ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3846/19 Справа № 206/4373/17 Суддя у 1-й інстанції - Кушнірчук Р.О. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого – Каратаєвої Л.О.

суддів – Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання – Лященко С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та визнання права власності,-

                                В С Т А Н О В И Л А:

       16 серпня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та визнання права власності.

       Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та визнання права власності - задоволено частково.

       Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 автомобіль марки "FORD TRANSIT", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1995 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 та автомобіль марки "VOLKSWAGEN TFANSPORTER", номерний знак НОМЕР_3 , 1999 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_4 .

       Визначено за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рівними частки у спільній сумісній власності - кожному по 1/2 частині автомобіля марки "FORD TRANSIT", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1995 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 та автомобіль марки "VOLKSWAGEN TFANSPORTER", номерний знак НОМЕР_3 , 1999 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_4 .

       Визнано за ОСОБА_2 , право власності на 1/2 частину автомобіля марки "FORD TRANSIT", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1995 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 .

       Стягнуто з ОСОБА_3 компенсацію у розмірі 55624,50 грн. за 1/2 частину автомобіля марки "VOLKSWAGEN TFANSPORTER", номерний знак НОМЕР_3 , 1999 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_4 .

       В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 — відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат (а.с.114-118, т.1).

       Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2018 рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2017 року - залишено без змін (а.с.163-167, т.1).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 - особа, яка не брала участі у справі, але інтереси якої зачапаються, звернувся до суду з апеляційною скаргою. Просить скасувати рішення суду в частині визнання автомобілю марки "FORD TRANSIT", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1995 року випуску, спільною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнання за ОСОБА_2 , права власності на 1/2 частину зазначеного автомобілю в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя і ухвалити в цій частині постанову про відмову у позові в цій частині; скасувати раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції по вищевказаній справі; в іншій частині залишити оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що вказаним рішенням вирішено питання про його законні права та інтереси, як власника автомобіля "FORD TRANSIT", д.н.з. НОМЕР_1 , 1995 року, який він придбав у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто ще у період спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у шлюбі (а.с.2-8, т.2).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України)

Згідно з ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За змістом зазначених норм процесуального законодавства право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.

Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 3 лютого 2016 року у справі № 6-885цс15 та від 17 лютого 2016 року у справі № 6-76цс16.

Отже, суд апеляційної інстанції може захистити право особи, яка не брала участі у справі, лише у разі, якщо суд першої інстанції вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Відсутність хоча б однієї з умов надання судового захисту суб`єктивного права виключає можливість задоволення матеріально-правових вимог особи. Інше б суперечило основному завданню цивільного судочинства, - захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підтвердження свого порушеного права, скаржник надав копію договору купівлі-продажу транспортного засобу "FORD TRANSIT", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1995 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач та відповідач 04 квітня 2003 року зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Самарського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис №82 (а.с.8).

Рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 11 листопада 2016 року шлюб, укладений між позивачем та відповідачем, розірвано. Вказане рішення суду набрало законної сили 22 листопада 2016 року (а.с.84-86).

Під час перебування у шлюбі, за відповідачем було зареєстровано право власності на автомобіль марки «FORD TRANSIT», номерний знак НОМЕР_1 , 1995 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 03.09.2014 року (реєстрація відбулася 03.09.2014) (а.с.29, т.1).

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль марки автомобіль марки "FORD TRANSIT", номерний знак НОМЕР_1 , 1995 року випуску є спільною сумісною власністю у відповідності до ст. 60 СК України, тому ОСОБА_2 об`єктивно має право на 1/2 частку майна.

Однак, суд першої та апеляційної інстанції належним чином не дослідив усі обставини справи, а саме, перебування спірного автомобіля, на час розгляду справи, у власності відповідача.

Як зазначено у ст. 61 Сімейного кодексу України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 68 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Статтею 70 СК України визначено розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна подружжя, що є об`єктом права спільної сумісної власності. Стаття 71 СК України встановлює способи та порядок поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ніякої домовленості щодо розподілу майна між позивачем та відповідачем не існує, шлюбний договір між ними не укладався, отже майно, що було придбано ними за час шлюбу в силу ст. 60 СК України, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Однак, визнаючи за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину автомобіля марки «FORD TRANSIT», номерний знак НОМЕР_1 , 1995 року випуску, не враховано наступне, що 01 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля «FORD TRANSIT», номерний знак НОМЕР_1 , 1995 року випуску (а.с.9, т.2).

Продаж спірного автомобіля здійснювався відповідачем в період зареєстрованого шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Оскільки ОСОБА_1 не було залучено до участі у справі, а вирішення спору порушує його права, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2018 року в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину автомобіля марки "FORD TRANSIT", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1995 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині вимог.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому колегією суддів не переглядається.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до положень п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені скаржником у розмірі 960 грн. слід стягнути з ОСОБА_2 (а.с.1, т.2).

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 370, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,-

                               П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити частково.

Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2018 року в частині визнання за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину автомобіля марки "FORD TRANSIT", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1995 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 - скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 960 грн.

       Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: