Справа № 2-278/2007 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

1 березня 2007 року Ясинуватський           міськрайонний   суд   Донецької   області у складі:

головуючої судді               Ісаєнко Ю.А.

при секретарі                    Черевко О.В.

за участю позивачки        ОСОБА_1.

представника позивачки ОСОБА_2.

відповідача                        ОСОБА_3.

представника третьої

особи                                 Золотухіної Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Ясинувата цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування виконкому Ясинуватської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину,

встановив :

ОСОБА_1. звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3. про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину. Позивачка мотивувала свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2року вони з відповідачем зареєстрували шлюб у Калінінському відділі реєстрації актів громадянського стану міста Донецька, актовий запис № НОМЕР_1, але ІНФОРМАЦІЯ_1року шлюб було розірвано. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3року народження. Син мешкає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Після розірвання шлюбу відповідач переїхав до міста Єнакієво, понад два роки не зустрічався з сином та не займався його вихованням, не піклувався про стан здоров'я сина, про його фізичний, духовний та моральний розвиток. В 2006 році син пішов до школи, але відповідач не цікавився його успіхами у навчанні. ОСОБА_3. матеріальної допомоги на утримання дитини не надає з часу розірвання шлюбу. Просила позбавити ОСОБА_3. батьківських прав та стягнути з нього на утримання сина аліменти у розмірі 1/4 частини від його заробітку.

Позивачка у суді позовні вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила, що відповідач на протязі двох-трьох років не бере участі у вихованні їхнього сина, матеріальної допомоги не надає, не приїздить до нього. Відповідач грає в азартні ігри у зв'язку з чим вона не довіряє йому дитину. Просила позбавити відповідача батьківських прав та стягнути з нього аліменти на її користь на утримання сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. Після розлучення відповідач говорив їй, що буде матеріально допомогати, але не виконав своїх обіцянок. Раніше, ще під час їхнього шлюбу, відповідач вже залишав її саму із дитиною, коли сину було 3 місяці, відоповідач сказав, що він йому заважає вчитись і пішов жити у гуртожиток, бу відсутнім півроку, але потім повернувся і вони знову мешкали разом. Після розлучення відповідач деякий час протягом місяця приходив до сина, але потім перестав з ним спілкуватись. Дитина знаходилась повністю на її утриманні та вихованні, при цьому вона не перешкоджала відповідачеві бачити сина. У грудні 2006 року вона звернулась до органу опіки та піклування, щоб дізнатись, чи можливо позбавити відповідача батьківських прав. Після цього, у січні 2007 року відповідач став приходити до сина у школу. В середині лютого 2007 року відповідач сказав їй, що бажає спілкуватись з сином, але вона проти, оскільки не довіряє відповідачеві; вважає, що для  дитини дуже велика травма те, що то батько є, то його не має.

Представник позивачки, адвокат ОСОБА_2., підтримала позовні вимоги, просила їх задовільнити

Відповідач у судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав частково, заперечував проти позбавлення його батьківських прав, але не заперечував проти стягнення з нього аліментів.

Пояснив суду, що він ніколи не ображав свого сина. Після пологів у дружини були ускладнення, вона знаходилась у лікарні, дитина була постійно з ним, він його годував. Після розлучення він кілька разів приходив додому до позивачки, але вона перешкоджала бачитись йому з сином. потім він довготривалий час знаходився на навчанні та не міг бачитись з дитиною, допомогу на утримання дитини не надавав, оскільки не мав роботи. 9 січня 2007 року він приходив до позивачки, щоб поговорити, але вона сказала йому, що позбавить його батьківських прав. Після цього він звернувся до органу опіки та піклування, щоб встановити години, коли він буде бачитись із сином. Поки він збирав необхідні документи позивачка надала до суду позовну заяву про позбавлення його бітьківських прав. Коли він приходив у школу до сина, то дитина йому раділа. Згоден платити аліменти на дитину у сумі яку пропонує позивачка, оскільке має постійне місце роботи.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування- Золотухіна Л.О. у судовому засіданні не заперечувала проти здоволення позовних вимог, пояснила при цьому, що батько протягом довготривалого часу не цікавиться своїм сином, його фізичним, духовним, моральним розвитком, не приймає участі в його вихованні та утриманні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони без поважної причини і протягом більше ніж шість місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування та ухиляються від своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Згідно до ст. 181 Сімейного Кодексу України,   кошти на утримання дитини   ( аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1року між позивачкою та відповідачем був розірваний шлюб (а.с. 6). З цього часу дитина проживає з позивачкою, фактично знаходиться на її утриманні та вихованні ( а.с. 7,34) . Відповідач є батьком дитини ( а.с. 5). Після розірвання шлюбу і до теперишнього часу відповідач не приймає участі у вихованні дитини та її піклуванні; не цікавицься фізичним, духовним та моральним розвитком дитини, не приділяє сину батьківської уваги, тобто ухиляється від своїх обов'язків по вихованню, що підтвреждується в тому числі і висновком органу опіки та піклування ( а.с. 35). Відповідач має постійне місце роботи та заробітну платню, що підтверджується довідками з його місця роботи (а.с. 25-26), але з листопада 2004 року довготривалий час не надає позивачці кошти на утримання дитини.

Вказані обставини, на думку суду, підтверджуються і наступними доказами. Свідок ОСОБА_5. суду пояснила, що позивачку та відповідача знає. В них є син. Дитина дуже хворіла. Від батьків позивачки дізналась, що після народження дитини відповідач переїхав жити до гуртожитку. Потім вони знову мешкали разом. За квартиру плитили батьки позивачки. Потім позивачка з відповідачем розлучилися, Петрушев переїхав до іншого міста та не навідував сина.

Свідок ОСОБА_6. пояснила суду, що позивачку та відповідача знає. З позивачкою вони разом працюють, до цього разом навчались у школі та в інституті. В останнє бачила відповідача в 2003 році, стосунки у відповідача та позивачки були погані. Дитина була завжди з позивачкою. Їй відомо, що відповідач матеріальної допоги позивачці не надавав, дитину не навідував.

Свідок ОСОБА_7. суду пояснила, що знаойма з позивачкою, відповідача не знає. Була вихователем у садку у ОСОБА_4в 2004-2005р.р. Дитина хворіла, як всі інші діти. ОСОБА_4завжди забирала або мати, або його бабуся. Відповідач до садка ніколи не приходив, дитина про нього ніколи не згадувала.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, він перебував у інтернатурі з денною формою навчання, тому і не міг бачити сина, оскільки згідно наданої відповідачем довідки інтернатура тривала протягом лише вересня2005 року- червня 2006 року ( а.с. 24), а встановлений судом строк, коли відповідач не виявляв до дитини батьківського піклування, значно більший, крім того, вказані обставини, на думку суду, не можуть бути розцінені як поважна причина невиконання   відповідачем своїх батьківських обов"язків.

Таким чином, суд вважає, що у справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що починаючи з листопада 2004 року, тобто протягом більше ніж шість місяців, відповідач ухиляється від своїх батьківських обов'язків по вихованню своєї дитини, у зв'язку із чим   суд

вважає за необхідне   задовільнити позов та позбавити відповідача батьківських прав стосовно його сина ОСОБА_4, а дитину залишити на вихованні позивачки ОСОБА_1.

Вирішуючи позовні вимоги позивачки у частині стягнення аліментів суд приймає до уваги, що відповідач визнав позов, що дає судові при наявності у цій справі законних підстав ухвалити рішення про задоволення позову і в цій частині, та стягнути з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3року народження, щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (прибутку) відповідача, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 січня   2007 року до досягнення дитиною повноліття..

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174 , 212, 215,   ЦПК України, суд:

вирішив: Позов задовільнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4року народження, стосовно його сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3року народження.

Неповнолітнього Петрушева ОСОБА_4 залишити на вихованні матері, ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4року народження, який мешкає за адресою: Донецька область, м.АДРЕСА_1, на утримання неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3року народження, щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (прибутку) відповідача, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 січня 2007 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 59 гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення цивільної справи у сумі 7 гривень 50 копійок.

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до Ясинуватського міського відділу реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.