ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2010 р. № 25/118
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. - головуючий,
Жукової Л.В.,
Кролевець О.А.,
розглянувши касаційні скарги1.Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м. Амвросіївка;
2. Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж, м. Харцизьк
на рішеннягосподарського суду Донецької області від 11.09.2009р.
та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 09.11.2009р.
у справі №25/118
за позовомФізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м. Амвросіївка
доВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж, м. Харцизьк
третя особа з боку відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору
Товариства з обмеженою відповідальністю "Промцемент", м. Амвросіївка
простягнення матеріальних збитків в розмірі 5568,95 грн. та моральної шкоди в розмірі 20000 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з’явилися;
відповідача: не з’явилися;
від третьої особи: не з’явилися;
ВСТАНОВИВ:
У травні 2008 року до господарського суду звернулась Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, м. Амвросіївка Донецької області (позивач) із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж,
м. Харцизьк Донецької області (відповідач) за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промцемент", м. Амвросіївка Донецької області про стягнення суми збитків в розмірі 5 568,99 грн., що складається з матеріальних збитків у розмірі 4 640,79 грн. та не одержаного прибутку у розмірі 928,20 грн., а також моральної шкоди в розмірі 20 000 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2009 р. позовні вимоги були задоволенні частково, з відповідача було стягнуто заявлені збитки на суму 5 568,95 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2009р. у справі №25/118, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж, м. Харцизьк задоволено частково, рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2009р. змінено в частині розміру стягнення збитків з Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж, м. Харцизьк Донецької області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Амвросіївка Донецької області з суми в 5 568,95 грн., на суму в 4 640,79 грн. та розподілу судових витрат. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 11.09.09 р. у справі №25/118 залишено без змін. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж, м. Харцизьк Донецької області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Амвросіївка Донецької області 232,74 грн. судових витрат.
Фізична особа –підприємець ОСОБА_4 не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2009р. у справі №25/118, звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, а рішення господарського суду від 11.09.2009р. залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що апеляційним господарським судом належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.
Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж, м. Харцизьк Донецької області подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2009р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2009р. В касаційній скарзі скаржник просить суд, скасувати зазначені вище судові акти, а в позові Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.
Скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.
Сторони в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі та підтверджується матеріалами справи, позивач здійснює підприємницьку діяльність в приміщенні магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, що розташований за адресою:АДРЕСА_1.
Судами встановлено, що між відповідачем та позивачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 214 від 24.11.2006р. (далі –Договір), предметом даного договору є постачання відповідачем електричної енергії позивачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю 2,2 кВт та сплата позивачем вартості отриманої електроенергії і здійснення інших платежів згідно з умовами договору.
Матеріали справи містять, відомості про те, що відповідачем було припинено електропостачання на вищезазначений об’єкт позивача в період з 23.04.2009р. по 29.04.2009р.
Позивач звернувся до господарського суду з вимогою стягнути з відповідача суму збитків у вигляді вартості пошкодженої продукції на суму 4 640,79 грн. та неодержаний прибуток, що виник за неможливістю реалізувати продукцію на суму 928,16 грн., посилаючись на неправомірне порушення відповідачем договірного зобов’язання по безперебійному постачанню електричної енергії на його об’єкт, внаслідок чого йому було спричинено збитки та моральну шкоду.
Обсяг понесених матеріальних збитків позивачем у вигляді вартості продуктів харчування, що пошкоджені внаслідок відсутності електропостачання, підтверджений матеріалами справи, досліджений судом першої інстанції та відповідачем не спростований.
Відповідач стверджує про відсутність його вини у припиненні електропостачання на об’єкт позивача, посилаючись на пошкодження кабелю 6кВ, який належить третій особі, вважаючи саме цю особу зобов’язаною відповідати за спричинену шкоду.
Колегія суддів, погоджується з висновками апеляційного господарського суду стосовно того, що відповідальності за знеструмлення кабелю 6 кВ та покладення на третю особу обов’язку відшкодувати збитки необґрунтовані, оскільки відсутні між нею та сторонами будь-які договірні зобов’язання з приводу забезпечення електропостачання на об’єкт позивача.
Сам факт балансової належності кабелю третій особі, що не має зобов’язань перед сторонами щодо забезпечення їх електропостачання, рівно як і стан цього кабелю, не зобов’язують цю особу нести відповідальність внаслідок неналежного виконання сторонами (відповідачем) взятих на себе зобов’язань по безперебійному постачанню електричної енергії на об’єкт позивача.
Будь-яких обставин порушення цього кабелю саме третьою особою (її працівниками) матеріали справи не містять, а відповідач доказів з цього приводу не надав.
Суд апеляційної інстанції правильно застосував до спірних правовідносин Правила користування електричної енергією, що затверджені Постановою НКРЕ 31 липня 1996 року №28 в редакції, що діяла в спірний період (далі - Правила).
Оскільки межа експлуатаційної відповідальності за технічний стан та обслуговування суміжних електроустановок може не збігатися з межею їх балансової належності (п. 2.1 Правил), а пошкодження кабелю, на яке посилається відповідач, сталося саме в межах балансової відповідальності відповідача за умовами Договору про постачання електричної енергії №214 від 24.11.2006р., отже саме відповідач мав слідкувати за станом цих мереж та саме він відповідає за відповідні наслідки перед позивачем, як контрагентом за Договором, а не третя особа.
За приписами п. 5.15 Правил, відносини сторін у разі передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами споживача регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Передача (транзит) електричної енергії без оформлення договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання забороняється.
Відповідач сам, на свій господарський ризик взяв на себе обов’язки постачання електричної енергії позивачу через мережі, що йому не належать, але всупереч вимогам Правил не уклав відповідного договору з їх власником на використання цих мереж.
За таких обставин, посилання відповідача на наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за припинення електропостачання на об’єкт позивача, в тому числі, таких, що передбачені вимогами закону або п.п.4.1.4, 4.1.5 –є безпідставними, таких обставин судом апеляційної інстанції не встановлено.
Пунктом 8.4. правил передбачено, що у разі переривання електропостачання, спричиненого діями (бездіяльністю) постачальника електричної енергії, він несе відповідальність перед споживачем електричної енергії згідно з законом, а також несе відповідальність за дотримання умов договору та цих Правил щодо припинення або часткового обмеження електропостачання.
Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Всупереч вказаним статтям, відповідач не надав апеляційному господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги.
Отже висновок суду апеляційної інстанції про покладення на відповідача обов’язку відшкодувати позивачу завдані матеріальні збитки в розмірі 4 640,79 грн. –вартості пошкодженої продукції –є законним та обґрунтованим.
Заявляючи вимоги про стягнення з відповідача суми неодержаного прибутку в наслідок псування продуктів, які могли бути реалізовані у розмірі 928,16 грн., скаржник не надав будь-яких доказів в обґрунтування можливості одержання вказаного прибутку, за виключенням пояснень в судовому засіданні щодо розрахунку цієї суми як 20% націнку (на вартість тих продуктів, що стали непридатні для вживання), яку встановлює позивач при продажу товару і яка визначена лише арифметично. Будь-яких доказів обґрунтованості такого розрахунку позивачем не надано, на вимогах закону, Договору або іншого цивільного акту такий розрахунок не заснований.
Стосовно відмови в задоволенні позовних вимог в сумі 928,16 грн. суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, оскільки ст. 22 Цивільного кодексу України упущена вигода визначена як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Слід зауважити, що позивачем у справі факт реальної можливості отримання прибутку в сумі 928,16 грн. у випадку належного виконання відповідачем договірних зобов’язань матеріали справи не містять, позивачем не надано жодного доказу того, що всі зіпсовані продукти харчування були б реалізовані.
Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив в частині стягнення з відповідача 928,16 грн.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Інші твердження позивача та відповідача досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим підстав для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2009р. не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м. Амвросіївка та Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж, м. Харцизьк залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2009р. у справі №25/118 залишити без змін.
Головуючий: Кочерова Н.О.
Судді: Жукова Л.В.
Кролевець О.А.