Головуючий у І інстанції Катющенко В.П.

Провадження № 22-ц/824/9752/2019 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2019 рокуКиївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Іванової І.В., Мельника Я.С.,

при секретарі: Зубленку Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуд Лариса Миколаївна, Київська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою, в якій просила встановити факт проживання її, ОСОБА_1 , з ОСОБА_2 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 14.12.2009 року до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву обґрунтовувала тим, що вони разом з ОСОБА_2 проживали як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 14.12.2009 року за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, не перебуваючи при цьому в інших зареєстрованих шлюбах.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, у зв`язку із чим відкрилася спадщина на належне йому на час смерті майно.

Заявник ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. з метою прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .

30.11.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. винесена постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_1 не подано документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, зокрема доказів наявності родинних відносин із спадкодавцем.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 звернулася до суду з метою підтвердження наявності юридичного факту проживання однією сім`єю з померлим ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, що в подальшому дозволить реалізувати її право на спадкування вказаної квартири.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 рокузаяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,- залишено без розгляду на підставі ч.6 ст. 294 ЦПК України, оскільки під час розгляду справи у порядку окремого провадження встановлено, що між заявником ОСОБА_1 та заінтересованою особою Київською міською радою існує спір про право щодо спадкування квартири АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скарга мотивована тим, що суд дійшов помилкового висновку про наявністьу справі спору про право, оскільки заявник не зверталася до суду із вимогою про визнання права на спадкування. Крім цього, заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини, тому враховуючи, що орган місцевого самоврядування не звертався до суду в порядку, визначеному ст.1277 ЦК України, будь-які права на спадкове майно після померлого ОСОБА_2 у Київської міської ради відсутні.

В судовому засіданні представник заявника апеляційну скаргу підтримав та просив про її задоволення з викладених у ній підстав.

Інші учасники процесу, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явились, однак їхня неявка згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а ухвали суду - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

08 травня 2019 року від представника Київської міської ради - Хрущ А.П. до суду надійшло клопотання, в якому остання просила суд залишити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу без розгляду з огляду на те, що Київська міська рада заперечує проти задоволення заяви, оскільки у заявника права на спадкування немає, а у випадку встановлення даного факту Київська міська рада після спливу встановленого законом строку буде позбавлена права на визнання права власностіна квартиру, на яку вона претендує (а.с.128-129).

Оскільки право на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 оспорюється Київською міською радою, обґрунтованим є висновок суду про те, що в даній справі існує спір про право, який має вирішуватись в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Аналогічне положення міститься в абзаці 3 пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», згідно з яким, у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє у прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Оскільки в даній справі існує спір про право, висновок суду про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду повністю відповідає вимогам ч. 6 ст. 294 ЦПК України та узгоджується з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Доводів, які б спростували законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали, апеляційна скарга заявника не містить.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядкудо Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: