Справа № 1-51/10

           НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                   ВИРОК                                          

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

02 березня 2010 року                               м. Нововолинськ          

          Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді                                            Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря                     Шевчук О.М.,

прокурора                                    Романовського В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розведеного, не працюючого, судимого вироком Нововолинського міського суду від 24.12.2008 року за ст.162 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 900 грн. сплачено повністю  22.01.2009 року ,- .  

    у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185  КК України,

                                 встановив:

    11 листопада 2009 року в період часу з  22  по 23 годину  ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні  кімнати № 3, будинку № 1 по вулиці Святого Володимира в м.Нововолинську, таємно викрав бувший у вжитку  мобільний телефон марки  «BENQ-SIEMENS CF-110»,                                                    що належить ОСОБА_2, вартістю 200 грн. з вмонтованою карткою оператора мобільного зв’язку «Київстар» вартістю 25 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 30 грн., чим спричинив потерпілій  матеріальної шкоди на загальну суму 255 грн.        

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у інкримінованому йому злочині і показав, що 11 листопада 2009 року він пізно ввечері зайшов в кімнату № 3 будинку № 1 по вулиці Святого Володимира в м.Нововолинську, де проживає його дочка ОСОБА_3. Він  думав, що вона спить і вирішив викрасти мобільний телефон, який побачив в кімнаті. В цей момент йому необхідні були кошти для придбання предметів догляду та ліків для малолітнього сина, який перебував на стаціонарному лікуванні в Ново волинській ЦМЛ. Хотів продати телефон і   виручені  кошти потратити для потреб дитини. Продав викрадений мобільний телефон за 50 грн., за які купив дитячі памперси та ліки. У вчиненому щиро кається, знає, що вчинив  неправильно, просить суворо не карати, врахувати, що викрадене майно повернуто потерпілій ОСОБА_2, яка є двоюрідною сестрою його доньки. Претензій матеріального в морального характеру ОСОБА_2 не має. Він вже більше двох місяців перебуває в реабілітаційному центрі  церкви Святої ОСОБА_4 віри Євангельської  п’ятидесятників.  

    Потерпіла ОСОБА_5 подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності, зазначає, що претензій  матеріального і морального характеру до ОСОБА_1 немає, викрадений телефон її повернуто. Щодо міри покарання, покладається на розсуд суду.  

    У зв’язку з тим, що фактичні обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюють ся, суд за їх клопотанням визнав недоцільним дослідження доказів, що стосуються обставин вчинення злочину підсудним ОСОБА_1

    В судовому засіданні доведена винуватість  ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна ( крадіжка) і такі дії підсудного правильно кваліфіковані  ч.1 ст.185 КК України.

    При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину те, що він законом віднесений до злочинів невеликої тяжкості, що підсудний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, є обмежено працездатним, в зв’язку з перебуванням на обліку у лікаря терапевта і нарколога, не працює, не має доходу, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі. Беручи до уваги наявні пом’якшуючі обставини у справі, відсутність  у потерпілої претензій до ОСОБА_1, якій  повернуто мобільний телефон у справному стані, і ту обставину, що ОСОБА_1 з 25.12.2009 року по даний час перебуває на реабілітації  в християнському центрі релігійної громади Церкви Святої ОСОБА_4 віри Євангельської п?ятидесятників в с. Замости, де характеризується позитивно, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування  покарання на підставі ст.75 КК України.

    До обставин, які пом’якшують покарання, суд враховує щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину.

    Обставин, які б обтяжували покарання підсудному, суд у справі не вбачає.

    Речовий доказ – мобільний телефон переданий на зберігання ОСОБА_2Є- ( а.с.25) суд залишає у власності останньої.

    Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд,-

                                      засудив:

    ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

    На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, згідно ст.76 КК України обов’язки –  повідомляти кримінально-виконавчу  інспекцію про зміну місця  проживання.

          Речовий доказ - мобільний телефон  залишити у власності ОСОБА_2

    Вирок можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Головуючий