НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03 березня 2010 року                   справа № 2-4-10         м.Нововолинськ  

Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді                                                        Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря                                 Шевчук О.М.,

позивачів                           ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивачів                         ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_4 справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_4 державна нотаріальна контора, про поділ спадкового майна та визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними  -     суд

                                                      в с т а н о в и в :

           30.03.2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про поділ спадкового майна, яке залишилось після смерті їх матері ОСОБА_7 та батька відповідачів ОСОБА_8, що з 10.05.2005 року  перебували в зареєстрованому шлюбі і померли в один день 09.03.2008 року.  Просили поділити порівну між спадкоємцями майно нажите спадкодавцями в шлюбі, зокрема однокімнатну квартиру № 1 в будинку № 25 на проспекті Перемоги в м.Нововолинську Волинської області  та автомобіль марки  RENAULT-KANGOO 2002 року випуску,   р.н. НОМЕР_1.  

    28.05.2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали додаткову позовну заяву, в якій просили  визнати свідоцтва про право на спадщину за законом, видані державним нотаріусом ОСОБА_4 державної нотаріальної контори ОСОБА_5, ОСОБА_6 13.02.2009 року на  квартиру за адресою м.Нововолинськ проспект Перемоги 25/1 та 12.05.2009 року на автомобіль марки RENAULT-KANGOO 2002 року випуску,  р.н. НОМЕР_1, недійсними.

    Вимоги обґрунтовують тим, що 09.03.2008 року  померла їх мати ОСОБА_7 та її чоловік, батько відповідачів, ОСОБА_8, які перебували в зареєстрованому  шлюбі з 10.05.2005 року.

За час шлюбу, 24.03.2006 року  вони  купили  однокімнатну квартиру  за адресою м.Нововолинськ проспект Перемоги 25/1  та в червні 2007 року придбали автомобіль марки RENAULT-KANGOO 2002 року випуску,   р.н. НОМЕР_1. Зазначають, що після смерті матері вони, у встановлений законом шестимісячний строк, звернулися до Ново волинської державної контори із заявами про прийняття  спадщини. Відповідачі, як спадкоємці ОСОБА_8 також, згідно закону,  подали до держнотконтори відповідні заяви. Речі домашнього вжитку та обстановки, інвентарю, що зберігався в квартирі по проспекту Перемоги 25/1 в м.Нововолинську, сторони поділили між собою добровільно,  про що  04.09.2008 року,  склали письмову угоду, яка посвідчена нотаріально. Щодо поділу решти спадкового майна, зокрема квартири і автомобіля,  між ними виник спір. Зазначають, що  квартира та автомобіль   належали спадкодавцям  в рівних частках, як подружжю, а тому як позивачі так і відповідачі мають право  на рівні частки у спадковому майні. 13.02.2009 року державний нотаріус ОСОБА_4 державної нотаріальної контори  видав відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частину  спадкового майна – однокімнатної квартири  по проспекту Перемоги 25/1 в м.Нововолинську, кожному. Крім цього, 12.05.2009 року, до вирішення спору в суді, відповідачі отримали в держнотконторі  свідоцтво  про право на спадщину за законом  на спадкове майно – автомобіль марки  RENAULT-KANGOO 2002 року випуску,   р.н. НОМЕР_1 по ? частині кожен. Вважають, що спадкове майно підлягає поділу  на рівні частини між всіма спадкоємцями, тобто по ?  частині кожному та просять визнати свідоцтва про право на спадщину за законом видані відповідачам недійсними. Стягнути з відповідачів на їх користь понесені судові витрати по справі.  

    В судовому засіданні  ОСОБА_1,  ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3, позовні вимоги підтримали з наведених підстав. Також,  просили виділити їм в натурі спадкове майно – однокімнатну квартиру  по проспекту Перемоги 25/1, а відповідачам автомобіль марки RENAULT-KANGOO 2002 року випуску,  р.н. НОМЕР_1, який знаходиться у їх користуванні.

    Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повторно не з?явились на виклик суду, будучи належним чином повідомленими про день час місце розгляду справи.

    У письмових  запереченнях  від 12.05.2009 року на позовну заяву  ОСОБА_1, ОСОБА_2 ( а.с. 30) зазначають, що однокімнатна квартира по проспекту Перемоги 25/1 в м.Нововолинську  була придбана  їх батьком ОСОБА_8 на підставі договору від 24.03.2006 року за його особисті кошти, що набуті ним до реєстрації шлюбу з  матір?ю позивачів ОСОБА_7 Вважають, що квартира була  особистою власністю ОСОБА_8, а тому вони правомірно отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після свого батька  кожен по 1/ 2 частині квартири. Щодо автомобіля, на частину якого претендують позивачі, то у своїх запереченнях відповідачі вказують про послідуючу видачу свідоцтва  про право на спадщину за законом на це майно, як їм, так  позивачам.

    Поясненнями  позивачів, запереченнями відповідачів, показаннями  свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, дослідженими в суді письмовими доказами справи,  судом встановлено наступні  обставини  та визначено відповідно до них правовідносини.

    Згідно копії свідоцтва про шлюб, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Нововолинського міського управління юстиції, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 зареєстрували шлюб 10 травня 2005 року.   (а.с.5)

    Перебуваючи в шлюбі,  24 березня 2006 року,  ОСОБА_8 згідно договору купівлі-продажу від цього числа, придбав однокімнатну квартиру в м.Нововолинську на проспекті Перемоги 25/1. ( а.с. 9-10).

    25 червня 2007 року, ОСОБА_8, згідно кредитного договору № 136/ф, отримав у ОСОБА_4 філії -  відділенні акціонерного  комерційного промислово - інвестиційного банку 24000 грн. під 17 % річних з кінцевим терміном повернення 24 червня 2012 року ( а.с.74-76). До вказаного договору додано  звіт ПП «Брок - Авто» про експертну оцінку транспортного засобу – автомобіля марки RENAULT-KANGOO 2002 року випуску,  2002 року випуску, (а.с.77), ринкова вартість якого складала на день оцінки  32994 грн.  

    Як вбачаються із бази даних «Автомобіль» (а.с.70), наданих Ново волинським ВРЕР 06.05.2009 року, автомобіль марки RENAULT-KANGOO 2002 року випуску,  2002 року випуску  р.н. НОМЕР_1, 17 липня 2007 року  був зареєстрований  за ОСОБА_8.

    Подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_7 померли 09 березня 2008 року, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть ( а.с. 8), внаслідок чого відкрилася спадщина на належне їм майно.

    Якщо протягом однієї доби померли особи, які б могли спадкувати одна  після одної, спадщина, як гласить ч.3 ст.1220 ЦК України,  відкривається  одночасно  і окремо  щодо кожної з них.  

     Позивачі ОСОБА_13, ОСОБА_2, як діти спадкодавця ОСОБА_7 ( а.с.6,7) -  спадкоємці першої черги за законом, 17 березня 2008 року звернулися до Ново волинської державної нотаріальної контори із відповідними заявами   про прийняття  спадкового майна що залишилося  після смерті матері. Після реєстрації цих заяв, в держнотконторі заведено спадкову справу № 155/2008, яка оглянута в суді.

    За відповідними заявами відповідачів від 14 березня 2008 року, у Нововолнській держнотконторі  цього числа заведено спадкову справу №145 на майно померлого 09 березня 2008 року ОСОБА_8, яке складається із однокімнатної квартири за адресою м.Нововолинськ проспект Перемоги 25/1,  та автомобіля марки RENAULT-KANGOO 2002 року випуску,   р.н. НОМЕР_1.

    Як встановлено в суді, вказане майно набуте подружжям ОСОБА_8 та ОСОБА_7  за  час шлюбу, а тому, відповідно до ст. 60 СК України, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Об’єктом права спільної сумісної власності  подружжя, згідно ст.61 СК України,  може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.    

    Дружина та чоловік, як зазначено в ст.63 СК України,  мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не  встановлено за домовленістю між ними.

    Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Заперечуючи позовні вимоги, відповідачі стверджують, що квартира, яка є спадковим майном, була особистою власністю їх батька ОСОБА_8, оскільки набута за його особисті кошти, отримані ще до вступу в шлюб з матір?ю позивачів, зокрема виручені з продажу належної йому частки у квартирі, яку він відчужив  на користь дружини відповідача ОСОБА_6  ОСОБА_14, згідно договору  купівлі-продажу від 27.12.2005 року. ( а.с.31). При цьому посилаються на виписки з рахунків банківської установи – банку «ОСОБА_15 Аваль»  ( а.с.41), з якої вбачається, що  24.03.2006 року ОСОБА_8 достроково розірвав ощадний депозит і  отримав 11100 доларів США.

    Такі твердження відповідачів не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовані належними, допустимими і дослідженими в судовому засіданні доказами.

    Як вже зазначалась вище, спадкодавці ОСОБА_8 і ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 10.05.2005 року.

    Майно, зокрема квартира та автомобіль придбано ними за час шлюбу, і не належить до переліку майна, що, згідно ст.57 СК України,  є особистою приватною власністю дружини і чоловіка.

    Придбаваючи майно, зокрема укладаючи 24.03.2006 року договір купівлі-продажу квартири  ОСОБА_8, як один з подружжя, діяв в інтересах подружжя, використовуючи  спільні кошти сім?ї. Таким  чином, ОСОБА_7 як дружина, мала рівні права з чоловіком  на майно, що належало  їм  на праві спільної сумісної власності подружжя, і іншої домовленості між ними щодо цього майна не було.

    Крім цього,  15.12.2005 року, ОСОБА_8 на випадок своєї смерті     все майно, де б воно не знаходилось і з чого не складалося, і взагалі, те  що буде належати йому на  день смерті і на що він за законом матиме право,  заповів своїй дружині ОСОБА_7 ( а.с.13). Таке розпорядження свідчить про волевиявлення ОСОБА_8 та його наміри стосовно майна, що належить до спадкової маси.

    Таким чином, однокімнатна квартира, що знаходиться на проспекті Перемоги 25/1 в м.Нововолинську і автомобіль марки RENAULT-KANGOO 2002 року випуску,  р.н. НОМЕР_1, що належали на праві спільної сумісної власності подружжя спадкодавцям ОСОБА_8 і ОСОБА_7 підлягають поділу між спадкоємцями – сторонами у справі. Згідно ст.1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Частки кожного спадкоємця, відповідно до ст.1278 ЦК України, є рівними, а тому ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належить по ?  частині спадкового майна.

    Відповідно до ст.1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину  може бути визнано недійсним з підстав  порушення у зв’язку з його видачею прав інших осіб.

       В зв’язку з видачею ОСОБА_4 державною нотаріальною конторою свідоцтв про право на спадщину за  законом на спадкове майно відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 13.02.2009  року  і  12.05.2009 року відповідно на ? частину квартири та  автомобіля. (а.с.33,35,  ), порушено права позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  а тому суд визнає ці свідоцтва частково недійсними в частині  права власності  ОСОБА_5 та ОСОБА_6  на ? частину майна кожного, зокрема квартири на проспекті Перемоги 25/1 в м.Нововолинську та автомобіля марки RENAULT-KANGOO 2002 року випуску,  р.н. НОМЕР_1.  

    Щодо вимог про виділення позивачам в натурі частини спадкового майна – зокрема квартири за вищевказаною адресою, а відповідачам автомобіля,   то такі вимоги в позові не заявлялись і питання про виділ спадкового майна в натурі  судом не розглядалось, а тому суд  цю вимогу не вирішує.  

    При зверненні до суду, позивачами  сплачено судовий збір, виходячи із вартості відшукуваного майна  в сумі  359,20 грн. ( а.с.1.1-а, 20,61,   ), витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи – 30 грн.( а.с.2),  витрати на правову допомогу, що згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 14 від 03.03.2010 року, та з врахуванням складності справи і кількості, тривалості   судових засідань становлять 2350 грн., які відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Суд також стягує з відповідачів на користь позивачів  понесені ними  витрати по оплаті  за проведення будівельно-технічної та автотоварознавчої експертиз – згідно квитанцій від 06.11.2009 року  та від 09.11.2009 року по 520 грн. за кожну, які призначались ухвалою суду від 11.08.2009 року  і   не  проведені  в зв’язку з ненаданням відповідачами об’єктів для огляду та технічної документації на ці об’єкти. (.а.с 109)    

     Керуючись ст.ст. 10, 11,60, 88 , 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст., ст.1220, 1222, 1223, 1261, 1267, 1278,  203,  215  ЦК України, ст.ст. 60, 61, 62, 63, 65  Сімейного Кодексу України, суд,

                                 вирішив:

    Позов задовольнити частково.

    Визнати частково недійсними Свідоцтва про право на спадщину  за  законом видані  13 лютого 2009 року державним нотаріусом Ново волинської державної нотаріальної  контори  ОСОБА_5 та ОСОБА_6  в частині  права власності  на ? (одну другу) частку спадкового майна - однокімнатної квартири, що знаходиться  в місті ОСОБА_4 на проспекті Перемоги АДРЕСА_1.  

    Визнати частково недійсним  Свідоцтво про право на спадщину  за законом видане 12 травня 2009 року державним нотаріусом Ново волинської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині  права власності на ? ( одну другу) частину  спадкового майна – автомашини  модель RENAULT-KANGOO 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.  

    Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6   право власності в порядку спадкування  на   ? ( одну четверту) частину кожному  у спадковому майні  -   однокімнатній  квартирі  що знаходиться в місті ОСОБА_4 на проспекті Перемоги АДРЕСА_1 .

    Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування на ?  (одну четверту) частину кожному у спадковому майні – автомашині модель  RENAULT-KANGOO 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.      

    Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судові витрати: сплачений судовий збір в розмірі 359,20 грн. ( (триста п’ятдесят гривень, 20 копійок), 30 грн. ( тридцять гривень) на інформаційно – технічне забезпечення  розгляду справи, 1040 грн.( одну тисячу сорок гривень) оплати за судові експертизи, та 2350 грн. ( дві тисячі триста п’ятдесят гривень) витрат на правову допомогу.

Заочне рішення  може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення  можна подати  протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.  

    Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду у Волинській області протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10-ти днів після проголошення рішення суду.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий                  підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                       О.Р. Ференс-Піжук