Справа № 2-а-68/2010р.        

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010  року    

10 год. 45 хв.                           Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

            головуючого  судді:                        Пелипенко К.В.

            при секретарі:                                  Хандрига Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача:                                    не з’явився

від відповідача:                                головний спеціаліст-юрист ОСОБА_1, дов. №

                                                           74 від 14.01.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка адміністративну справу за  позовом  ОСОБА_2 (смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області)

до  Управління праці та соціального захисту  населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області)

про  визнання відмови неправомірною та про стягнення недонарахованих коштів на утримання дитини до досягнення нею трирічного віку

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_3 (смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області) звернулась з позовом до суду, відповідно до якого просить визнати відмову відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області) щодо виплати на користь позивача допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у відповідності до ст. 15 ОСОБА_4 України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  неправомірною та стягнути з відповідача не донараховану суму допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, починаючи з 01.01.2007р. по  31.12.2009р. в розмірі 12 258, 80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до положень ОСОБА_4 України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»  позивач звернувся у березні 2006р. до відповідача в зв’язку з народженням дитини і з того часу перебуває на обліку, доглядає за сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донькою Каріною, ІНФОРМАЦІЯ_2, і знаходиться  у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років. Відповідачем як органом,  що призначає та здійснює виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, з 01.03.2006р. було призначено позивачу одноразову допомогу при народженні дитини  та щомісячні виплати.  Позивач вважає, що відповідач сплачував на його користь допомогу по догляду за дітьми до 3-х років у розмірах, значно менших, ніж це передбачено діючим законодавством, за розрахунком позивача сума недоплаченої відповідачем допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 12 258, 80 грн. У листопаді 2009 року позивач звернувся до відповідача з проханням зробити перерахунок, але отримав відмову, що і зумовило позивача звернутися до суду за захистом порушеного права.

    Позивач в судове засідання не з’явився, до початку судового засідання від позивача надійшла заява з проханням розглянути  справу в його відсутність, наполягає на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує. Просив розглянути справу в порядку письмового провадження без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.  В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що за 2007 рік проведення виплат не може здійснюватись у підвищених розмірах, відповідно до вимог рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, а можливе тільки у разі збільшення видатків Державного бюджету на виплату державної допомоги. Крім того, статтею 12 ОСОБА_4 України «Про державний бюджет України н 2008 рік» встановлений розмір допомоги, що дорівнює  різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень,  та  статтею 46 ОСОБА_4 України «Про державний бюджет України на 2009 рік» розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1751 «Про затвердження порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми зі змінами та доповненнями «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01.01.2008р. – 50%;  з 01.01.2009р. – 75% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше ніж 130, 00 грн. Таким чином, позивачу була призначена правомірно допомога при народженні та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.  

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.  

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи 06.02.2006р. у позивача народився син ОСОБА_5, а 03.05.2009р. донька Каріна, про що свідчать свідоцтва про народження (а.с. 4, 5).

В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення допомоги по догляду за сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у березні 2006р. На підставі звернення допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу призначена з 28.03.2006р.  На доньку Каріну допомога була призначена з червня 2009р.

Відповідно до довідки № 187/1512 від 17.11.2009р. позивач отримував щомісячні виплати по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в наступних розмірах:

             - за березень 2006р. – 11, 61 грн.;

 - за квітень 2006р. – 91, 62 грн.;

 - за травень 2006р. – 91, 62 грн.;

 - за червень 2006р. – 91, 62 грн.;

 - за липень 2006р. – 91, 62 грн.;

 - за серпень 2006р. – 91, 62 грн.;

 - за вересень 2006р. – 91, 62 грн.;

 - за жовтень 2006р. – 91, 62 грн.;

 - за листопад 2006р. – 94, 23 грн.;

 - за грудень 2006р. – 96, 66 грн.;

 - за січень 2007р. – 98, 37 грн.;

 - за лютий 2007р. – 98, 37 грн.;

 - за березень 2007р. – 99, 72 грн.;

 - за квітень 2007р. – 99, 72 грн.;

 - за травень 2007р. – 99, 72 грн.;

 - за червень 2007р. – 99, 72 грн.;

 - за липень 2007р. – 101, 16 грн.;

 - за серпень 2007р. – 103, 41 грн.;

 - за вересень 2007р. – 104, 85 грн.;

 - за жовтень 2007р. – 104, 85 грн.;

 - за листопад 2007р. – 107, 73 грн.;

 - за грудень 2007р. – 110, 88 грн.;

 - січень 2008р. – 130, 00 грн.;

 - за лютий 2008р. – 130, 00 грн.

- за березень 2008р. – 130, 00 грн.;

- за квітень 2008р.– 130, 00 грн.;

 - за травень 2008р. – 130, 00 грн.;

- за червень 2008р.  –  130, 00 грн.;

- за липень 2008р. –  130, 00 грн.;

- за серпень 2008р. – 130, 00 грн.;

- за вересень 2008р. – 130, 00 грн.;

- за жовтень 2008р. – 130, 00 грн.;

- за листопад 2008р. – 130, 00 грн.;

- за грудень 2008р. – 130, 00 грн.;

- за січень 2009р. – 130, 00 грн.;

- за лютий 2009р. – 27, 86 грн.;

- за березень 2009р. – 0, 00 грн.;

- за квітень 2009р. – 0, 00 грн.;

- за травень 2009р. – 0, 00 грн.;

- за червень 2009р. – 26, 00 грн.;

- за липень 2009р. – 130, 00 грн.;

- за серпень 2009р. – 130, 00 грн.;

- за вересень 2009р. – 130, 00 грн.;

- за жовтень 2009р. – 130, 00 грн.;

- за листопад 2009р. – 130, 00 грн.

Всього за період з березня 2006р. по листопад 2009р. позивачу виплачено  4 466, 20 грн.

Позивач не погоджується з даними виплатами і вважає, що відповідач повинен проводити виплати в наступному розмірі:

-   з 01.10.2007р. по 01.01.2008р. – 470, 00 грн. х 3 = 1 410, 00 грн.;

-   з 01.01.2007р. по 01.04.2007р. – 434, 00 грн. х 3 = 1 302, 00 грн.;

-   з 01.04.2007р. по 01.10.2007р. – 463, 00 грн. х 6 = 2 778, 00 грн.;

-   з 01.10.2007р. по 01.01.2008р. – 470, 00 грн. х 3 = 1 410, 00 грн.;

-   з 01.01. по 01.04.2008р.            – 526, 00 грн. х 3 = 1 578, 00 грн.;

-   з 01.04. по 01.07.2008р.            – 538, 00 грн. х 3 = 1 614, 00 грн.;

-   з 01.07. по 01.10.2008р.            – 540, 00 грн. х 3 = 1 620, 00 грн.;

-   з 01.10. по 01.01.2009р.            – 557, 00 грн. х 3 = 1 671. 00 грн.;

-   з 01.01.2009р. по 01.02.2009р. – 557, 00 грн. х 11 = 557, 00 грн.,

а на доньку Каріну з 01.06. по 01.12.2009р. – 557, 00 грн. х 5 = 2 785, 00 грн., що загалом  складає на двох дітей складає 16 725, 00 грн.

Загалом позивач вважає, що сума недоплаченої відповідачем допомоги, з урахуванням вже виплаченої раніше,  складає 12 258, 80 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ОСОБА_4 України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» всі види державної допомоги сім’ям  з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч. 2 ст. 4 цього ОСОБА_4, призначають і виплачують органу соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Згідно із ст. 12 ОСОБА_4 України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»  допомога при народженні дитини надається у розмірі 12 240, 00 грн. на першу дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини у сумі 4 800, 00 грн., решта на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.    

Відповідно до ст. 15 ОСОБА_4 України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.  

Приписами ст. 43 ОСОБА_4 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», встановлено, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Дію ст.ст. 41, 43 ОСОБА_4 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» зупинено пунктом 7 ст. 71 ОСОБА_4 України «Про Державний бюджет на 2007 рік».  

Статтею 56 ОСОБА_4 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ОСОБА_4 України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ОСОБА_4 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків   прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.  

Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними положення пункту 7 ст. 71 ОСОБА_4 України «Про Державний бюджет на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ст.ст. 41, 43 ОСОБА_4 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.  

Згідно ст. 152 ч.2 Конституції України, ст. 73 ОСОБА_4 України «Про Конституційний Суд України» акти втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.  

Приймаючи до уваги, що вищезазначені норми ОСОБА_4 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з 9.07.2007 року, суд вважає, що дії відповідача щодо своєчасного нарахування та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст. 43 ОСОБА_4 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року є неправомірними, оскільки відповідно до п. 2 «Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 900, що діяв до 22.02.2008 року, призначення і виплата відповідної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації або місцем проживання застрахованої особи.  

Статтею 62 ОСОБА_4 України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений з 01 квітня 2007 року у розмірі 463,00 грн., з 01 жовтня 2007 року у розмірі 470,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, дійсно мало місце недонарахування відповідачем та невиплата позивачу належних йому грошових коштів за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.  

В частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати допомоги за період з 01 січня по 9 липня 2007 року суд вважає за необхідне позивачу відмовити, оскільки виплати у цей період відповідачем були здійснені на підставі ОСОБА_4 України «Про державний  бюджет на 2007 рік», який діяв на той період часу.

Відповідно до положень п. 23 пп. 7 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» №107-VI від 28.12.2007 р. стаття 15 ОСОБА_4 України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» була викладена в наступній редакції: «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення п.23 ОСОБА_4 України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» не визнавалися неконституційними, що свідчить про їх чинність та про правомірність дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Таким чином,  вимоги  позивача  про необхідність перерахунку т доплати за період з січня по грудень 2008р. включно є безпідставними.

Статтею 46 ОСОБА_4 України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ОСОБА_4 України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»  призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

 Так,  п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001р. «Про затвердження порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008р. – 50%, з 01 січня 2009р. – 75%, з 01 січня 2010р. – 100%  прожиткового мінімуму,  встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Відповідач проводив виплати відповідно до вищезазначеного порядку та розмірів.

 Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог у визнанні відмови неправомірною та стягненні допомоги за 2008-2009 роки суд виходив з приписів частини другої ст. 152 Конституції України, яка закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За вказаним принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

Відповідно до частини 2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час розгляду і вирішення справи.

Частиною 2 ст. 95 Конституції України визначено, що виключно законом  про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Слід зазначити, що при здійсненні соціальних виплат та програм законодавчі органи повинні враховувати наявність у держави відповідних коштів та дотримання принципу пропорційності їх і розподілу між пільговими категоріями.

ОСОБА_4 України «Про Державний бюджет України на 2008, 2009 роки», якими керувався відповідач, нараховуючи та здійснюючи відповідні платежі позивачу,  ніким не оскаржені, не скасовані.

До компетенції судів загальної юрисдикції належить надання висновків щодо відповідності нормативно-правових актів законам України, в той час як прийняття рішень та надання висновків щодо конституційності законів та інших нормативно-правових актів є виключно юрисдикцією Конституційного Суду України.

Вищезазначені норми  ОСОБА_4 України «Про Державний бюджет України на 2008, 2009 роки» неконституційними визнані не були, а тому вони діють і мають юридичну силу.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні,  відповідач при нарахуванні та виплаті допомоги позивачу в 2008 - 2009 роках керувався саме цими законами, а також підзаконними актами, роз’ясненнями центральних органів - Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства фінансів України.  Зазначені нормативні акти  ніким не оскаржувались, є діючими, тому немає підстав для визнання дій відповідача щодо нарахування та виплати вищезазначеної допомоги в 2008 - 2009 роках неправомірними.

З цих підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання неправомірною відмови та стягнення недоотриманих сум допомоги за вказані періоди.

Крім того, суд вважає,  що строк звернення до суду позивачем пропущено з поважних причин, оскільки позивач займається вихованням дитини, тому як знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років і, в силу об’єктивних причин, не мав змоги дізнатися про порушення свого права,  дізнався лише у листопаді 2009р., отже, порушене право позивача  підлягає захисту.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір в сумі 3, 40 грн. підлягає стягненню з позивача,  як такий, що не був ним оплачений при подачі позову до суду.  

   Керуючись  ст.ст. 6, 9, 11, 14, 17, 70, 71, 86,122,159-163  КАС України,  суд, -    

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту  населення  Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування  та виплати  ОСОБА_2 щомісячної державної допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.  

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту  населення  Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка, вул. Радянська, 53, ідентифікаційний код 03192555) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка, вул. Кірова, 4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 ОСОБА_4 України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно,  з урахуванням фактично отриманих нею сум  за зазначений період.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка, вул. Кірова, 4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

   Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

   Заява про апеляційне оскарження постанови подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її проголошення.

   Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                    К.В. Пелипенко

дата  складення – 03.03.2010р.