Справа № 535/176/19

Провадження № 2/535/151/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року   смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Загнійко А.В., при секретарі - Білик Н.О., розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні цивільну справу №535/176/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування,

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Собини П.М.,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним з моменту укладення договору дарування земельної ділянки від 04.07.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори Ковпаком В.І. та зареєстрований в реєстрі за №2092, за яким ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_4 прийняла в дар земельну ділянку площею 0,175 га за номером АДРЕСА_1 .

В обґрунтуванням позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач, здійснюючи правочин дарування, виходив із того, що даний договір не порушує його особистих прав та мав на меті відчуження на користь відповідача лише земельної ділянки площею 0,175 га для ведення особистого селянського господарства й не мав на меті передати відповідачці частину власного житлового будинку, самовільно збудованого у 2008 році, який рішенням виконавчого комітету Котелевської селищної ради Полтавської області від 02.12.2008 року було узаконено. Й якби не помилка у наданих позивачу довідках відповідних державних органів про відсутність будь-яких забудов на земельній ділянці площею 0,175 га, то спірний договір не було б укладено. А тому позивач вважає, що є всі підстави для визнання правочину дарування недійсним, так як він та відповідач не мали правильного сприйняття фактичних обставин правочину, оскільки обоє вважали, що позивач передав у дар відповідачу лише земельну ділянку площею 0,175 га без будь-яких забудов на ній, а обізнаність про наявність частини житлового будинку на земельній ділянці, що передавалася в дар вплинула б на волевиявлення дарувальника. Однак про вказану обставину позивачу стало відомо лише після ознайомлення з висновком експертизи в серпні 2018 року. Тобто на момент здійснення правочину дарування земельної ділянки у липні 2009 року позивач помилявся щодо прав і обов`язків, які виникнуть після укладення договору дарування між ним та відповідачем. За вищевказаних обставин, позивач вважає, що спірна земельна ділянка подарована відповідачу з порушеннями вимог ст.210 Земельного кодексу України.

Відповідач 07.03.2019 року надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала у повному обсязі у зв`язку з безпідставністю, недоведеністю та необґрунтованістю, оскільки у діях ОСОБА_1 не існує ознак помилковості його дій або будь-яких інших правових підстав для визнання договору дарування недійсним, та просить застосувати строки позовної давності до позовних вимог позивача, оскільки йому завжди було відомо про забудову житлового будинку на межі двох земельних ділянок.

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Собина П.М. підтримали позов з підстав, у ньому зазначених. Крім того, позивач зазначив, що на момент укладення договору дарування житловий будинок вже був побудований, в тому числі й на частині земельної ділянки, яку він подарував відповідачу, яка отримувала дозвіл на торгівлю за адресою: АДРЕСА_1 . Однак про межі належних йому двох земельних ділянок, одну з яких він подарував відповідачу, йому «фактично не було відомо». Якби він подарував земельну ділянку, яка не знаходиться під житловим будинком, він би не звертався до суду з позовом до відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник – адвокат Нежевело В.В. у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином (том 2 а.с.58, 59, 63, 64). Представником відповідача не наведено поважних причин неявки в судове засідання з розгляду даної справи по суті, оскільки судом отримані всі докази, витребувані відповідно до ухвали суду від 25.06.2019 року за частково задоволеним клопотанням представника відповідача про витребування нових доказів, інших клопотань про витребування доказів до суду не надходило, а з матеріалами справи відповідач ознайомилася у повному обсязі 11.07.2019 року. Розгляд справи проведено за відсутності відповідача та її представника відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю з таких підстав.

Відповідно до договору дарування земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори 04.07.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №2092, ОСОБА_1 , перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам`яті та діючи добровільно, розуміючи значення своїх дій та правові наслідки укладеного договору, подарував, а ОСОБА_4 прийняла в дар земельну ділянку площею 0,175 га за номером АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки – ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер – НОМЕР_1 . Вказана земельна ділянка належить дарувальнику на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , зареєстрованому в Котелевському виїзному офісі Полтавського реєстраційного офісу Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010954500260 від 13.05.2009 року. Дарувальник гарантує, що ця земельна ділянка вільна від будь-яких обтяжень чи обмежень щодо використання її за цільовим призначенням. Цей факт підтверджується довідкою, виданою відділом Держкомзему у Котелевському районі Полтавської області від 01.07.2009 року за №05-01-26/953 та довідкою, виданою відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області від 01.07.2009 року за №728. Дарувальник та обдаровувана стверджують, що однаково розуміють значення та умови цього договору та його правові наслідки, підтверджують дійсність намірів при його укладенні, а також те, що він не має характеру фіктивного чи удаваного правочину. Сторони також стверджують, що не обмежені в праві укладати правочини, не визнані у встановленому порядку недієздатними повністю або частково, не страждають на захворювання, що перешкоджають усвідомленню ними суті цього договору (том 2 а.с.67, 68, 71, 72).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 20.10.2018 року ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_5 після державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 (том 1 а.с.77).

Посилання позивача, що у наданих йому для подання до нотаріальної контори довідок, виданих відділом Держкомзему у Котелевському районі Полтавської області від 01.07.2009 року за №05-01-26/953 та відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області від 01.07.2009 року за №728, зазначено про відсутність забудов на земельній ділянці, яку він подарував відповідачу, є безпідставним, оскільки у вказаних довідках зазначено про відсутність обмежень (обтяжень) на вказану земельну ділянку (том 2 а.с. 71, 72).

Перелік обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок визначений наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №643 від 29.12.2008 року «Про Класифікатор обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок».

Згідно з технічною документацією із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства на території АДРЕСА_2 ради АДРЕСА_2 району АДРЕСА_2 області, виготовленою у 2008 році, ОСОБА_1 09.09.2008 року підписав акт визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та прийняв межові знаки на зберігання земельних ділянок, наданих для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, та для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території селища Котельва АДРЕСА_1 . Межі та розміри земельних ділянок, склад земельних угідь показані в натурі зацікавленим сторонам, у тому числі і ОСОБА_1 . Відповідно до рішення 33 позачергової сесії п`ятого скликання Котелевської селищної ради Полтавської області від 18.11.2008 року внесено зміни у розміри земельних ділянок, що передаються у власність громадянам, в тому числі щодо ОСОБА_1 щодо земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд площею 0,15 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,175 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.10-12; том 2, а.с.89-112).

Крім того, твердження позивача про те, що він дізнався що належна йому земельна ділянка, яка подарована відповідачу, була забудована лише після проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 01.06.2018 року по цивільній справі №535/951/17 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання та визнання майна спільною сумісною власністю, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, спростовується актом обстеження та встановлення меж земельних ділянок від 30.10.2011 року, яким встановлено, що земельна ділянка, що належить ОСОБА_4 та знаходяться з адресою: АДРЕСА_1 , відповідає Державному акту, виданого 18.11.2008 року, яка була подарована їй ОСОБА_1 відповідно до договору дарування від 04.07.2009 року, але на даній земельній ділянці знаходиться частина будівлі, що належить ОСОБА_1 (том 2 а.с.113) Вказаний акт, досліджувався у ході судового розгляду справи №535/943/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та інших про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки.

       Згідно з ч.1 ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Частиною другою статті 719 ЦК України встановлено, що договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

На підставі ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст.229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Отже, враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 свідомо діяв при укладенні спірного договору дарування земельної ділянки, усвідомлював значення та наслідки своїх дій, бажав їх настання, про розташування меж належних йому на праві власності земельних ділянок, наданих для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства йому було відомо з 09.09.2008 року, тобто до укладення спірного договору дарування земельної ділянки.

Згідно з ст.210 Земельного кодексу України, угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Позивач, посилаючись на норми ст.210 Земельного кодексу України, не надав доказів укладення спірного договору дарування земельної ділянки з порушенням вимог встановленого законом порядку дарування земельних ділянок. Як і не надав доказів, які б засвідчували, що на момент укладення спірного договору дарування земельної ділянки 04.07.2009 року він діяв внаслідок помилки.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем не надано суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вище викладене, у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити повністю.

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підставі п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові – на позивача.

У зв`язку з викладеним вище судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2019 року між ОСОБА_2 та адвокатом Нежевело В.В. укладено договір про правничу допомогу, а саме: надання допомоги консультативно-юридичного характеру та правничої допомоги, представництво та правове супроводження по справі, яка перебуває у провадженні Котелевського районного суду Полтавської області №535/176/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про визнання недійсним договору дарування з оплатою наданих послуг в сумі 10 тис.грн., та визначенням гонорару адвоката за погодинним тарифом у розмірі 500 грн. (том 2 а.с.47-48). Цей розмір витрат на професійну правничу допомогу зазначено й у відзиві на позовну заяву (том 1 а.с.61).

На підтвердження понесених відповідачем витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, у судове засідання надано: розрахункову квитанцію від 04.03.2019 року про оплату ОСОБА_2 за надання правничої допомоги адвокатом Нежевело В.В. на суму 10 тис.грн.; акт приймання-передачі виконаних робіт за договором про правничу допомогу (детальний опис) від 18.06.2019 року (том 2 а.с. 49, 50-52).

Суд не може взяти до уваги вид правової допомоги, із зазначенням часу, витраченого на нього, який вказано у акті приймання-передачі виконаних робіт за договором про правничу допомогу (детальний опис) від 18.06.2019 року, оскільки, відповідно до матеріалів справи відзив на позовну заяву ОСОБА_1 складений за участі представника відповідача ОСОБА_9 , який діяв на підставі довіреності від 17.09.2018 року, додатками до якого зазначені і заяви про продовження строку для підготовки і подання відзиву на позовну заяву та про застосування спливу строків позовної давності (том 1 а.с.57-100); до клопотань про витрати на правничу допомогу для підготовки клопотань про приєднання до матеріалів справи доказів надіслання відзиву на позовну заяву та викрадення оригіналів документів на земельну ділянку додано довіреності на ім`я представника відповідача – ОСОБА_9 ; а зазначені види правничої допомоги щодо підготовки адвокатського запиту до державної нотаріальної контори, Полтавського обласного державного архіву та обласного Полтавського нотаріального архіву не підтверджені матеріалами справи; правнича допомога щодо правового супроводження в межах справи в ході судових засідань не надавалася, оскільки адвокат не приймала участь у судових засіданнях.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу частково – у сумі 4250 грн. (8 год. 30 хв. х 500 грн. = 4250 грн.).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 206, 259, 264 ЦПК України, ст. ст. 203, 215, 229, 717, 719 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним з моменту укладення договору дарування земельної ділянки від 04.07.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори Ковпаком В.І. та зареєстрований в реєстрі за №2092, за яким ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_4 прийняла в дар земельну ділянку площею 0,175 га за номером АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , – відмовити повністю.

Стягти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4250 грн. (чотири тисячі двісті п`ятдесят грн. 00 коп.) в рахунок відшкодування понесених відповідачем судових витрат.

Судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Повне судове рішення складено 25.07.2019 року.

Суддя