УХВАЛА

29 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/21472/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у місті Києві

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019

у складі колегії суддів: Доманської М. Л. (головуючий), Верховця А. А.,

Пантелієнка В. О.

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2019

у складі судді Яковенко А. В.

за заявою Публічного акціонерного товариства "Електроприлад"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

18.07.2019 Головне управління ДФС у місті Києві звернулося безпосередньо до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 у справі № 910/21472/17.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/21472/17 визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), судді - Васьковський О. В., Пєсков В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019.

Розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у місті Києві суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху, як такої, що не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, заяви про визнання недійсними результатів аукціону становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921,00 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 7 684,00 грн ((1 921,00 х 2) х 200 % = 7 684,00).

Проте, касаційна скарга Головного управління ДФС у місті Києві судовим збором не оплачена, натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано труднощами та тривалістю процедури в отриманні необхідної суми на сплату судового збору від органів Казначейства.

Дослідивши вказане клопотання, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок зменшення розміру або звільнення сплати судового збору, суд дійшов висновку про його відхилення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. При цьому, скаржник не відноситься до переліку суб`єктів визначених Законом України "Про судовий збір".

З огляду на те, що скаржником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов передбачених в частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання про відстрочку сплати судового збору.

При цьому, "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно з приписами частини 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.

З огляду на викладене, касаційна скарга Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 у справі № 910/21472/17 підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме - надання доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у сумі 7 684,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд. 055)", символ звітності банку: 207.

Керуючись статтями 174, 234, 288, 290, 292, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у місті Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 у справі № 910/21472/17.

2. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 у справі № 910/21472/17 залишити без руху.

3. Встановити скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги - протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

4. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду О. О. Банасько