Постанова

Іменем України

25 липня 2019 року

м. Київ

справа № 687/680/18

провадження № 61-11091св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду : Коротенка Є. В. (судді - доповідача), Бурлакова С. Ю.,

Зайцева А. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МРІЯ ФАРМІНГ ПОДІЛЛЯ»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ ФАРМІНГ ПОДІЛЛЯ» на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 18 лютого 2019 року у складі судді Горобець Н. О. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2019 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ ФАРМІНГ ПОДІЛЛЯ» (далі - ТОВ «МРІЯ ФАРМІНГ ПОДІЛЛЯ») про визнання недійсним договору оренди землі.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 1,0982 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка розташована на території Циківської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У 2018 році позивачу стало відомо про існування договору оренди землі № 260, укладеного між ним і ТОВ «МРІЯ ФАРМІНГ ПОДІЛЛЯ» 01 березня 2016 року. Проте, такий договір оренди землі позивач не укладав і не підписував, а тому просив суд визнати його недійсним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 18 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «МРІЯ ФАРМІНГ ПОДІЛЛЯ» про визнання недійсним договору оренди землі задоволені.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 01 березня 2016 року № 260, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «МРІЯ ФАРМІНГ ПОДІЛЛЯ», щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , розташованої на території Циківської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним, оскільки він не підписаний орендодавцем, що встановлено висновком експертів і свідчить про відсутність волевиявлення позивача на його укладення.

Не погодившись із цим рішенням, ТОВ «МРІЯ ФАРМІНГ ПОДІЛЛЯ» подало до суду апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «МРІЯ ФАРМІНГ ПОДІЛЛЯ» залишено без задоволення, рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 18 лютого 2019 року без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У червні 2019 року ТОВ «МРІЯ ФАРМІНГ ПОДІЛЛЯ» подало до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 18 лютого 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до змісту долученого позивачем висновку експертного дослідження, на якому ґрунтуються судові рішення, відсутні відомості, що такий висновок підготовлено для подання до суду, а відтак, відсутні визначені процесуальним кодексом правові підстави вважати такий документ висновком експерта, складеним на замовлення учасника справи згідно частини першої та другої статті 106 ЦПК України.

Стверджує, що договір оренди землі був підписаний позивачем, після чого зареєстрований у встановленому законом порядку.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

11 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 29 грудня 2005 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 ,

загальною площею 1,098 га, яка розташована на території Циківської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області.

01 березня 2016 року між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «МРІЯ ФАРМІНГ ПОДІЛЛЯ» був укладений договір оренди землі № 260, згідно з умовами якого позивач передав відповідачу у строкове платне користування належну йому земельну ділянку загальною площею 1,0982 га, яка розташована на території Циківської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області.

Факт укладення договору оренди позивач заперечує.

Висновком експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведеного судово-технічного та почеркознавчого дослідження від 26 листопада 2018 року № 6065/6066/18-21 встановлено, що підпис у договорі оренди землі від 01 березня 2016 року № 260 в графі «Реквізити сторін» від імені «Орендодавця» виконаний не самим ОСОБА_1 , а іншою особою.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV).

Відповідно до статті 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 161-XIV укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

01 березня 2016 року між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «МРІЯ ФАРМІНГ ПОДІЛЛЯ» був укладений договір оренди землі № 260.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що спірний договір оренди він не підписував і його волевиявлення на укладення цього правочину було відсутнє.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Факт укладення договору оренди позивач заперечує.

Висновком експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведеного судово-технічного та почеркознавчого дослідження від 26 листопада 2018 року № 6065/6066/18-21 встановлено, що підпис у договорі оренди землі від 01 березня 2016 року № 260 в графі «Реквізити сторін» від імені «Орендодавця» виконаний не самим ОСОБА_1 , а іншою особою, що свідчить про відсутність волі орендодавця на його укладення, а тому наявні правові підстави для визнання його недійсним.

При таких обставинах, оцінивши належним чином всі наявні докази, суд першої інстанцій, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про невідповідність вимогам закону оспорюваного правочину щодо передачі в оренду земельної ділянки. ОСОБА_1 договір оренди землі особисто не підписував, повноваження на це в установленому законом порядку іншій особі не надавав, що свідчить про відсутність волі орендодавця на його укладення, а тому наявні правові підстави для визнання договору оренди землі недійсним.

Посилання у касаційній скарзі на невідповідність висновку експертів вимогам статті 106 ЦПК України є безпідставним, оскільки судово-технічне та почеркознавче дослідження було проведено судовими експертами Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз і у висновку експертів зазначено, що експерти обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

При цьому встановлено, що дослідження було проведено за заявою ОСОБА_2 , який на той час представляв інтереси позивача ОСОБА_1 у Чемеровецькому районному суді Хмельницької області у вказаній справі.

Інші доводи касаційної скарги також не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Верховний Суд встановив, що оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ ФАРМІНГ ПОДІЛЛЯ» залишити без задоволення.

Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 18 лютого 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев