Справа № 344/11457/18

Провадження № 1-кп/344/325/19

У Х В А Л А

29 липня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Лазаріва О.Б. з участю секретаря судового засідання Черепій Н.П., прокурора Манелюк І.В., захисника Халуса М.М., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ст.186 ч.3 КК України та ОСОБА_2 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.162 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор в судовому засіданні подала письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 посилаючись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Представник потерпілого та потерпілий підтримали думку прокурора.

Захисник заперечив щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 29 вересня 2018 року включно. В подальшому судом вирішувалось питання щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, на даний час триває судовий розгляд провадження та продовжують існувати ризики щодо можливого незаконного впливу на потерпілих, свідків, які ще не допитувалися під час судового розгляду, а також щодо можливості переховування обвинуваченим від суду, знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Обставини, що слугували підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено. При цьому, суд також враховує тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину.

За таких обставин суд вважає за доцільне, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 слід продовжити на строк до двох місяців.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196-199, 331, 370, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Застосування запобіжного заходу обраного щодо ОСОБА_1 , відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2018 року у вигляді тримання під вартою - продовжити до 26 вересня 2019 року включно.

Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя: О.Б. Лазарів