Справа № 2-467/10

                                                             ЗАОЧНЕ    РІШЕННЯ

                                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня  2010 року                               Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська  

в складі:  головуючого судді – Слюсар Л.П.

                 при секретарі –   Цалин О.С.                        

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Дніпропетровська цивільну  справу за позовною заявою    ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю « Евро  Сан»  про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка  в  грудні  2009 року звернулася до суду з позовом до відповідача  ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю « Евро  Сан»  про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.  В обґрунтування своїх позовних  вимог у позовній заяві  та уточненій позовній заяві  посилаючись на те, що  26  серпня  2008 року  її було прийнято  на  роботу у ТОВ « Евро Сан»  на посаду  головного бухгалтера    на підставі  наказу №74-к від 26.08.2008 року.   Звільнена 12  грудня 2008 року.   У день звільнення   відповідач заробітну плату їй не виплатив,  і лише після  звернення до прокуратури 27 листопада 2009 року  відповідач здійснив з нею розрахунок, яким виплатив  їй заробітну плату у розмірі 228 грн. 85 коп., але суму середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку  на день подання до  суду позовної заяви  так і не виплачена.  Просила стягнути на її користь  середній заробіток  за період затримки  розрахунку з 12 грудня 2008 року   по день фактичного розрахунку  у розмірі 5185 грн. 12 коп. та стягнути  у якості відшкодування моральної шкоди 20000 грн. і судові витрати по справі.

В судовому засідання позивачка та її представник підтримали  уточнену позовну заяву та просили суд позов задовольнити.  

Представник відповідача в судове засідання не  з’явився.  Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. Була здійснена  публікація в газеті « Вісті Придніпров’я»  02.03.2010 року №16/1 ( 1108).  Про причину неявки суд не повідомили.

Зі згоди позивачки та її представника  суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає  положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши позивачку, представника позивачки,  вивчивши матеріали справи,  вважає,  що позов підлягає задоволенню частково    за наступних підстав.

У судовому засідання встановлено, що сторони перебували у трудових  правовідносинах,   відповідно до  наказу №74-К  від 26.08.2008 року   ОСОБА_1    була прийнята в  ТОВ « Евро Сан»  26.08.2008 року   на посаду  головного бухгалтера підприємства за сумісництвом.

 Відповідно до наказу №125-к від 12.12.2008 року   ОСОБА_1    була звільнена з посади 12.12.2008 року за власним бажанням.

Відповідно до  листа прокуратури від 06.11.2009 року №1095 р. прокуратурою Індустріального району м. Дніпропетровська  в ході перевірки встановлено,  що при звільненні   ТОВ « Евро Сан»  не провело з  ОСОБА_1 повний розрахунок, та станом на 04.11.2009 року за підприємством числиться  заборгованість по заробітній платі та компенсації за частину невикористаної відпустки на загальну суму 211 грн. 28 коп.  За результатами перевірки прокуратурою Індустріального  району було   внесено припис на усунення порушень ( а.с.7).

Відповідно до видаткових касових ордерів від 27.11.2009 року  ОСОБА_1 отримала  заробітну плату за грудень 2008 року та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 211 грн. 28 коп.  та компенсацію за затримку виплати заробітної плати  в сумі 17 грн. 57 коп. ( а.с.9,10).  

Середній заробіток  за час затримки   за період з 13.12.2008 року по 27.11.2009 року складає 4524 грн. 69 коп.  Так  середньоденна заробітна плата  14 грн.09 коп., місячна заробітна плата 400 грн.  ( а.с.11)  (    грудень 2008 року – 143 грн.74 коп. + з  січня 2009 року по  жовтень 2009 року  10 місяців х 400 = 4000 грн. +   листопад 2009 року  – 380 грн. 95 коп.).

Відповідно до ст. 117 КЗпП України   в разі невиплати  з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.  

Виходячи із вищевикладеного  суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача  в частині стягнення  середнього заробітку за весь час затримки розрахунку  за період з 13 грудня 2008 року по 27 листопада 2009 року   знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню.

Позивачкою також заявлені вимоги  щодо  стягнення моральної шкоди   в розмірі 20000 гривень.

Однак відповідно  до  ст.233  КЗпП України  працівник  може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного  ( міського) суду  в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ст.234 КЗпП України  у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею  233 суд може поновити ці строки.

Згідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України “  Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06 листопада 1992 року №9 встановлені статтями 228,233 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов’язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести в рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк. Якщо місячний  чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України ,  відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.  

Як вбачається із матеріалів справи 12 грудня 2008 року  ОСОБА_1 була звільнена з посади  і  лише 14 грудня 2009 року звернулася до суду з даною позовною заявою після спливу  часу на звернення до суду.  Крім того,   проаналізувавши доводи позивачки та її представника, суд приходить що ними не доведено спричинення моральної шкоди, так позивачка працювала на підприємстві за  сумісництвом,  отримувала заробітну плату в розмірі 400 грн.,  вона мала і основне місце роботи, про яке суд не повідомила,   тому  суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог в цій частині позову.

Відповідно до ст.11 ЦПК України  суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  в межах заявлених ними вимог  і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України  із відповідача підлягає стягненню  на користь держави судові витрати по справі судовий збір у сумі 46 грн. 44 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн. 00 коп., а на користь позивачки понесені  судові витрати в розмірі 119 грн.73  коп.  

Крім того при подачі позову  судовий збір позивачкою не оплачувався, в задоволені позовних вимог про стягнення моральної шкоди  їй відмовлено,  то підлягає стягненню із позивачки на користь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп.  

Керуючись: ст.34 Закону України “ Про оплату праці ”, ст.ст.115,  116,117, 233,237-1   КЗпП України, ст. ст.3,7, 11,15,30,88,169,  224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

 Позовні вимоги    ОСОБА_1     - задовольнити   частково .

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю « Евро  Сан»   на користь  ОСОБА_1  середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 13 грудня 2008 року по 27 листопада  2009 року в розмірі  4524 грн. 69 коп., судові витрати по справі в сумі 119 грн. 73 коп., а всього 4644 грн. 42 коп.

  В частині стягнення моральної шкоди відмовити.

           Стягнути із ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю « Евро  Сан»  на користь держави судовий збір в розмірі 46 грн. 44 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120  грн.  

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

  Заочне  рішення  може бути  переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 Рішення може  бути оскаржено позивачем  в апеляційному порядку  до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення,  апеляційної скарги  або шляхом подання  в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

 Суддя                                                                                                Л.П. Слюсар