ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/6238/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Гінди О. М., Качмара В. Я.,

з участю секретаря судового засідання - Михальської М. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у справі № 1.380.2019.000540 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

суддя в 1-й інстанції - Коморний О. І.,

час ухвалення рішення - 06.05.2019 року, 10:24 год

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 10.05.2019 року,

в с т а но в и в:

Позивач- ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - Львівського прикордонного загону (військова частина 2144), в кому просила визнати протиправними дії відповідача щодо проведення нарахування та виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі № 813/1970/18 індексації її грошового забезпечення 14 грудня 2018 року у розмірі 2011,61 грн; стягнути з Львівського прикордонного загону на її користь заборгованість з індексації грошового забезпечення за період із січня 2016 року по 28 листопада 2017 року з відрахуванням виплаченої суми у розмірі 65781,03 грн; зобов`язати Львівський прикордонний загін нарахувати та виплатити їй середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату індексації грошового забезпечення із розрахунку 290,39 грн в день за період із 18 травня 2018 року по день фактичної виплати заборгованості індексації грошового забезпечення; стягнути з Львівського прикордонного загону на її користь витрати за проведення судово-економічної експертизи у сумі 1445,00 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року, яка не оскаржувалася в апеляційному порядку, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Львівського прикордонного загону щодо проведення нарахування та виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі № 813/1970/18 індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 14 грудня 2018 року у розмірі 2011,61 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року позов задоволено повністю. Стягнено з Львівського прикордонного загону на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період із січня 2016 року по 28 листопада 2017 року з відрахуванням виплаченої суми у розмірі 65781,03 грн. Зобов`язано Львівський прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату індексації грошового забезпечення із розрахунку 290,39 грн. в день за період із 18 травня 2018 року по день фактичної виплати заборгованості індексації грошового забезпечення. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Львівського прикордонного загону на користь ОСОБА_1 витрати за проведення судово-економічної експертизи у сумі 1445,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що наказом начальника 7 прикордонного загону №127-ос 1 від 13 червня 2013 року ОСОБА_1 призначено старшим техніком-начальником групи автоматизованих систем управління відділення зв`язку відділу прикордонної служби "Львів - аеропорт" 2-гої категорії (тип А), 9 тарифний розряд з 13 червня 2013 року, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 посадові оклади за 9 тарифним розрядом встановлені в розмірі 740-760 гривень. Апелянт також зазначає, що на попередній посаді техніка групи автоматизованих систем управління відділення зв`язку відділу прикордонної служби "Львів - аеропорт" 2-гої категорії (тип А), грошове забезпечення ОСОБА_1 отримувала за 6 тарифним розрядом, посадові оклади у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 за яким встановлені в розмірі 645-685 гривень. Наказом начальника 7 прикордонного загону №133-ос 1 від 25 червня 2013 року ОСОБА_1 присвоєне чергове військове звання "старший прапорщик" з 22 червня 2013 року, що відповідно, зумовило збільшення окладу за військове звання. Таким чином, базовим місяцем для обчислення індексації є липень 2013 року, що підтверджується наказами про призначення та про присвоєння військового звання, тому розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , взятий до уваги судом першої інстанції, є неправильний. Крім того, проведена експертиза викликає сумніви щодо об`єктивності та професійності, а висновок такої не ґрунтується на повному та всебічному дослідженні всіх критеріїв та чинників які впливають на результат дослідження та фактично відображає позицію позивача під час розгляду справи № 813/1970/18. Також звертає увагу на те, що Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) є установою, що фінансується з державного бюджету і як розпорядник бюджетних коштів, відповідно до ст.51 БК України може брати бюджетні зобов`язання та провадити видатки лише в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, індексацію грошового забезпечення не було проведено у зв`язку з відсутністю фінансових ресурсів для її нарахування та виплати, що передбачено п.6 ст.5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" із змінами та пунктом 6 Постанови КМУ від 17 липня 2003 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" із змінами. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що право на нарахування та виплату позивачу індексації підтверджено рішенням суду у справі № 813/1970/18 у спосіб зобов`язання вчинити дії і такі вчинені, тобто рішення суду виконано, тому єдиним способом належного захисту прав позивача за позовом у цій адміністративній справі є вимога про стягнення суми індексації, яка підтверджена належними та допустимими доказами у справі - висновком експерта про нараховану суму індексації, який не спростовано відповідачем належними доказами. Також звернув увагу на те, що місяцем для обчислення індексації наростаючим підсумком є лютий 2008 року - наступний місяць із часу набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник відповідача (апелянта) - Катревич Н. А. у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача - ОСОБА_2 у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом начальника 7 прикордонного Карпатського загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорія) Державної прикордонної служби України від 30 жовтня 2017 року (по особовому складу) № 274-ос старшого прапорщика ОСОБА_1 , старшого техніка - начальника групи автоматизованих систем управління відділення зв`язку відділу прикордонної служби "Львів - аеропорт" ІІ категорії (тип А), звільнено з військової служби у відставку на підставі пп."в" (за віком) ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з 28 листопада 2017 року.

Наказом начальника 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорія) Державної прикордонної служби України від 07 березня 2018 року № 57-ос виключено зі списків особового складу, усіх видів забезпечення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі № 813/1970/18 (яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року) визнано протиправними дії Львівського прикордонного загону щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з липня 2015 року по 28 листопада 2018 року та зобов`язано відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію за вказаний період.

На виконання вказаного судового рішення Львівський прикордонний загін нарахував індексацію у сумі 2011,61 грн. та 14 грудня 2018 року виплатив на картку ОСОБА_1 1981,44 грн. (із утриманням військового збору 30,17 грн.), що підтверджується листом № 11/94 від 04 січня 2019 року.

Згідно з розрахунком проведеної індексації сума грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із січня 2016 року по листопад 2017 року становить 2011,61 грн.

Відповідно до висновку № 61 судово-економічної експертизи від 17 січня 2019 року розмір індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01 січня 2016 року по 28 листопада 2017 року становить 67792,64 грн.

Під час судового розгляду відповідачем повторно проведено розрахунок індексації та згідно з довідкою про нарахування індексації ОСОБА_1 за січень 2016 року - листопад 2017 року визначено розмір такої індексації у сумі 34308,12 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовна вимога про стягнення з Львівського прикордонного загону на користь ОСОБА_1 заборгованості з індексації грошового забезпечення за період із січня 2016 року по 28 листопада 2017 року з відрахуванням виплаченої суми у розмірі 65781,03 грн, підлягає задоволенню, оскільки базовий місяць для визначення індексації грошового забезпечення необхідно вираховувати з січня 2016 року, що стверджується висновком судово-економічної експертизи №61 від 17 січня 2019 року. При цьому, оскільки посадові оклади військовослужбовцям було підвищено постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 № 1294, яка застосовувалася із січня 2008 року, то базовим місяцем для обчислення індексації є січень 2008 року. Також підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату індексації грошового забезпечення із розрахунку 290,39 грн. за період із 18 травня 2018 року по день фактичної виплати заборгованості індексації грошового забезпечення, оскільки така є похідною від основної позовної вимоги, яка підлягає задоволенню.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з п.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Абз.2 ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Порядок індексації заробітної плати працівників передбачений Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», а детальний порядок нарахування індексації визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

Відповідно до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з приписами ст. 4 - 6 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі виникнення обставин, передбачених ст.4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Відповідно до п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби та інше.

Згідно з п.5 вказаного Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Відповідно до п.10- 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Проаналізувавши вищенаведені правові норми, колегія суддів вважає, що вказаний пункт відокремлює працівників, яких було переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, а отже обчислення індексу інфляції здійснюється з місяця підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Згідно з абз.6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що грошове забезпечення ОСОБА_1 підлягало індексації.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, наказом начальника 7 прикордонного загону №127-ос 1 від 13 червня 2013 року ОСОБА_1 призначено старшим техніком-начальником групи автоматизованих систем управління відділення зв`язку відділу прикордонної служби "Львів - аеропорт" 2-гої категорії (тип А), 9 тарифний розряд з 13 червня 2013 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2007 року №1294 посадові оклади за 9 тарифним розрядом встановлені в розмірі 740-760 грн.

На попередній посаді техніка групи автоматизованих систем управління відділення зв`язку відділу прикордонної служби "Львів - аеропорт" 2-гої категорії (тип А), грошове забезпечення ОСОБА_1 отримувала за 6 тарифним розрядом, посадові оклади у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 за яким встановлені в розмірі 645-685 грн.

Наказом начальника 7 прикордонного загону №133-ос 1 від 25 червня 2013 року ОСОБА_1 присвоєне чергове військове звання «старший прапорщик» з 22 червня 2013 року.

Таким чином, з врахуванням вищенаведених правових норм, базовим місяцем для обчислення індексації є липень 2013 року, оскільки обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Як вбачається з матеріалів справи, Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) надав розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із січня 2016 року по 28 листопада 2017 року, здійснений виходячи з базового місяця індексації - липня 2013 року.

Відповідно до вказаного розрахунку, заборгованість з індексації грошового забезпечення позивача за вказаний період становить 34308,12 грн.

Матеріалами справи підтверджуються, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі № 813/1970/18 Львівський прикордонний загін нарахував позивачу індексацію у сумі 2011,61 грн., 14 грудня 2018 року ОСОБА_1 виплачено 1981,44 грн (із утриманням військового збору 30,17 грн).

Разом з тим, суд першої інстанції взяв до уваги розрахунок згідно з висновком № 61 судово-економічної експертизи від 17 січня 2019 року, в якому не враховано вищезазначені обставини, тому колегія суддів не приймає його до уваги, оскільки висновок експертизи оцінюється у сукупності з іншими доказами та обставинами справи, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам, що призвело до ухвалення помилкового рішення, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визначення розміру заборгованості з індексації грошового забезпечення, оскільки такий розмір необхідно визначати виходячи з базового місяця індексації - липня 2013 року, з відрахуванням виплаченої суми у розмірі 2011,61 грн.

При цьому, вважає безпідставними покликання апелянта щодо проведення індексації грошових доходів виключно за наявності на це коштів та у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, оскільки ч.6 ст.5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", на яку покликається відповідач, не обмежує проведення передбачених чинним законодавством України виплат, а вказує на джерела походження цих коштів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для не проведення індексації грошового забезпечення.

Наведене підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у справах «Кечко проти України», «Ромашов проти України», «Шевченко проти України». У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v.Croatia), п.74) зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Крім того, такі посилання відповідача порушують гарантоване ст.1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном, з огляду на те, що чинне правове положення передбачає індексацію грошового забезпечення, тому органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у індексації доки відповідні положення є чинними.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату індексації грошового забезпечення із розрахунку 290,39 грн. за період із 18 травня 2018 року по день фактичної виплати заборгованості індексації грошового забезпечення, оскільки така є похідною.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на те, що на військовослужбовців, які проходять службу у військових формуваннях, створених відповідно до законів України, КЗпП України не поширюються, оскільки непоширення норм Кодексу законів про працю України на військовослужбовців стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці. Разом з тим, питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовців зі служби в Збройних Силах України (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення, тому при вирішенні цих питань необхідно застосувати відповідні норми КЗпП України.

Колегія суддів також звертає увагу на те, п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості з індексації грошового забезпечення позивача, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення в цій частині; в решті рішення суду першої інстанції прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, повно встановлено обставини справи, і відповідно до ст.316 КАС України рішення в частині задоволення позову необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 242, 243, 246, 250, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у справі № 1.380.2019.000540 в частині стягнення з Львівського прикордонного загону на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період із січня 2016 року по 28 листопада 2017 року з відрахуванням виплаченої суми у розмірі 65781,03 грн. скасувати, та в цій частині прийняти постанову, якою стягнути з Львівського прикордонного загону (вул. Личаківська, 74, м. Львів, 71010; код ЄДРПОУ:143216553) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість з індексації грошового забезпечення за період із січня 2016 року по 28 листопада 2017 року з відрахуванням виплаченої суми у розмірі 32296 (тридцять дві тисячі двісті дев`яносто шість) грн. 51 коп.

У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у справі № 1.380.2019.000540 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула

судді О. М. Гінда

В. Я. Качмар

Повне судове рішення складено 29 липня 2019 року.