ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року                                                                               Справа № 924/232/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. ,  суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

учасники провадження у справі у судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні  заяву представника Публічного акціонерного товариства "Проскурів" адвоката Керницької О.В. про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.455/24 від 29.01.2024).

після розгляду апеляційної скарги Керуючого санацією Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" арбітражного керуючого Рудого Андрія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від  23.02.2023  (грошові вимоги КП "Агрофірма "Проскурів")  у справі № 924/232/22

за заявою Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854"  

до  Публічного акціонерного товариства "Проскурів"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 (головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М.) у справі №924/232/22 залишено без задоволення апеляційну скаргу Керуючого санацією Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" арбітражного керуючого Рудого Андрія Миколайовича від 13.03.23р. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23 лютого 2023 року у справі №924/232/22 (грошові вимоги КП "Агрофірма "Проскурів")  залишено  без змін.

До закінчення розгляду апеляційної скарги та оголошення вступної та резолютивної частини постанови суду представником Публічного акціонерного товариства "Проскурів" адвокатом Керницькою О.В. заявлено клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, заява щодо якої буде подана у встановлений процесуальним законом п`ятиденний строк.  

29.01.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Публічного акціонерного товариства "Проскурів" адвоката Керницької О.В. через систему "Електронний суд"  надійшла заява  про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.455/24 від 29.01.2024).

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 заявника повідомлено, що у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії у даній справі, подана заява буде вирішена після фактичного виходу судді-члена колегії Крейбух О.Г. на роботу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 заяву представника Публічного акціонерного товариства "Проскурів" адвоката Керницької О.В. про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.453/24 від 29.01.2024) призначено до розгляду на 27 лютого 2024 року. Запропоновано КП "Агрофірма "Проскурів" до початку судового засідання надати суду відзив/заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.455/24 від 29.01.2024).

У судове засідання 27.02.2024 сторони (їх уповноважені представники) ні у приміщення апеляційного господарського суду ні в режимі відеоконференції не з`явилися.

Відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи визначені процесуальним законодавством строки розгляду заяви про прийняття додаткового рішення, приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи доказів повідомлення всіх учасників справи про призначене судове засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду вказаної заяви за відсутності в судовому засіданні представника апелянта, ліквідатора ПАТ "Проскурів",  та представника боржника, за наявними у справі матеріалами.

У поданій заяві про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.455/24 від 29.01.2024) представник боржника зазначає, що за змістом статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-4 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

З урахуванням наведеного вище та враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, відшкодуванню понесених витрат на правову допомогу на користь ПАТ "Проскурів" підлягає сума в розмірі 45 000,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви представник боржника ПАТ "Проскурів" адвокат Керницька О.В. долучає:

1. Договір про надання правової допомоги №59 від 15.05.2020, укладений між адвокатом Керницькою О.В. та Публічним акціонерним товариством "Проскурів".

2. Договір від 30.12.2021 про внесення змін до Договору №59 про надання правової допомоги від 15.05.2020.

3. Договір про надання правничої допомоги №5 від 05.01.2024, укладений між адвокатом Керницькою О.В. та Публічним акціонерним товариством "Проскурів" в особі ліквідатора Глеваського В.В.

4. Додаток від 05.01.2024 до Договору про надання правничої допомоги №5 від 05.01.2024, де визначено вартість роботи Адвоката та фіксований розмір гонорару за представництво інтересів у судовому засіданні у межах справи №924/232/22.

5. Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.01.2024 до Договору про надання правничої допомоги №5 від 05.01.2024 укладений на підтвердження виконання Адвокатом своїх обов`язків перед клієнтом.

Від Колективного підприємства (КП) "Агрофірма "Проскурів" надійшло заперечення щодо поданої заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 45000 грн.

У запереченнях, із посиланням на правові висновки Верховного Суду, КП "Агрофірма "Проскурів" вказує, що, як вбачається з рішень судів попередніх інстанцій і матеріалів справи, правова позиція ПАТ "Проскурів" була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору судовими інстанціями, а адвокат надавала правову допомогу боржнику в усіх цих інстанціях, тому, відповідно, було обізнане у справі з усіма деталями, що з неї випливають.

Звертає увагу, що 16.03.2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі N° 927/153/22, вкотре, "дійшов висновку про зменшення розміру витрат Позивача на професійну правничу допомогу керуючись такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру".

Також звертає увагу на те, що визначена договором вартість правової допомоги, де вартість однієї години роботи у суді вищої інстанції є більшою за вартість у суді нижчої інстанції, є неспівмірною.

Є загальновідомим і загальноприйнятим, що оскарження не потребує вивчення доказів, нормативної бази та обставин, які сторони, а особливо адвокати, не могли не вивчити та систематизувати ще під час розгляду у суді першої інстанції. Відтак, вартість години роботи адвоката під час представництва у суді апеляційної інстанції не доже бути вищою від представництва у суді першої інстанції у цій же справі, а так само і кількість витрачених годин.

Оскільки виходячи із обставин у даній справі позиції сторін не змінювалися і адвокату не було необхідності додатково вивчати обставини та їх правову кваліфікацію, то і відсутні підстави, як застосовувати приведений розрахунок вартості, так і застосовувати положення про фіксований гонорар у розмірі 45 000 грн, який виявився ще більшим, з огляду на те, що такий обрахунок та розмір є не обґрунтованим, не необхідними, не реальними та не розумними.

Просить у задоволенні заяви ПАТ "Проскурів" про стягнення витрат на правничу допомогу, по справі №924/232/22 відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подану заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 45000 грн, заперечення на таку заяву, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

Згідно з ч.1, 2 ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п.3 ч.1, ч.3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №904/8884/21.

За змістом ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, відшкодування судових витрат на правову допомогу здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Аналогічні висновки наведені Верховним Судом в ухвалі від 01.02.2023 у справі №921/262/19 та додатковій постанові від 16.06.2021 у справі №918/132/20.

При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

У додатковій постанові від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) Верховний Суд зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21).

Колегією суддів встановлено, що під час апеляційного перегляду рішення представник боржника адвокат Керницька О.В. у відзиві на апеляційну скаргу заявила про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної апеляційної скарги в суді апеляційної інстанцій (а.с.193-197, т.1 - грошові вимоги КП "Агрофірма Проскурів"). У судовому засіданні, яке відбулося 24.01.2024, представник боржника також заявила про очікування понесення вказаних витрат.

За приписами ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року в справі №826/1216/16 вказано, що "склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат".

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, ч.4 ст.126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, 6 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень ч.5, 6 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Крім того, колегія суддів зауважує, що принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

При визначенні суми відшкодування суд також має виходити також з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених боржником - ПАТ "Проскурів", у зв`язку із розглядом апеляційної  скарги КП "Агрофірма Проскурів" в суді апеляційної інстанції, його представник адвокат Керницька О.В. подала (як зазначалося вище у даній додатковій постанові) Договір про надання правової допомоги №59 від 15.05.2020; Договір від 30.12.2021 про внесення змін до Договору №59 про надання правової допомоги від 15.05.2020; Договір про надання правничої допомоги №5 від 05.01.2024; Додаток від 05.01.2024 до Договору про надання правничої допомоги №5 від 05.01.2024; Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.01.2024 до Договору про надання правничої допомоги №5 від 05.01.2024 (а.с. 66, 69-74, т.2 - грошові вимоги КП "Агрофірма Проскурів").

Також у матеріалах справи наявний ордер на надання правничої правової допомоги адвокатом Керницькою О.В. для ПАТ "Проскурів" (а.с.256, т.1, 16, 64, т.2 - грошові вимоги КП "Агрофірма Проскурів").

За умовами Договору про надання правової допомоги №59 від 15.05.2020, укладеному між Адвокатом Керницькою О.В. та Генеральним директором ПАТ "Проскурів" Будзінським В.Б., Адвокат бере на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надавати необхідну правову допомогу Клієнту у всіх справах, що пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, а Клієнт зобов`язується оплатити послуги Адвоката (гонорар) та компенсувати фактичні витрати на надання правової допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим Договором (п.1.1.Договору).

Адвокат надає правову допомогу Клієнту у вигляді, зокрема, представництва інтересів Клієнта у всіх судових органах (п.1.2. Договору).

Пунктами 3.2., 3.3. Договору передбачено, що винагорода Адвоката за надання правової допомоги (гонорар) обчислюється виходячи з витрачених годин роботи Адвоката (погодинна оплата). Вартість однієї години роботи Адвоката встановлюється Сторонами у додатку до цього Договору. У будь-якому випадку гонорар Адвоката не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який встановлюється Сторонами у додатку до цього Договору.

Факт надання Адвокатом правової допомоги Клієнту підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), у якому має міститись опис виконаних Адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат. У відповідному Акті також може міститись посилання на конкретну судову справу (номер справи, назва суду), в межах якої Адвокатом надавалася правова допомога Клієнту (п.36. Договору).

Аналогічні умови містяться у Договорі про надання правової допомоги №5 від 05.01.2024, укладеному між Адвокатом Керницькою О.В. та ліквідатором ПАТ "Проскурів" Глеваським В.В., оскільки ПАТ "Проскурів" визнано банкрутом і щодо нього запроваджено ліквідаційну процедуру у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

Додатком до договору про надання правової допомоги №5 від 05.01.2024 встановлено 150% від фіксованого розміру гонорару (30000 грн) на представництво інтересів у суді апеляційної інстанції, що у грошовому еквіваленті становить 45000 грн.

Саме таку суму гонорару сторони зафіксували у Акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.01.2024 до Договору про надання правничої допомоги №5 від 05.01.2024 (а.с. 66, т.2 - грошові вимоги КП "Агрофірма Проскурів").

У відповідності до зазначеного Акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.01.2024 адвокатом Керницькою О.В. надано такі послуги:

- Підготовка та подання відзиву від 17.04.2023 на апеляційну скаргу КП «Агрофірма «Проскурів» на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 у справі №924/232/22 (грошові вимоги КП «Агрофірма «Проскурів»);

- Підготовка та подання письмових пояснень від 24.04.2023 на апеляційну скаргу КП «Агрофірма «Проскурів» на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 у справі №924/232/22 (грошові вимоги КП «Агрофірма «Проскурів»);

- Підготовка та подання письмових пояснень від 22.01.2024 на апеляційну скаргу КП «Агрофірма «Проскурів» на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 у справі №924/232/22 (грошові вимоги КП «Агрофірма «Проскурів»);

- Участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції (24.04.2023, 03.05.2023, 22.01.2024, 24.01.2024).

Оцінюючи наявність правових підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на загальну суму 45000,00 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі   №922/1964/21       щодо оцінки інформації в акті приймання правничої допомоги зазначила, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом (правовий висновок, викладений у додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 року у справі №925/1545/20).

Дослідивши зміст заяви представника боржника про відшкодування судових витрат у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів встановила, що заявлені витрати були безпосередньо пов`язані із розглядом справи №924/232/22, а перелік послуг, зазначений в акті приймання-передачі від 24.01.2024 року є обґрунтованим та підтвердженим доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, складання відзиву на апеляційну скаргу апелянта (т.1, а.с.193-196), подання письмових пояснень від 24.04.2023 (т.1, а.с.200-201), подання письмових пояснень від 22.01.2024 (т.2, а.с.1-4), представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції в режимі відеоконференції.

Беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації процесуальних прав та захист інтересів клієнта.

Апеляційний суд враховує, що звернення КП "Агрофірма "Проскурів" до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою було визнано необґрунтованим та залишено вказану скаргу без задоволення. Боржник скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу та забезпечити участь свого представника у судовому засіданні, а тому витрати на правову допомогу Керницької О.В., які полягають у консультації та формуванні правової позиції, написанні відзиву на апеляційну скаргу та поданні його до суду, подання пояснень у письмовій формі, представництві інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції, були неминучими.

При цьому, колегія суддів зауважує, що доводи представника боржника, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, були достатніми і більш переконливими порівняно з доводами відповідача, наведеними під час апеляційного розгляду цієї справи, для того, щоб апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування ухвали господарського суду, у зв`язку із безпідставною відмовою у задоволенні грошових вимог заявника, про що вказував апелянт у апеляційній скарзі.

Крім того, скориставшись своїм правом на визначення розміру вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, боржником визначено розмір витрат у сумі 45000,00 грн, орієнтовний розрахунок судових витрат у відзиві на апеляційну скаргу представник боржника не визначив.

Як уже зазначалося вище у тексті даної додаткової постанови, апелянт заперечує щодо визначеної боржником суми правової допомоги, вважає її не співмірною та непропорційною стосовно предмета апеляційного оскарження.

Колегія суддів звернула увагу щодо зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

У цьому випадку суд апеляційної інстанції звертається до правових позицій Верховного Суду. Так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що "не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Суд зазначив, що Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Як вбачається з рішень судів попередніх інстанцій і матеріалів справи, правова позиція  Товариства була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору трьома судовими інстанціями, а адвокатське об`єднання надавало правову допомогу Товариству в усіх цих інстанціях, тому, відповідно, було обізнане у справі з усіма деталями, що з неї випливають.

Щодо можливості зменшення розміру витрат на правову допомогу, то 16.03.2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 927/153/22, дійшов висновку про зменшення розміру витрат Позивача на професійну правничу допомогу керуючись такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру.

Договором про надання правової допомоги як від 15.05.2020 так і від 05.01.2024 сторонами визначена вартість правової допомоги, де вартість однієї години роботи у вищій інстанції на 150% є більшою за вартість у  нижчій інстанції.

Колегія суддів погоджується із апелянтом, що оскарження процесуального рішення суду першої інстанції не потребує вивчення доказів, нормативної бази та обставин, які сторони, не могли не вивчити та систематизувати ще під час розгляду у суді першої інстанції.

Виходячи із зазначеного критерію вартість години роботи адвоката під час представництва інтересів довірителя у суді апеляційної інстанції не може бути вищою від представництва у суді першої інстанції у цій же справі.

Аналогічну правову позицію, що витрати на правову допомогу при перегляді судових рішень не можуть перевищувати такі витрати, понесені клієнтом при розгляді справи у суді першої інстанції, сформульовано у постанові Верховного Суду у справі № 2040/6747/18 від 11.12.2019.

Колегія суддів звертає увагу на те, що включаючи до витрат на правову допомогу складання та подання додаткових пояснень на апеляційну скаргу КП "Агрофірма "Проскурів", боржник ПАТ "Проскурів" не наводить обставин, які стосувалися б заперечення щодо грошових вимог КП "Агрофірма "Проскурів".

Адже письмове пояснення боржника від 24.04.2023 стосується аналізу правочину - Договору про врегулювання відносин по заборгованості за поставлений товар від 01.08.2019 у розрізі Закону України "Про акціонерні товариства" на предмет повідомлення наглядової ради ПАТ "Проскурів" про укладення такого правочину, тоді як у межах даного апеляційного провадження поставало питання чи є укладення такого договору підставою для переривання позовної давності чи ні і чи може такий договір бути договором новації в розумінні статей 604, 1053 ЦК України (див. пункти 8.33.-8.34 постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024).

У свою чергу у письмових поясненнях боржника (банкрута) від 22.01.2024 аналізується постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2023 у справі 924/232/22 (грошові вимоги ОСОБА_1 ) без жодного обґрунтування, яким чином висновки суду касаційної інстанції у справі 924/232/22 (грошові вимоги ОСОБА_1 ) впливають на предмет даного апеляційного оскарження. І лише у судовому засіданні представник боржника в усному порядку навела такі аргументи, зазначивши, що грошові кошти у сумі 4800 грн як заборгованість перед КП "Агрофірма "Проскурів", були погашені акціонером ОСОБА_2 .

Проте такі обставини були викладені боржником ще у відзиві на апеляційну скаргу (розділ 2 по тексту відзиву) і необхідності їх дублювання без належного обґрунтування у поясненні від 22.01.2024 не було.

За цих обставин Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що у складі витрат на правничу допомогу може бути врахований відзив на апеляційну скаргу та участь представника боржника (банкрута) у судових засіданнях 03.05.2023 (апеляційна скарга по суті не розглядалася, провадження у справі зупинене), 22.01.2024, 24.01.2024; щодо судового засідання 24.04.2023 - розгляд апеляційної скарги по суті не розпочався, у судовому засіданні було оголошено перерву розгляд апеляційної скарги був відкладений, що унеможливлює покладення на апелянта витрати на правничу допомогу у розмірі 45000 грн.

Враховуючи викладене, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, критеріїв реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги обставини справи та характер спірних правовідносин, з урахуванням вчинених процесуальних дій адвоката у даній справі, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру витрат на правову допомогу, при цьому врахувавши правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 910/4811/17 щодо розмежування підстав для зменшення відшкодування витрат на ті що застосовуються за клопотанням сторони і ті, які суд може застосувати самостійно:

" 4.23. Однак колегія суддів звертає увагу, що згідно з наведеними у цій постанові висновками Верховного Суду існує відмінність між порядком застосування критеріїв, передбачених статтями 126 та 129 Господарського процесуального кодексу України.

У першому випадку передбачена можливість зменшити відповідні витрати за наявності клопотання іншої сторони.

Водночас стаття 129 Господарського процесуального кодексу України надає суду можливість за власною ініціативою чи за наявності заперечення сторони відмовити у відшкодуванні витрат, з урахуванням відповідних критеріїв, визначених у вказаній статті.

Таким чином, у разі відсутності клопотання про зменшення витрат, поданого відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд не позбавлений можливості у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України відмовити у розподілі певних витрат, вказавши які саме витрати не підлягають відшкодуванню повністю або частково із наведенням мотивації такого рішення та правових підстав (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.09.2022 у справі № 925/1316/18).

За результатами розгляду заяви від 27.01.2024 про стягнення витрат на правничу допомогу колегія суддів приходить до висновку про її часткове задоволення у сумі 15000 грн, що відповідатиме справедливості та пропорційності, критеріїв реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їхнього розміру. В іншій частині нарахованої суми витрат на правничу допомогу - 30000,00 грн - заявнику слід відмовити.

На виконання Додаткової постанови слід видати наказ, видачу якого доручити Господарському суду Хмельницької області.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Публічного акціонерного товариства "Проскурів" адвоката Керницької О.В. про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.455/24 від 29.01.2024)  - задоволити частково.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" (вул. Кам`янецька, 257,  м. Хмельницький, 29008, код ЄДРПОУ 03788891) на користь Публічного акціонерного товариства "Проскурів" (вул. Володимира Глушенкова, 11, м. Хмельницький, 29021; код ЄДРПОУ 30593842)  15000 (п`ятнадцять тисяч) 00 гривень - витрат на правничу допомогу.

3. Видати наказ.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Хмельницької області.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду  у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

6. Матеріали справи №924/232/22 щодо грошових вимог Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "11" березня 2024 р.

Головуючий  суддя                                                                      Юрчук М.І.

Суддя                                                                                              Крейбух О.Г.

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.