печерський районний суд міста києва

Справа № 761/39373/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2019 р. Печерський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі судового засідання - Ясеновенко К.О.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування наказів, свідоцтв про право власності та визнання незаконним та скасування реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 06 жовтня 2015 р. визначено підсудність за Печерським районним судом міста Києва.

На підставі норми п. 9 ч. 1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України від 18 березня 2004 р. № 1618-IV у редакції Закону від 03 жовтня 2017 р. № 2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу (15 грудня 2017 р.), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судові засідання, призначені 04 квітня 2019 р., 25 липня 2019 р. заявник не з`явилася, будучи повідомленим належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, подавши заяву про відкладення, а тому суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.

Заяви позивача про відкладення кожного конкретного судового засідання, що містяться в матеріалах справи мотивовані тяжкою хворобою позивача, що перешкоджає його явці до суду, однак зазначені заяви подані особисто ОСОБА_1 через канцелярію суду та відомості викладені в них не підтверджені належними доказами.

Представник відповідача звернулась до суду із клопотанням про залишення позову без розгляду, мотивованим постійними неявками позивача за документально не підтверджених підстав, що є зловживанням його правами та позбавляє суд розглянути справу в розумний строк, а тому просила провести судове засідання за її відсутності.

Положеннями ст. 13 ЦПК України встановлено позицію диспозитивності цивільного судочинства, а саме передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої ст. 12, ч. 1 ст. 20 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

За частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Листом Верховного Суду України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, вбачається, що в зв`язку з постійними неявками позивача за документально не підтверджених підстав, що порушує права інших учасників судового розгляду на розгляд справи в розумний строк та вимоги ст. 43 ЦПК України щодо процесуальних обов`язків сторони та збільшує не обґрунтовані витрати сторін у справі, а тому існує достатність підстав для залишення позову без розгляду, керуючись ст.ст. 14, 20, 257, 294 ЦК України, ст.ст. 1-13, 257, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування наказів, свідоцтв про право власності та визнання незаконним та скасування реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна- залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. А. Писанець