ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

13 березня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/6600/23

Головуючий у першій інстанції – Шевченко  І. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/443/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів:  Онищенко О.І., Шитченко Н.В.,

сторони: позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 грудня 2023 року (місце ухвалення – м. Ніжин)  у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання,

                                     В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2023 року представник ОСОБА_1 – адвокат Величко А.А. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання. В обґрунтування представник посилалась на те, що сторони у справі є батьками доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої за рішенням суду від 30.05.2023 визначено з батьком, крім того з лютого 2022 року донька  перебуває на повному утриманні батька. Посилається, що на даний час донька є студенткою другого курсу географічного факультету денної форми навчання за кошти фізичних осіб (контракт) у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. Загальна сума, яку сплатив позивач за навчання та проживання доньки у гуртожитку становить 81 805 грн.

Позивач зазначає, що має ще одну доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на даний час він мобілізований до ЗСУ, при цьому не припиняє турбуватися та матеріально підтримувати своїх доньок. Разом з тим, посилаючиcь на норми СК України, справедливості та рівності утримання дітей батьками, позивач у позові просить стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання у ВНЗ, у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн, до закінчення нею навчання, але не більше ніж до 23 років.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20.12.2023 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 500 грн щомісячно, починаючи з 09.10.2023 і до закінчення навчання, але не довше, як до досягнення ОСОБА_3 23-х років.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 500 грн, стягнуто з ОСОБА_2 у дохід держави 1073, 60 грн судового збору.

В обґрунтування рішення суд послався на те, що спільна дочка сторін досягла повноліття та продовжує навчання у вищому навчальному закладі на денній формі навчання на платній основі, відповідачка є працездатною особою, але навчається в ДНЗ «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» ІІ рівня акредитації за професією перукар (перукар модельєр) з 01.09.2023 по 25.06.2024 за денною формою навчання та отримує стипендію у розмірі 1 250,00 грн, таким чином місцевим судом враховано можливість відповідачки як працездатної особи, яка на час розгляду справи є студенткою, надавати допомогу на утримання повнолітньої дочки під час навчання, невизнання нею позову, наявність у неї неповнолітніх дітей від іншого шлюбу, принцип розумності та справедливості суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20.12.2023, та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування незаконності та необґрунтованості судового рішення апелянт посилається на те, що має на утриманні двох малолітніх дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які потребують належного утримання. Крім того, заявниця з 01.09.2023 навчається в ДНЗ «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» ІІ рівня акредитації за професією перукар, де отримує стипендію у розмірі 1 250 грн, цих коштів ледве вистачає утримувати доньок – ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , тому з позивачем була домовленість про те, що він як батько ОСОБА_8 , будучи директором таксі «3933» із достатньою заробітною платою, буде проводити оплату навчання доньці ОСОБА_8 . Зазначає, що позивач у 2023 році був призваний на військову службу під час мобілізації, де отримує грошове забезпечення, та крім цього, має дохід від попереднього місця роботи (Таксі «3933»), тому на відміну від відповідачки, яка має дохід лише від стипендії в розмірі 1 250 грн, позивач має більший дохід.

На виконання вимог ст. 361 ЦПК України  учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу до суду подано не було.

Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Судом встановлено, що сторони мають доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22.09.2009 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 аліменти на неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_1 щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 03.08.2009 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 6-7).

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15.02.2023 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання неповнолітньої дитини з батьком, припинення стягнення аліментів, скасування заборгованості з аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задоволено частково.

Звільнено ОСОБА_1 від сплати заборгованості з аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , які стягуються на підставі рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22.09.2009, що утворилася з 25.02.2022 і до набрання цим рішенням законної сили.

Припинено з дня набрання цим рішенням законної сили стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , які стягуються на підставі рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22.09.2009.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 грн, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.06.2022, і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 8-18).

З довідки Львівського національного університету ім. Івана Франка № 142 від 16.09.2022 вбачається, що ОСОБА_3 є студенткою першого курсу денного відділення, платної форма навчання географічного факультету. Закінчує навчання в червні 2026 року (а.с. 19).

Матеріали справи містять копії квитанцій та платіжних доручень щодо сплати позивачем за навчання та проживання ОСОБА_3 (а.с. 20-24).

Згідно копії свідоцтва про народження позивач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 25).

З копії витягу з наказу № 116 від 26.04.2023 ОСОБА_1 призваний на військову службу (а.с. 26).

Згідно копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_10 12.07.2016, після укладення шлюбу прізвище змінено на « ОСОБА_11 » (а.с. 53).

Відповідачка ОСОБА_2 має двох малолітніх дітей – ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 53 зворот, 54).

Згідно копії довідки № 600 від 08.11.2023 ОСОБА_2 навчається в Державному навчальному закладі «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» ІІ рівня акредитації за професією перукар (перукар модельєр) з 01.09.2023 по 25.06.2024 за денною формою навчання, регіональне замовлення (а.с. 54 зворот).

З копії довідки про доходи № 1657/08 від 08.11.2023 вбачається, що ОСОБА_2 в ДНЗ «Ніжинський ПАЛЧО» одержує стипендію у розмірі 1 250,00 грн (а.с. 55).

Інших доходів та заробітку відповідачка не має, що підтверджується довідкою Форма ОК-5 «Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування» від 08.11.2023 (а.с. 55 зворот - 57).

З копії трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що вона з 26.06.2023 звільнилася з посади техніка-лаборанта 1 категорії виробничої лабораторії Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» за власним бажанням (а.с. 57 зворот-59).

ОСОБА_2 як фізична особа-підприємець не зареєстрована і підприємницьку діяльність не здійснює, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.11.2023 (а.с. 59 зворот-60).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .. щодо суб`єкта від 10.11.2023 у власності відповідачки нерухоме майно відсутнє (а.с. 61).

За результатами пошуку в Державному реєстрі транспортних засобів МВС за ОСОБА_2 транспортні засоби не зареєстровані (а.с. 61 зворот-62).

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з відповідачки на користь позивача аліменти на повнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 500 грн щомісячно, починаючи з 09.10.2023 і до закінчення навчання, але не довше, як до досягнення ОСОБА_3 23-х років, суд послався на те, що спільна дочка сторін досягла повноліття та продовжує навчання у вищому навчальному закладі на денній формі навчання на платній основі, відповідачка є працездатною особою, але навчається в ДНЗ «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» ІІ рівня акредитації за професією перукар (перукар модельєр) з 01.09.2023 по 25.06.2024 за денною формою навчання та отримує стипендію у розмірі 1 250,00 грн, таким чином місцевим судом враховано можливість відповідачки як працездатної особи, яка на час розгляду справи є студенткою, надавати допомогу на утримання повнолітньої дочки під час навчання, невизнання нею позову, наявність у неї неповнолітніх дітей від іншого шлюбу, принцип розумності та справедливості суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, суд враховує обставини, зазначені у ст. 182 СК України, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Забезпечення ж його утримання на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на батьків (ст. 180 СК України).

Згідно з п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Вбачається, що відповідачка від нового шлюбу має двох малолітніх доньок – ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рухоме та нерухоме майно відсутнє, що підтверджується матеріалами справи, крім того, згідно даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інших доходів та заробітку відповідачка не має, окрім як отримує стипендію в розмірі 1 250,00 грн.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини, суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

На вказані вище обставини суд першої інстанції уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку щодо стягнення з відповідачки аліментів на повнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 500 грн щомісячно, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження можливості відповідачкою надавати допомогу донці, крім того, враховуючи те, що відповідачка також навчається на денній формі навчання та єдиним її доходом є стипендія у розмірі 1 250 грн.

Відповідно до даних  трудової книжки на момент пред`явлення позову 09.10.2023 відповідачка не працює, відповідно до довідки навчального закладу ДНЗ «НПАЛЧО»  ОСОБА_2 навчається за професією перекур(перукар-модельєр) з 01.09.2023  по 25.06.2024 року за денною формою навчання, разом з тим відповідно до довідки № 298 від 28.09.2023 року закінчення навчання ОСОБА_3 визначено червень 2026 року, отже з врахуванням зазначених обставин, позивач не позбавлений можливості звернутися з позовом про стягнення аліментів на повнолітню дитину у разі зміни матеріального стану платника аліментів.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 зазначеної статті якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, апеляційна скарга – задоволенню, у позові – відмовлено, та позивач на підставі п. 3 ч . 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому відповідачці ОСОБА_2 слід компенсувати за рахунок держави 1 073, 60 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Крім того, вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції інтереси ОСОБА_2 представляв адвокат Луєнко Ю.В. (а.с. 52, 63) за надану правничу (правову) допомогу якого відповідачка сплатила кошти у розмірі 8 000, 00 грн, що підтверджується копіями квитанцій (а.с. 65 зворот, 66).

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

З урахуванням критерію розумності та справедливості розміру витрат на правову допомогу, підготовкою та поданням відзиву представником ОСОБА_2 - адвокатом Луєнко Ю.В. під час розгляду справи в суді першої інстанції (а.с. 49-67) колегія суддів апеляційного суду вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції є завищеним, тому підлягає зменшенню до 2 000 грн.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376 ч. 1 п. 3,4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

                                          П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 грудня 2023 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Компенсувати ОСОБА_2 судовий збір сплачений за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 1 073, 60 грн за рахунок держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 13.03.2024.

Головуючий                                                  Судді :