Постанова

Іменем України

25 липня 2019 року

м. Київ

справа № 563/1450/16-ц

провадження № 61-31089св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 30 серпня 2017 року в складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструк С. В. Шеремет А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 16 березня 2017 року в складі судді Опришка П. З. позов задоволено.

У рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Альфа-Банк» в сумі 38 306,36 дол. США, яка складається з: 26518,09 дол. США - заборгованість за тілом кредиту; 11 788,27 дол. США - заборгованість за відсотками за користування кредитом за договором кредиту від 11 грудня 2007 року № 700002556, звернуто стягнення на заставне майно - транспортний засіб Volkswagtn Passat B6, 2007 року випуску, колір - зелений, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , тип - легковий седан (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , видане 11 грудня 2007 року РВ ДДАІ МВС України), шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Не погодившись з рішення суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 09 червня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без руху з підстав несплати судового збору за її подання.

20 червня 2017 року на виконання вимог зазначеної ухвали суду ОСОБА_2 подав клопотанням про розстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення з посиланням на тяжке матеріальне становище, у зв`язку з тим, що він є пенсіонером та сплачує заборгованість за кредитом, дружина хворіє, тому не може повністю сплатити судовий збір однією сумою.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 26 червня 2017 року клопотання ОСОБА_2 про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволено частково. Розстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору до 28 серпня 2017 року.

Станом на дату судового розгляду 30 серпня 2017 року судовий збір в розмірі 16 446,32 грн ОСОБА_2 не сплатив.

У судовому засіданні ПАТ «Альфа-Банк» заявило клопотання про залишення апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 16 березня 2017 року без розгляду в зв`язку з несплатою судового збору у встановлений апеляційним судом строк, на підставі частини другої статті 82 ЦПК України 2004 року.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 30 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без розгляду, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 закрито.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, справу передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що про існування ухвали про розстрочення сплати судового збору у розмірі 16 446,32 грн до 28 серпня 2017 року йому відомо не було.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 26 червня 2017 року ОСОБА_2 відстрочено сплату судового збору та встановлено строк сплати судового збору до 28 серпня 2017 року.

Частиноюдругою статті 82 ЦПК України2004 року передбачено, якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 207 залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Ураховуючи, що у встановлений строк до 28 серпня 2017 року судовий збір не був сплачений, клопотання ПАТ «Альфа-Банк»є обґрунтованим, суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 16 березня 2017 року без розгляду та закрив апеляційне провадження за цією скаргою.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судом апеляційної інстанції правильно застосовано закон, який підлягав до застосування, тому підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції немає. Доводи касаційної скарги на законність ухвали суду апеляційної інстанції не впливають.

Доводи ОСОБА_2 , викладені в касаційній скарзі, є безпідставними, оскільки він знав про необхідність сплати судового збору у розмірі 16 446,32 грн (ухвала Апеляційного суду Рівненської області від 09 червня 2017 року), на виконання цієї ухвали частково сплатив судовий збір (а. с. 109, 110), знав про судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 30 серпня 2017 року (а. с. 120, 122), подавав клопотання про відкладення розгляду справи (а. с. 132).

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Ураховуючи наведене, процесуальна бездіяльність ОСОБА_2 не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

Суд касаційної інстанції зауважує, що ОСОБА_2 не позбавлений права звернутися до суду з апеляційної скаргою на рішення суду першої інстанції, подавши клопотання про поновлення строку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 30 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

І. В. Литвиненко

А. А. Калараш