АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

_________________________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ_

       Головуючий суду першої інстанції                     Кіт М.В.

Справа №22-ц-583-Ф/06      

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції         Притуленко О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06   червня   2006   року   колегія   суддів   судової   палаті   у   цивільних   справах

Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - судді                          Ломанової Л.О.

суддів:                                     Притуленко О.В.,

Полянської В.О.,

при секретарі  Апостолові О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Керченського міського суду АР Крим від ЗО січня 2006 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні домоволодінням.

У заяві позивачка зазначала, що їй, на підставі свідоцтва про право на спадщину по заповіту від 20.03.1989 року належить АДРЕСА_1 в м. Керчі. В її домоволодінні зареєстрована колишня невістка - відповідачка ОСОБА_2, яка в будинку не проживає. Просила суд усунути перешкоди в користуванні своєю власністю шляхом відміни реєстрації відповідачки по вказаному адресу.

Рішенням суду від 30 січня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування зазначеного рішення суду, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального права.

На думку апелянта, суд не врахував того, що відповідачка порушує її законне право користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 в установленому законом порядку не позбавлена права користуватися зазначе­ним житловим приміщенням як колишній член сім'ї позивача, тому відсутні підстави для скасування її реєстрації у вказаному домоволодінні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції по суті правильно вирішив справу.

Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, з яких вбачається, що ОСОБА_2 була зареєстрована у АДРЕСА_1 в м. Керчі, належному позивачці, в якості члена сім'ї останньої.

Вимагаючи відміну реєстрації відповідачки, позивачка вказала на те, що реєстрація

ОСОБА_2 в належному їй будинку порушує її права, оскільки позбавляє мож­ливості отримувати субсидії, крім того вона повинна сплачувати за відповідачку комунальні послуги. В якості доказів позивачка послалася на пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які лише підтвердили факт непроживання відповідачки у будинку ОСОБА_1

Ніяких доказів в обґрунтування порушення відповідачкою прав позивачки матері­али справи не містять.

Відповідно до п.14 Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем прожи­вання, який визначає механізм зняття з реєстраційного обліку фізичних осіб за місцем проживання, зняття з реєстраційного обліку здійснюється на підставі заяви фізичної особи, запиту уповноваженого органу за новим місцем проживання особи, рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житло­вим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

За змістом ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє колишніх членів сім'ї права користування займаним приміщенням.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням провадиться лише в судовому порядку.

Оскільки позивачкою не надано доказів того, що відповідачка перешкоджає їй користуватися та розпоряджатися своїм майном, що вона позбавлена права користування жилим приміщенням, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову тому, що відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення є законним й об­ґрунтованим. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке при­звело до неправильного вирішення справи. Підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 30 січня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Судді:                                                   

Ломанова Л.О.                      Притуленко О.В.       Полянська В.О.