київській області було укладено Договір № 10-195 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків, відповідно до якого кредит надається згідно з кредитним договором від 31 травня 2005 року № К2U4GF002600772 на будівництво або придбання житла загальною площею 51,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , терміном повернення 20/240/років/місяців.

Згідно з розрахунком прогнозованого розміру компенсації, розмір кредиту визначено в національній валюті України - гривні та становить 131300 гривень, прогнозована сума сплати відсотків за весь період користування кредитом - 219343,81 гривень.

Відповідно до інформації, наданої Іпотечним центром в м. Києві та Київській області «Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» сума перерахованої компенсації Центром в період з вересня 2005 року по жовтень 2015 року становить 76266,94 гривні.

В забезпечення виконання умов Кредитного договору № К2U4GF002600772 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , а також ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 укладено Договори поруки б/н від 31 травня 2005 року, відповідно до умов якого поручителі зобов`язались відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язань по Кредитному договору № К2U4GF002600772 у тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, проценти за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені і інших платежів, відшкодування шкоди.

Відповідно до п.4 Договорів поруки Поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Зобов`язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов`язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Звертаючись до суду позивач посилається на неналежне виконання Позичальником ОСОБА_1 , своїх зобов`язань за Кредитним договором, внаслідок чого станом на 05.12.2014 р. у нього виникла заборгованість в розмірі 22656,22 доларів США, що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 21029,34 доларів США, у т.ч. прострочене тіло -749,08 доларів США, заборгованість по відсоткам 1620,06 доларів США, в т.ч. прострочені відсотки 1518,50 доларів США, пені в сумі 6,82 доларів США.

На підтвердження наявності та розміру зазначеної заборгованості позивачем наданий розрахунок заборгованості станом на 05.12.2014 р.

Розглядаючи справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що належним позивачем у справі є ПАТ КБ «ПриватБанк».

Проте, такий висновок суду є помилковим.

Як убачається з матеріалів справи, за кредитним договором №К2U4GF00260772 від 31 травня 2005 року відбулася заміна кредитора у зобов`язанні в момент укладення між ПАТ КБ «ПриватБанк» і компанією «Ukraine Mortgage Loan NO PLC» (Великобританія) договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги за договорами про іпотечні кредити, в тому числі і щодо ОСОБА_1 19 лютого 2007 року (т.6 а.с.8), що також підтверджується виписками по рахункам (т.5 а.с.2-295).

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом 10 лютого 2015 року, тобто під час дії договору купівлі-продажу іпотечних кредитів.

Отже, позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, пред`явлений неналежним позивачем і саме з цих підстав суд першої інстанції, з`ясувавши всі обставини справи, мав ухвалити рішення про відмову ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухваленням нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, неправильно застосував норми матеріального права, ухваливши по суті правильне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Тому мотивувальну частину рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року необхідно змінити з урахуванням висновків, сформульованих у цій постанові.

Керуючись ст.ст.268, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Литвиненко Олени Леонідівни, яка діє на підставі довіреності в інтересах Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк»- задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року змінити у мотивувальній частині, виклавши її зміст в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація